Рішення

від 06.05.2014 по справі 911/1092/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. справа № 911/1092/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква

до Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка Білоцерківської міської ради Київської області, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 95 047,58 гривень

за участю представників:

від позивача: Колесник Т.А. (довіреність №166 від 30.12.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2014р. Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі-КП «Білоцерківтепломережа»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка Білоцерківської міської ради Київської області (далі-Білоцерківська ЗОШ №3 ім. Т.Г. Шевченка/відповідач) про стягнення 95 047,58 грн., з яких: 88 378,06 грн. заборгованості за договором №681.1 від 10.07.2013р., 4 553,35 грн. пені, 1 050,77 грн. 3% річних та 707,42 грн. інфляційних втрат.

Відповідач наявність 88 378,06 грн. заборгованості за договором №681.1 від 10.07.2013р. визнав, а у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2014р. порушено провадження у справі №911/1092/14 та призначено справу до розгляду на 15.04.2014р.

В судовому засіданні 15.04.2014р. оголошувалась перерва до 06.05.2014р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013р. між КП «Білоцерківтепломережа» (далі-теплопостачальна організація) та Білоцерківською ЗОШ №3 ім. Т.Г. Шевченка (далі-замовник/споживач) було укладено договір про постачання послуг з опалення та підігріву холодної води №681.1 (далі-договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати замовнику (споживачу) послуги з опалення та підігріву холодної води, а замовник зобов'язався прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити послуги за тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування.

Договір набирає чинності з 01.01.2013р. і діє до 31.12.2013р. (п. 10.1 договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом, зокрема, жовтня-грудня 2013 року позивачем були надані відповідачу послуги з опалення та підігріву холодної води загальною вартістю 169 114,10 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води:

- №681/13/12 на суму 104 158,67 грн.,

- №681/13/11 на суму 23 814,35 грн.,

- №681/13/10 на суму 41 141,08 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, сплативши лише 80 378,06 грн., внаслідок чого за ним утворилось 88 736,04 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 80 378,06 грн. за спірний період підтверджується наданими суду платіжними документами.

Наявність 88 736,04 грн. заборгованості відповідача за договором підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті звірки взаємних розрахунків станом на 10.04.2014р., а також визнається відповідачем у повному обсязі. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 88 736,04 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за грудень 2013р. згідно договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 275, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті послуги з опалення та підігріву холодної води здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки послуг.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води №681/13/12, №681/13/11, №681/13/10 за договором без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 4.3 договору, до 05.11.2013р., 05.12.2013р. та 05.01.2014р. відповідно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість наданих позивачем послуг за спірний період оплатив лише частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 88 736,04 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за грудень 2013р. згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та визнана відповідачем у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 553,35 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 26.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 26.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 26.02.2014р. по 20.03.2014р. на 88 736,04 грн. заборгованості за грудень 2013р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитих послуг з опалення та підігріву холодної води замовник (споживач) сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, встановлені п. 4.3 договору строки остаточних розрахунків за надані послуги, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором (27.12.2013р. та 26.02.2014р.), суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 25.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 25.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 26.02.2014р. по 20.03.2014р. на 88 736,04 грн. заборгованості за грудень 2013р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 4 382,24 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 553,35 грн. пені є частково обґрунтованою у розмірі 4 382,24 грн.

Водночас, у відповідності до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення наведених норм кореспондуються з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якої господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Так, у наданих суду поясненнях, відповідач посилається на те, що виникнення заборгованості за договором зумовлено обмеженим бюджетним фінансуванням господарської діяльності відповідача, як бюджетної установи, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем надано суду копію лімітної довідки про бюджетні асигнування на 2013 рік, виданої Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради, відповідно до якої загальний розмір асигнувань відповідача із загального фонду бюджету за жовтень-грудень 2013 року становить 471 097,00 грн., в тому числі 40 449,00 грн. видатків на оплату послуг теплопостачання за вказаний період, у той час, як вартість послуг, наданих відповідачу за договором за спірний період становить 169 114,10 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши всі доводи та інтереси сторін, дослідивши докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань, а також беручи до уваги той факт, що споживачами послуг з опалення та підігріву холодної води, наданих відповідачу є працівники та учні навчального закладу, у той час, як головним завданням відповідача є забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на 90% до 438,23 грн. в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.09.2013р. у справі №906/302/13-г та від 16.09.2013р. у справі №904/1622/13-г.

Крім того, з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого:

- 1 050,77 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 26.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 26.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 26.02.2014р. по 20.03.2014р. на 88 736,04 грн. заборгованості за грудень 2013р.;

- 707,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 26.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 26.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.

Статтею ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, враховуючи встановлені п. 4.3 договору строки остаточних розрахунків за надані послуги, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором (27.12.2013р. та 26.02.2014р.), суд здійснював обрахунок:

- 3% річних за наступні періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 25.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 25.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.,

з 26.02.2014р. по 20.03.2014р. на 88 736,04 грн. заборгованості за грудень 2013р.

- інфляційних втрат за наступні періоди:

з 06.11.2013р. по 26.12.2013р. на 41 141,08 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 27.12.2013р. по 25.02.2014р. на 14 753,62 грн. заборгованості за жовтень 2013р.,

з 06.12.2013р. по 25.02.2014р. на 23 814,35 грн. заборгованості за листопад 2013р.,

з 06.01.2014р. по 25.02.2014р. на 104 158,67 грн. заборгованості за грудень 2013р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 1 011,28 грн. та 1 548,88 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 050,77 грн. 3% річних та 707,42 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на відсутність у договорі положення про обов'язок останнього по сплаті 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати спожитих послуг з опалення та підігріву холодної води і, як наслідок, безпідставність заявленої вимоги, спростовуються положеннями статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При винесенні даного рішення, судом також було враховано, що передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, і не є штрафними санкціями у розумінні ст. 549 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2006р. у справі №10/557-26/155.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка Білоцерківської міської ради Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 22, ідентифікаційний код 22208356) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, ідентифікаційний код 04654336) 88 736 (вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість) грн. 04 коп. заборгованості, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 23 коп. пені, 1 050 (одну тисячу п'ятдесят) грн. 77 коп. 3% річних, 707 (сімсот сім) грн. 42 коп. інфляційних втрат та 1 897 (одну тисячу вісімсот дев'яносто сім) грн. 53 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.05.2014р.

Суддя В.А. Ярема