Ухвала

від 23.04.2014 по справі 820/2086/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р.Справа № 820/2086/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. по справі № 820/2086/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова

до Науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту промислових гідроприводів та гідроавтоматики НДІ ГІДРОПРИВОД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова до Науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту промислових гідроприводів та гідроавтоматики НДІГІДРОПРИВОД у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 24 Закону України "Про наукову та наукову - технічну діяльність", Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут промислових гідроприводів та гідроавтоматики НДІ ГІДРОПРИВОД у формі товариства з обмеженою відповідальністю пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

Судовим розглядом встановлено, що колишнім працівникам Науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту промислових гідроприводів та гідроавтоматики НДІГІДРОПРИВОД, які мали право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 була призначена пенсія згідно цього Закону.

Для призначення пенсії цим особам як науковим працівникам, Науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом промислових гідроприводів та гідроавтоматики НДІ ГІДРОПРИВОД було надано відповідні довідки.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова були направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів які були отримані уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Довідок про суми пенсій призначених вищезазначеним пенсіонерам з урахуванням визначеної у Повідомленнях частки плати підприємства по кожному пенсіонеру, сума різниці між сумою пенсії, призначеної даним особам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів складає 7673,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ, яке знаходиться за адресою: вул. Шатилова дача, 4, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 25614370, зареєстровано як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПФУ.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій є не обґрунтованими, оскільки НДІ ГІДРОПРИВОД в формі ТОВ, код ЄДРПОУ 25614370, не є правонаступником ВАТ "НДІ ГІДРОПРИВОД", в частині зобов'язання відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної у відповідності до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що науково-технічною діяльністю є інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

У відповідності до п.13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Як встановлено частиною 8 статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (в редакції, чинній до 08.07.2011 року) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 24 Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (в редакції, чинній з 08.07.2011 року), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі по тексту - Порядок № 372).

Відповідно до ч. 5 вказаного Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенси відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається до Порядку.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках .

Згідно з п. 9 Порядку № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Судовим розглядом встановлено, що НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ є правонаступником ЗАТ Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут промислових гідроприводів та гідро автоматики "НДІ Гідропривод", що підтверджується витягом із Статуту .

Розпорядженням Харківського міського голови № 1447 від 03.07.1998 року було скасовано державну реєстрацію ВАТ "НДІ Гідропривод" науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут промислових гідроприводів і гідроавтоматики у зв'язку з реорганізацією шляхом поділу на 4 юридичні особи. Зареєстровано створені внаслідок поділу: Закрите акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут промислових гідроприводів і гідроавтоматики "НДІ Гідропривод"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж", ТОВ "Науково-технічний центр", ТОВ "Привод".

Зазначеним фактично поділено ВАТ "НДІ Гідропривод" на 4 юридичні особи: ЗАТ "НДІГідропривод", ТОВ "Строймонтаж", ТОВ "Науково-технічний центр" та ТОВ "Привод". Отже, саме ВАТ "НДІГідропривод" було правонаступником з 14.11.1994 року Державного підприємства НДІГідропривод.

Таким чином, ЗАТ "НДІ Гідропривод" є лише одним з чотирьох, новоутворених в результаті поділу, юридичних осіб. Зобов'язання, правонаступником яких може бути ЗАТ "НДІГідропривод" (на теперішній час НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ), зафіксовані в установчих документах ЗАТ "НДІГідропривод" та Розподільчому балансі від 01.06.1998 року.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", в редакції, чинній на момент проведення реорганізації (шляхом поділу) не передбачала жодних зобов'язань ВАТ "НДІГідропривод" та ЗАТ "НДІГідропривод" по фінансуванню різниці між розміром призначеної пенсії, відтак і Розподільчий баланс від 01.06.1998 року не містив цих зобов'язань.

Відповідно до положень законодавства ЦК УРСР, Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на час реорганізації підприємства) ЦК України, ч. 4 ст. 59 ГК України та відповідно до установчих документів ЗАТ "НДІГідропривод" - ТОВ НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ не є правонаступником жодних інших зобов'язань, крім тих, що зазначені в установчих документах та Розподільчому балансі.

Судовим розглядом встановлено, що вищезазначені обставини були предметом дослідження різними судовими інстанціями по справах за аналогічними позовними вимогами та за участю тих же самих сторін, а саме: в Харківському окружному адміністративному суді (справа № 2а-420/08), Харківському апеляційному адміністративному суді (справа №22а-4098/08, 22а-82/09), Вищому адміністративному суді (справа № К-7730/09), Господарському суді Харківської області, Харківському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді (справа № 27/170-03).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області по справі № 27/170-03 від 10.06.2003 року, прокурором Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова не доведено, що саме ЗАТ "НДІГідропривод" має обов'язок щодо відшкодування виплачених пенсій колишнім працівникам ВАТ "НДІгідропривод" Науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут промислових гідпроприводів та гідроавтоматики.

Зазначеним вище рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2003 року у справі № 27/170-03, позивачеві у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2003 року по справі №27/170-03 рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2003 року залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2003 року касаційна скарга позивача була повернута без розгляду.

Отже, з викладеного вище випливає, що оскільки НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ є правонаступником ЗАТ "НДІГідропривод", то обов'язок НДІ ГІДРОПРИВОД в особі ТОВ щодо відшкодування виплачених пенсій відсутній.

Таким чином, було визнано правомірність позиції НДІ ГІДРОПРИВОД у формі ТОВ щодо відсутності підстав для відшкодування останнім різниці сум, нарахованих у відповідності до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічних працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року.

Крім того, колегією суддів взято до уваги наявність судових рішень по справах між тими самими сторонами з аналогічних підстав.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 27/170-03, яке набрало чинності, між тими самими сторонами і з аналогічного предмета позову, не встановлено факту, що ЗАТ "НДІГідропривід" є правонаступником ВАТ "НДІГідропривод".

У постанові Харківського апеляційного господарського суду по справі № 27/170-03 зазначено, що слід вважати, що правонаступник у державного всесоюзного науково-дослідного інституту "Гідропривід" щодо цих правовідносин взагалі відсутній.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що НДІ ГІДРОПРИВОД в формі ТОВ, код ЄДРПОУ 25614370, не є правонаступником ВАТ "НДІ ГІДРОПРИВОД", в частині зобов'язання відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної у відповідності до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Пунктом 6 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого Постановою КМУ від 13.12.2000 року за № 1826, що була чинна до 24.03.2004 року, врегульовано питання про джерело спірних відшкодувань виплаченої пенсії, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника органи Пенсійного фонду подають відповідному органу, що призначає пенсії, пропозиції щодо виплати пенсіонеру пенсії, яка фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду. Виплата пенсії у цьому разі проводиться за окремою відомістю.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 24 Закону України "Про наукову та наукову - технічну діяльність", Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року, та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. по справі № 820/2086/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2014 р.