Постанова

від 29.04.2014 по справі 802/948/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 квітня 2014 р. Справа № 802/948/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

секретаря судового засідання: Боровської Т.А.

представника позивача: Мацюрак Н.О., Олійника Я.М.

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Піщанського районного центру зайнятості Вінницької області

до: ОСОБА_3

про: стягнення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Піщанський районний центр зайнятості Вінницької області (далі - Піщанський РЦЗ) з адміністративним позовом до відповідача - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.) про стягнення допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що гр. ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Піщанському районному центрі зайнятості, отримав допомогу по безробіттю в загальній сумі 6399,33 грн. Проте, при проведенні перевірки виявлені відомості про перебування його у трудових відносинах з ТОВ "Райтер", що свідчить про його зайнятість та є перешкодою у набутті статусу безробітного. Однак, безпідставно отримані кошти ОСОБА_3 у добровільному порядку повністю не повернув, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали повністю та просили суд стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1722,43 грн.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов визнав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Із наданої заяви суд встановив, що гр. ОСОБА_3 звертався до Піщанського районного центру зайнятості щодо надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Крім того, у своїй заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що трудовою діяльністю не займається.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно наданих позивачем матеріалів встановлено, що гр. ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Піщанському районному центрі зайнятості як безробітний в період з 25.12.2012 року по 01.08.2013 року, отримував допомогу по безробіттю та одночасно перебував у трудових відносинах з ТОВ "Райтер". Вказані обставини були встановлені Піщанським районним центром зайнятості за наслідками розслідування страхового випадку (а.с.12-13). У зв'язку з цим, було видано наказ № 27 від 22.10.2013 р. про стягнення з гр. ОСОБА_3 зайво виплаченого матеріального забезпечення в сумі 6399,33 грн, однак добровільно повністю кошти гр. ОСОБА_3 не повернув.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, безробітним визнаються особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Статус безробітного, згідно ч.2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах Державної служби зайнятості України, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, гарантується право кожного на вільно обрану зайнятість, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 працював за сумісництвом у ТОВ "Райтер" (а.с. 11), а тому вказані обставини призвели до безпідставного отримання відповідачем допомоги по безробіттю з 25.12.2012 року по 01.08.2013 року в сумі 6399,33 грн. Відповідач добровільно сплатив частину боргу, основна сума боргу, що підлягає сплаті становить 1722,43 грн.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 вищезазначеного Порядку, встановлено якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, відповідач безпідставно отримував допомогу по безробіттю у той час, коли перебував у трудових відносинах з ТОВ "Райтер" та отримував заробітну плату.

Пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

22.10.2013 року директором Піщанського районного центру зайнятості винесено наказ № 27 про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з ОСОБА_3 в сумі 6399,33 грн. Відповідач добровільно кошти у встановлений строк та у повному розмірі не повернув, що в свою чергу стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Із системного аналізу з'ясованих судом обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_3 Піщанським районним центром зайнятості, були отримані ним безпідставно, а тому вони підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1) на користь Піщанського районного центру зайнятості Вінницької області (р/р 371770001000919, код ЄДРПОУ 20088116, МФО 802015, ГУДКСУ у Вінницькій області) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1722,43 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дві грн. 43 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович