Постанова

від 17.07.2006 по справі 16/2941-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2941-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" липня 2006 р.                                                            Справа №16/2941-А

За позовом Прокурора Віньковецького району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Віньковецькому районі  смт. Віньківці  

до  Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Петрашівка”, с. Петраші, Віньковецького району

про стягнення 1 039,32 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники  :

Від позивача -  Ковальчук В.О. –за довіреністю №1359/07 від 19.06.2006 р.      

Від відповідача – не з'явився

 За участю –Шкадько В.В. –прокурор відділу прокуратури  області    

         Ухвалою суду від 01.06.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд по справі на 22.06.2006 р. Ухвала суду від 01.06.2006 р. про відкриття провадження в адміністративній справі сторонам надіслана (Вих. № 01-105 від 06.06.06 р.). Ухвалою суду судовий розгляд по справі відкладено на 17.07.2006 р., про що сторони повідомлені належним чином (ухвалу надіслано рекомендованим листом №01-118 від 26.06.2006 р.

             Суть спору: : Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 039,32 грн. заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду України. Повноважний представник позивача та прокурор в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали повністю та просять позов задовольнити.

       При цьому представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення позовних        вимог. У зазначеній заяві позивач просить стягнути з відповідача 639,32 грн. заборгованості по внесках, оскільки решта суми сплачена відповідачем. Прокурором заяву підтримано. Оскільки вказана заява відповідає вимогам ст. ст. 49-51 КАС України, не порушує будь чиї права та охоронювані Законом інтереси, тому вона господарським судом приймається та підлягає задоволенню.

     Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не            повідомив. Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2006 р. наявну заборгованість визнав, однак повідомив про часткову її сплату. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

   Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:  

  Сільськогосподарський виробничий кооператив „Петрашівка”, с.Петраші, Віньковецького району є суб'єктом підприємницької діяльності і відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових  внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

   У відповідача станом на 19.05.06 р., склалась заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1 039,32 грн., в т.ч. недоїмка по страхових внесках –744,95 грн., по фінансових санкціях –249,10 грн., по пені 45,27 грн., що підтверджується поданим позивачем розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку відповідача, рішеннями №№1, 21 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

           З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялася вимога про сплату боргу №43 від 05.05.06 р., яка отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та не оскаржувалася ним.

       Також позивачем  було прийнято Рішення №1 від 10.01.06 р. та №21 від  25.01.06 р. про           застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків. Відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 400,00 грн. 22.06.2006 р., що підтверджується особовим рахунком платника.  

               На момент подання позову заборгованість складає 639,32 грн.

             У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості.

     Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

  Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

  Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

   Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

    Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

       Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням           Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

     У разі якщо  страхувальник, який  одержав  вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

                    На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

     За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення  639,32 грн. заборгованості по         страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Віньковецького району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Віньковецькому районі,  смт. Віньківці  до  Сільськогосподарського  виробничого кооперативу „Петрашівка”, с. Петраші, Віньковецького району про стягнення  639,32 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого „Петрашівка” (с. Петраші, Віньковецького району, розрахунковий рахунок 290299071, в „Промінвестбанк”, МФО 315278, код 32990196) на користь Управління Пенсійного фонду України в Віньковецькому районі (смт. Віньківці, вул. Лесі Українки, 1а, рахунок 25603301881, МФО 315784, код 03378035 в Державному ощадному банку м. Хмельницький) заборгованість в сумі  639,32 грн. (шістсот тридцять дев'ять гривень 32 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Магера

Віддрук. 5 примір.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4,5 –прокуратурі.