Рішення

від 06.05.2014 по справі 914/571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2014 р. Справа № 914/571/14

За позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі:

позивач: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Данило Галицький", м. Винники, Львівська область

про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сумі 53 329,48 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від прокуратури: Лука Г.В. - посвідчення № 020328 від 06.09.2013р.;

Від позивача: Батьков В.В. - представник за довіреністю № 09-5 від 08.01.2014р.;

Від відповідача: Гелемей Ю.М. - представник за довіреністю від 22.01.2014р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Данило Галицький" про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сумі 53 329,48 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. прийнято справу до розгляду та призначено на 03.03.2014р.

З підстав викладених в ухвалі від 03.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 24.03.2014р., а 24.03.2014р. на 07.04.2014р.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 28.04.2014р.

В судовому засіданні 28.04.2014р. представником прокуратури подано заяву, в якій просить вимогу яка відображена в позовній заяві щодо накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу не розглядати. Представник позивача підтримав подану заяву прокурора, про що зробив відмітку. Дана заява задоволена судом.

В судовому засіданні 28.04.2014р. оголошено перерву до 06.05.2014р.

В судовому засіданні 06.05.2014р. представник прокуратури позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просить позов задоволити повністю.

В судовому засіданні 06.05.2014р.представник позивача позовні вимоги підтримують, з підстав викладених у позовній заяві, додаткових письмових пояснень вх. № 13589/14 від 31.03.2014р. та вх. № 18479/14 від 28.04.2014р., просять позов задоволити повністю.

В судовому засіданні 06.05.2014р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити з підстав зазначених у відзиві вх. №8111/14 від 27.02.2014р. та відзиву на додаткові пояснення позивача вх. № 18457/14 від 28.04.2014р.

В судовому засіданні 06.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області (позивач у справі) 27.02 - 13.03.2013 проведено планову перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький» (відповідач у справі) вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результати проведеної перевірки складено акт №356/06/415.

Перевіркою встановлено, що відповідач на вул.Шевченка, 1«д» у м.Винники є власником земельної ділянки для обслуговування заводу по виробництву харчових продуктів площею 0,7721 га (кадастровий номер 4610160300:02:002:0017) відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 561732 від 17.01.2006, а також орендарем земельної ділянки для облаштування заводу по виробництву харчових продуктів площею 2,2847 га (кадастровий номер 4610160300:02:002:0015) за договором оренди землі терміном дії 20 років (до 28.04.2025), укладеним 28.04.2005р. з Винниківською міською радою.

Обстеженням земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТзОВ «Компанія «Данило Галицький» на вул. Шевченка, 1«д» у м. Винники, позивачем виявлено два факти її засмічення, про що складено акти обстеження засміченої земельної ділянки від 27.02.2013 (вимірювання проведено вимірювальною стрічкою (свідоцтво про повірку № 31 від 23.01.2013), а саме: відходами переробки сої площею 49 м 2 (довжина засмічення становить 7 м, ширина - 7 м, товщина шару відходів - 0,1 м) об'ємом 4,9 м 3 ; побутовими відходами площею 18 м 2 (довжина засмічення становить 6 м, ширина - 3 м, товщина шару відходів - 0,5 м) об'ємом 9 м 3 .

Дані Акти підписані генеральним директором Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький» (відповідач) без зауважень та заперечень.

За результатами перевірки, згідну Акту 356/06/415 у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області проведено розрахунки шкоди на загальну суму 53 329,48 грн., в тому числі від засмічення земель промисловості відходами переробки сої на площі 49 м 2 у розмірі 37013,38 грн. та побутовими відходами на площі 18 м 2 у розмірі 16316,1 грн.

Державною екологічною інспекцію у Львівській області надіслано відповідачу Припис № 234-06 від 14.03.2013р., щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 27.02. по 13.03.2013р.

У відповідь на даний припис, відповідач листом №15/04/13 від 15.04.2013р. повідомив Держекоінспекцію (позивача), що засмічення земельної ділянки за адресою м.Винники, вул. Шевченка, 1 «д» твердими побутовими відходами та відходами переробки сої усунуто. Зобов'язались не допускати засмічення земельної ділянки в майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Личаківського району м. Львова 14.06.2013 матеріали щодо вищевказаного засмічення земель зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42013150040000119 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України. Дане кримінальне провадження 02.02.2014р. слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Доказів оскарження дій Держекоінспекції (позивача) про визнання протиправним дій по проведенню перевірки та скасування припису №234-06 від 14.03.2013р., відповідачем не надано.

На момент прийняття рішення відповідач не надав суду доказів відшкодування 53 329,48 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом.

Згідно з ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави обґрунтовує необхідність її захисту.

Заявлений прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області позов, відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» і підлягає до розгляду по суті.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту відповідно цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 163 Земельного кодексу України завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Відповідно до абзацу десятого ст. 1 Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Згідно з статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, між іншим, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року № 18/16034, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Крім того, доказів оскарження Акту №356/06/415 у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Крім цього, доказів оскарження припису № 234-06 від 14.03.2013р. встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Однак на виконання припису відповідача надіслав лист №15/04/13 від 15.04.2013р. про усунення засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами та відходами переробки сої. Чим і визнав засмічення земельної ділянки.

За приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

У відповідності до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

У статтях 17, 33, 34, 35 1 Закону України «Про відходи» встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.

Відповідно до пунктів 2, 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі -Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149), відходи це - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, законодавством встановлено такі кваліфікації ознак відходів: 1) це речовини, матеріали, предмети; 2) вони утворюються в процесі людської діяльності; 3) не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; 4) їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

З Актів обстеження слідує, що у даному випадку засмічення відбулося відходами переробки сої та твердими побутовими відходами, що відповідають поняттю відходи.

Ці обставини відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Факт засмічення земельної ділянки відходами переробки сої та твердими побутовими відходами також не спростовані, а навпаки визнані відповідачем, що слідує з матеріалів справи (лист відповідача вих.№ №15/04/13 від 15.04.2013р., яким повідомлено Держекоінспекцію (позивача), що засмічення земельної ділянки за адресою м.Винники, вул. Шевченка, 1 «д» твердими побутовими відходами та відходами переробки сої усунуто).

Отже твердження відповідача спростовується ним самим, оскільки виявлені засмічення були ліквідовані (усунені).

Слід також зазначити, що роз'яснюючи поняття відходи (ст.1 Закону України «Про відходи» та Методики) законодавець не вказує, що дані речовини, матеріали, предмети обов'язково мають бути токсичними, про те, якщо вони утворились у процесі людської діяльності, а цей факт не заперечується, то мають бути обов'язково утилізовані чи видаленні їх власником.

Також доводи відповідача спростовуються тим, що для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних речовин, вміст яких перевищує природній фон, що призводить до їх кількісних чи якісних змін, є достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами;

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до пунктів 3.3., 5.1. Методики факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, на основі яких обчислюються розміри шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земель

При цьому, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (пункт 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464).

Факт винних дій відповідача та протиправність його поведінки підтверджений наявними у справі доказами, а саме: актом № 356/06/415 перевірки природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, актами обстеження засміченої земельної ділянки (земельної ділянки у м. Винники, вул. Шевченка, 1 «д»), згідно яких, виявлено засмічення земельної ділянки відходами переробки сої та твердими побутовими відходами, які підписанні генеральним диктором відповідача без зауважень і заперечень від 27.02.2013р. та приписом №234-06 від 14.03.2013р.

Крім цього, листом № 15/04/13 від 15.04.2013р. у відповідь на припис № 234-06 відповідач повідомив позивача, що засмічення земельної ділянки за адресою м.Винники, вул. Шевченка, 1 «д» твердими побутовими відходами та відходами переробки сої усунуто.

Внаслідок такої поведінки відповідачем завдано шкоди навколишньому природному середовищу, про що зазначено у розрахунках.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Матеріалів справи підтверджено, встановлений в Акті № 356/06/415 інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області факт засмічення земельної ділянки, що згідно розрахунку здійсненого відповідно до Методики, розмір шкоди становить 53 329,48 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Належними та допустимими доказами відповідач не довів відсутність своєї вини.

Таким чином вимога позивача є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за 291/22823 затверджено Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету. Главою 4 Наказу №291/22823 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації. Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень. Для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі України відкриваються відповідні рахунки, а саме:рахунки в розрізі територій за кожним видом надходжень для зарахування коштів, що перераховуються з обласного рівня на центральний; рахунки для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів надходжень.

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватись з урахуванням приписів статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимог пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20 (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові Вищого господарського суду України у справі №917/1202/13).

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Личаківського району м. Львова звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1 827,00 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 35, 46, 56 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 1, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 41, 42, 47, 55, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 17, 33, 34, 35 1 , 42, 43 Закону України «Про відходи», ст.ст. 96, 163, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 1166 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 22, 29, 33, 38, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький» (79495, Львівська область, місто Львів, місто Винники, вулиця Шевченка, будинок 1 Д; ідентифікаційний код юридичної особи 32800960) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету м. Винники 53 329,48 грн. шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій» зарахувавши: до спеціального фонду місцевого бюджету м. Винники 50% стягнутої суми в розмірі 26 664,74 грн.; до спеціального Фонду обласного бюджету Львівської області 20% стягнутої суми в розмірі 10 665,90 грн.; до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 15 998,84 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький» (79495, Львівська область, місто Львів, місто Винники, вулиця Шевченка, будинок 1 Д; ідентифікаційний код юридичної особи 32800960) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.05.2014 року.

Суддя Коссак С.М.