Рішення

від 01.04.2014 по справі 482/2325/13-ц

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2014

Справа № 482/2325/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 квітня 2014 р. м Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Демінської О.І., при секретарі - Пазюк І.О., за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_2, позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - адвоката ОСОБА_4, відповідача - ОСОБА_5, представника третьої особи ПП «Нолія» - Гунченко М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особи ПП «НОЛІЯ» про визнання нерухомого майна спільним майном подружжя, визнання права власності на 1/2 частку нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 р. позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання земельної ділянки, належної ПП «НОЛІЯ» спільним майном подружжя, визнання права власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна за нею та на 1/2 частину за відповідачем ОСОБА_5

На обґрунтування позову послалася на те, що проживала із відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1990 р. по лютий 2011 р. 23.11.1992 р. відповідачем ОСОБА_5 зареєстровано приватну виробничо-комерційну фірму «НОЛГМІ», яку 17.12.2001 р. перереєстровано у ПП «НОЛІЯ», де вона з січня 2000 р. по 30.08.2009 р. працювала головним бухгалтером. Посилаючись на те, що 23.02.2007 р. ПП «НОЛІЯ» за їх спільні із відповідачем кошти було за договором купівлі-продажу придбано земельну ділянку для обслуговування комплексу будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, просить про визнання земельної ділянки, належної ПП «НОЛІЯ», спільним майном подружжя та про проведення поділу цього майна шляхом визнання права власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна за нею та на 1/2 частину за відповідачем ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підотримали, пославшись на обставини у ньому викладені.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, пославшись на його необґрунтованість.

У якості третьої особи до участі у справі судом залучено ПП «НОЛІЯ», представник якого є відповідачем у справі, проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно витягам з ЄДРЮО та ФОП АГ№542961 та АГ№542962 17.12.2001 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи ПП «НОЛІЯ», розташованої за адресою: АДРЕСА_1, керівником та засновником якого зареєстровано ОСОБА_6

Згідно загальним положенням Статуту ПП «НОЛІЯ», із наступними змінами, ПП «НОЛІЯ» створено в результаті перереєстрації у зв'язку із зміною найменування ПВКФ «НОЛГМІ», є його повним правонаступником по усім правам та зобов'язанням, підприємством з правом найняття робочої сили, яке засновано на приватній власності ОСОБА_5 ПП «НОЛІЯ» володіє відокремленим майном, може від свого імені придбавати майнові та немайнові права, в тому числі створювати, набувати, продавати, купувати усе рухоме та нерухоме майно. Власник цього підприємства не відповідає по зобов'язанням підприємства, а підприємство не відповідає по зобов'язанням власника.

Свідоцтвом про право власності на комплекс будівель та споруд підтверджується, що в цілому комплекс будівель та споруд, який складається з 11 об'єктів, розташований по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Новоодеської міської ради № 220 від 15.12.1999 р. належить ПП «НОЛІЯ», про що внесено запис у реєстрову книгу №1 за реєстровим №40 Вознесенським МЮТІ 23.12.2001 р.

Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2007 р., посвідченому нотаріально, ПП «НОЛІЯ» придбало у власність земельну ділянку, загальною площею 7200 кв.м. для обслуговування виробничої бази, розташованої в межах території Новоодеської міської ради, АДРЕСА_1, для обслуговування комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п.2.2. вказаного договору продаж здійснено шляхом сплати 31683,00 грн. в строк до 31.05.2004 р. на рахунок територіальної громади м. Нова Одеса усієї суми грошей.

ПП «НОЛІЯ» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2007 р. є власником земельної ділянки площею 0,7200 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для обслуговування комплексу будівель та споруд виробничої бази (державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 26.04.2008 р.)

Платіжними дорученнями №202 від 24.09.2003 р., №234 від 31.10.2003 р., №271 від 30.12.2003 р. та №03 від 13.05.2004 р. підтверджується, що ПП «НОЛІЯ» здійснило платежі в рахунок оплати за викуп вказаної земельної ділянки згідно рішенню № 31 від 28.03.2003 р.

В період з 03.01.2000 р. по 30.07.2009 р. позивач ОСОБА_3 працювала за трудовим договором в ПВКФ «НОЛГМІ» та ПП «НОЛІЯ» на посаді головного бухгалтера ( трудова книжка НОМЕР_1).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21.10.2013 р. встановлено факт спільного проживання позивача у справі ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 р. по лютий 2011 р. та проведено поділ спільного сумісного майна - транспортних засобів.

Відповідно до ст. 74 Сімейного Кодексу України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, то майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 Сімейного Кодексу України «Право спільної сумісної власності подружжя».

Відповідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, під час застосування ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно з вимогами ст. 60 СК України, спільною сумісною власністю подружжя є майно нажите ними під час шлюбу, незалежно від того на якого з подружжя його зареєстровано.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не лише тим, що воно придбано під час шлюбу або спільного проживання осіб без його реєстрації, але й спільної участі подружжя коштами а бо працею в набутті цього майна.

Відповідно до Прикінцевих положень Сімейного Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, до сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються лише в частині тих прав та обов'язків, що виникли після набуття ним чинності. Тобто, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу передбачено лише чинним Сімейним Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна зі сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, щодо яких у сторін та інших осіб виник спір, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Позивач, вважаючи, що оскільки рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21.10.2013 р. встановлено факт їх спільного проживання із відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 р. по лютий 2011 р., а ПП «НОЛІЯ» відповідно договору купівлі-продажу від 23.02.2007 р. придбала у власність земельну ділянку для обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази просила визнати це нерухоме майно спільною сумісною власністю подружжя та провести поділ цього майна в рівних частках.

Ці твердження суд вважає безпідставними, а вимоги такими, що не ґрунтуються на законі.

Так, у судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ПП «НОЛІЯ» та територіальною громадою м. Нова Одеса Миколаївської області укладено 23.02.2007 р.

Проте, згідно змісту цього ж договору придбана земельна ділянка була проплачена в період з 24.09.2003 р. по 13.05.2004 р. При цьому у 2004 р., тобто під час встановленого рішенням суду факту спільного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, здійснено лише один платіж на суму 7683 грн. з 31683 грн. усієї вартості земельної ділянки.

Згідно наданим суду доказам ПП «НОЛІЯ» є підприємством, що засновано на приватній власності ОСОБА_5 Позов позивачем пред'явлено до засновника вказаного підприємства - відповідача ОСОБА_5

Тобто спірне майно не може бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та не підлягає поділу на підставі ст. 69 СК України, оскільки воно придбано безпосередньо приватним підприємством для здійснення відповідної господарської діяльності, а не особисто відповідачем у справі.

Окрім того, відповідно нормам КпШС УРСР, що діяли до 01.01.2004 р., виникнення право спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не передбачалося.

Доказів того, що кошти в сумі 24000 грн. були спільними коштами позивача та відповідача, надбаними за рахунок спільної праці та трудової участі, суду позивачем ОСОБА_3 не надано, хоча це є її обов'язком. Сам по собі факт перебування у трудових відносинах позивача із ПВКФ «НОЛГМІ», в подальшому ПП «НОЛІЯ», не є таким доказом, оскільки позивач працювала за відплатним трудовим договором, отримуючи за це відповідну заробітну платню.

Керуючись ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Арешт, накладений ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2013 року, на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,7200 га, цільове призначення - для обслуговування комплексу будівель та споруд виробничої бази, кадастровий номер земельної ділянки 4824810100:04:026:0005, державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020801900003, видано ПП «НОЛІЯ», директором якого є відповідач у справі - ОСОБА_5, зняти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя