Вирок

від 07.05.2014 по справі 300/645/13-к

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/645/13-к

Провадження № 1-кп/300/2/2014

07.05.2014 р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , одруженої, непрацюючої, судимої Міжгірським районним судом Закарпатської області: згідно з вироком від 26 червня 2009 року за злочини передбачені ч.4 статті 190, ч.2 статті 366, ч.1 статті 366 КК України до п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на три роки, звільненої від відбування основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з іспитовим строком три роки і покладенням на неї обов`язків передбачених статтею 76 КК України; згідно з вироком від 11 грудня 2009 року за злочин передбачений ч. 1 статті 212 КК України до штрафу розміром 850 гривень, обвинуваченої у злочинах передбачених ч.1 статті 358, ч.3 статті 358, ч.2 статті 190, ч.1 статті 366, ч.1 статті 222 КК України, установив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 було пред`явлено обвинувачення в тому, що вона як засновник приватного підприємства «Лада-Л» код 34340874, юридична адреса: смт. Міжгір`я, Закарпатської області, не будучи службовою особою, володіючи печаткою підприємства, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, зокрема грошовими коштами, шляхом шахрайства, 13 березня 2007 року з метою використання, внесла в офіційні бланки банківських документів завідомо неправдиві відомості, а саме: у довідку № 14 від 13 березня 2007 року, для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату позичальника ОСОБА_6 в ПП «Лада-Л» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року; у довідку № 15 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_7 в ПП «Лада-Л» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року, які підписала та завірила печаткою ПП «Лада-Л»; у довідку № 47 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанк про заробітну плату поручителя ОСОБА_8 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Турпромсервіс» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року яку підписала.

20 березня 2007 року ОСОБА_4 внесла в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, зокрема підписи поручителів та позичальника: у договір поруки № 55 від 20 березня 2007 року укладеного між поручителями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та філією Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі керуючого ОСОБА_9 та у кредитний договір № 55 від 20 березня 2007 року між позичальником ОСОБА_6 та філією Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ОСОБА_9 , котрі в подальшому використала від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом подачі до філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний Ощадний банк України» (реорганізоване в ТВБВ №10006/037 філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України»), яким було надано «споживчий кредит» в сумі 15000 гривень, тобто вчинила підроблення документів.

Органом досудового розслідування вищенаведені дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 статті 358 КК України, як підроблення з метою використання іншого офіційного документа, який посвідчується підприємством, що надає права (КК України в редакції зі змінами і доповненнями станом на 07.02.2007 р.).

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачена в тому, що з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи умисно, підробивши офіційні документи, що надають право членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296 прийняти рішення про надання «споживчого кредиту», 14 березня 2007 року використала підроблені нею офіційні документи, а саме: надала філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» підроблені довідку № 14 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку про заробітну плату позичальника ОСОБА_6 у приватному підприємстві «Лада-Л», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року, довідку № 15 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_7 в приватному підприємстві «Лада-Л», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року; довідку № 47 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_8 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Турпромсервіс», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року разом з іншими необхідними документами, на підставі яких кредитним комітетом філії Міжгірське ФОБ № 7296 ВАТ «Державний ощадний банк України», у відповідності з протоколом № 55 від 20 березня 2007 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_6 споживчого кредиту в сумі 15000 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.3 статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачена в тому, що з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, підробивши офіційні документи, що надають право членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» прийняти рішення про надання «споживчого кредиту», ввівши їх в оману, будучи клієнтом банку, зловживаючи їх довірою, підробивши від імені директора ПП «Лада-Л» поручителя ОСОБА_7 , поручителя ОСОБА_8 , позичальника ОСОБА_6 офіційні документи, використала їх шляхом подачі членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296, що надало їм право укласти договори поруки № 55 від 20 березня 2007 року між поручителями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та філією Міжгірське ФОБ № 7296 та кредитний договір № 55 від 20 березня 2007 року між позичальником ОСОБА_6 та філією Міжгірське ФОБ № 7296 та видати на ім`я ОСОБА_6 споживчий кредит у сумі 15000 гривень, якими 20 березня 2007 року заволоділа ОСОБА_4 та з яких 1946 гривень 64 копійки основної суми боргу було погашено. У результаті цих дій ОСОБА_4 заподіяла ТВБВ № 10006/037 філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду на суму 13053 гривні 36 копійок.

Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачена в тому, що обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Лада-Л», будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, з метою отримання кредиту в Міжгірському відділенні кредитної спілки «Мрія» для розвитку підприємницької діяльності, вчинила службове підроблення. Зокрема 14 січня 2009 року умисно внесла завідомо неправдиві відомості у заяву-анкету від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, заяву № 03 від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім`я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», договорів поруки від 14 січня 2009 року між поручителями ПП «Лада-Л», ОСОБА_10 і Міжгірським відділенням КС «Мрія», на підставі яких, між ОСОБА_4 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_11 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців та надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень.

Вищезазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 статті 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей ( КК України в редакції зі змінами станом на 14.01.2009 р.).

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому, що вона, обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Лада-Л», будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, з метою отримання кредиту для розвитку підприємницької діяльності, зловживаючи довірою працівників Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія», ввівши їх в оману, 14 січня 2009 року надала завідомо неправдиву інформацію кредитору Міжгірському відділенні КС "Мрія", а саме підроблену заяву-анкету з метою отримання кредиту від 14 січня 2009 року, заяву № 03 від 14 січня 2009 року на отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім`я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», копії свого паспорта НОМЕР_1 та ідентифікаційного номера НОМЕР_2 , копії паспорта НОМЕР_3 та ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 поручителя ОСОБА_10 , на підставі яких, між ОСОБА_4 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_11 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців, надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень, з яких було погашено 2800 гривень суми боргу по кредиту. У результаті цих дій ОСОБА_4 заподіяла Міжгірському відділенню КС «Мрія» матеріальну шкоду на суму 21200 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 статті 222 КК України, як надання службовою особою суб`єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації іншим кредиторам з метою одержання кредитів (КК України в редакції зі змінами станом на 14.01.2009 р.).

Під час судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні визнала частково. Зокрема в тому, що вона виписала довідку про заробітну плату ОСОБА_6 , який працював тільки два місяці, а вона виписала довідку про роботу за шість місяців. Кредитні кошти не отримувала, ОСОБА_6 , як керівник приватного підприємства, на його прохання допомогла в оформленніна бланків, які надав ОСОБА_12 для оформлення кредиту. Він особисто отримував у банку кошти.

Заслухавши показання обвинуваченої, свідків, дослідивши письмові докази в справі суд встановив такі обставини.

З обвинувального акта щодо ОСОБА_4 , затвердженого 26 квітня 2013 року прокурором Міжгірського району Закарпатської області вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленнями керівників Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія» та ТВБВ № 10006/037 філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України про скоєння кримінального правопорушення, рапортами працівників ОВС про безпосереднє виявлення кримінальних правопорушень, показаннями свідків, оглядом вилучених документів, документами, що визнані речовими доказами, очними ставками, висновком експертизи, показаннями підозрюваного (т.3, а.с.2-6).

Відповідно до ч.2 статті 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , досліджені документи та речові докази, які є матеріалами кредитних справ.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що він працював два місяці робітником у приватному підприємстві яким керувала ОСОБА_4 . Їздив із ОСОБА_4 у ОСОБА_12 , де вона повідомила його, що вона отримала на нього кредит і пообіцяла, що сплатить цей кредит. З банку до нього йшли повідомлення про необхідність сплати кредитних коштів, його викликав директор Ощадбанку ОСОБА_9 і нагадував про сплату кредиту. Свідок при цьому показав, що кредиту не отримував.

ОСОБА_4 в суді у присутності свідка не підтвердила, що брала кредит за ОСОБА_6 , але визнала, що довідку про заробітну плату за шість місяців йому видавала, хоч він працював тільки два місяці. Мотивувала видачу довідки для кредиту тим, що він просив про це.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він не був поручителем по кредитному договору ОСОБА_6 . Свідок працював на заправці, припускає, що його особисті відомості для оформлення договору поруки могла використати ОСОБА_4 . Гроші в банку отримав ОСОБА_6 . Про це йому сказав в Ощадбанку директор ОСОБА_9 та його помічник, як поручителю ОСОБА_6 . Про те, що договір поруки на нього оформила ОСОБА_4 розповів йому директор Ощадбанку ОСОБА_9 та його помічник. Свідок показав, що це було два-три роки тому.

Свідок ОСОБА_15 в суді показав, що він був виконавчим директором ТОВ «Турпромсервіс», але ОСОБА_8 у нього не працювала, довідку про заробітну плату не видавав і не може пояснити як така довідка виникла. Свідок зробив припущення, що в нього могли бланки довідок про заробітну плату з печатками підприємства. З обвинуваченою ОСОБА_4 знайомий, але вона не мала доступу до офісу без нього. Про довідку взнав у міліції.

З приводу показань свідка ОСОБА_15 обвинувачена ОСОБА_4 показала, що довідки про заробітну плату встановленого зразка для оформлення кредиту видаються Ощадбанком конкретній особі, яка оформляє кредит, і вони не є довільної форми.

Свідок ОСОБА_17 в суді показала, що вона працювала економістом Міжгірського відділення Ощадбанку, оформляла кредит на ОСОБА_6 , який працював у ОСОБА_4 . В обов`язки свідка входило видача проектів та бланків документів для оформлення кредиту та консультування з приводу оформлення кредиту. При підписанні кредитного договору не була присутня. ОСОБА_6 з умовами кредитування не ознайомлювала, хоча це входило в її обов`язки. Позичальник мав можливість ознайомитися з умовами кредитування при підписанні кредитного договору. Свідок показала, що касир не вправі була видати кошти сторонній особі, тобто ОСОБА_4 . Свідок не підтвердила, що бачила як ОСОБА_4 підписувала кредитний договір, чи договори поруки.

Допитана як свідок касир ОСОБА_18 в суді показала, що кредитні кошти завжди видавалися тільки тим особам які мали на це право. Свідок не підтвердила видачу обвинуваченій ОСОБА_4 кредитних коштів, які мав отримати ОСОБА_6 , обвинуваченій ОСОБА_4 не видавала.

Клопотання про допит як свідка керуючого Міжгірською філією Ощадбанку ОСОБА_9 сторонами не заявлялося.

Згідно з ч.4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З висновку експерта № 15/20 від 24 жовтня 2012 року, який проводив судово-почеркознавчу експертизу документів вбачається, що рукописні записи, які наявні в графах кредитної заявки від імені ОСОБА_6 , довідки про заробітну плату ОСОБА_6 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 14 від 13 березня 2007 року, довідки про заробітну плату ОСОБА_7 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 15 від 13 березня 2007 року, довідки про заробітну плату ОСОБА_8 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 47 від 13 березня 2007 року, запис в графі «вказати мету використання кредиту» повідомлення про умови кредитування виконані обвинуваченою ОСОБА_4 (т.2, а.с.21-31).

На підставі досліджених судом доказів суд визнав, що винуватість ОСОБА_4 у злочині передбаченому ч.1 статті 358 КК України, тобто в підробленні з метою використання документів є доведеною як визнанням самої обвинуваченої так і висновком експерта, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які працювали в приватному підприємстві «Лада-Л».

Разом з тим, суд визнав, що участь обвинуваченої ОСОБА_4 у злочині передбаченому ч.3 статті 358 КК України, яка передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа, а також у злочині передбаченому ч.2 статті 190 КК України, що передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно, в судовому засіданні не доведена, оскільки не доведено як факт підробки договорів поруки, кредитного договору про надання кредиту ОСОБА_6 , так і факту отримання кредитних коштів у сумі 15 000 гривень.

Суд вважає, що показань свідка ОСОБА_6 про те, що він не оформляв і не отримував коштів у сумі 15 000 гривень по договору кредиту є недостатньо для обвинувачення у злочині ОСОБА_4 .

Такого висновку суд дійшов з врахуванням показань свідка, касира Міжгірської філії Ощадбанку ОСОБА_19 , яка в суді не підтвердила факт видачі кредитних коштів обвинуваченій ОСОБА_4 замість ОСОБА_6 .

Крім того, висновком експерта не підтверджено факт підробки договорів поруки укладених з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Оцінюючи висновок експерта про те, що довідка про заробітну плату поручителя ОСОБА_8 у ТОВ «Турпромсервіс» виконана ОСОБА_4 суд виходить з того, що обвинувачена не працювала на цьому підприємстві, повноважень видавати такі документи не мала, а факт використання нею печатки ТОВ «Турпромсервіс» для посвідчення такої довідки в суді не доведений.

Виконавчий директор ТОВ «Турпромсервіс» ОСОБА_15 , допитаний судом як свідок, в суді не зміг пояснити як була виготовлена довідка про доходи поручителя ОСОБА_8 на його підприємстві. Він зробив припущення, що ОСОБА_4 могла скористатися його відсутністю для підробки довідки про доходи ОСОБА_8 Але суд вважає, що припущень свідка для обвинувачення ОСОБА_4 у підробці довідки про доходи ОСОБА_8 про заробітну плату в ТОВ «Турпромсервіс» недостатньо.

Відповідно до ч.3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється тільки за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п.2 ч.1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Не доведено в суді також факт службового підроблення, відповідальність за яке передбачена ч.1 статті 366 КК України. ОСОБА_4 було пред`явлено обвинувачення в тому, що вона 14 січня 2009 року умисно внесла завідомо неправдиві відомості у заяву-анкету від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, заяву № 03 від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім`я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», договорів поруки від 14 січня 2009 року між поручителями ПП «Лада-Л», ОСОБА_10 і Міжгірським відділенням КС «Мрія», на підставі яких, між ОСОБА_4 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_11 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців та надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень.

В суді свідок ОСОБА_10 не підтвердила факт підробки договору поруки та довідки про її доходи в цій кредитній справі, висновком експерта підроблення зазначених документів також не підтверджено.

Свідок ОСОБА_11 , яка працювала в КС «Мрія», в судовому засіданні спростувала висунуте проти ОСОБА_4 обвинувачення у службовому підробленні. Вона показала, що кредитний договір був підписаний в присутності ОСОБА_4 , а договір поруки підписувала її дочка ОСОБА_10 , яка також була там присутня.

Свідок ОСОБА_14 в суді показала, що вона працювала в Синевирському відділенні кредитної спілки «Мрія» і була членом кредитного комітету. ОСОБА_4 отримувала у КС «Мрія» кредити, були належно оформлені всі документи для цього, кредитний комітет вирішив питання про надання їй кредиту.

Свідок ОСОБА_16 , яка працювала касиром Міжгірського відділення КС «Мрія» показала, що у 14 січня 2009 року ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 24 000 гривень. Вона сплачувала кредит по мірі можливостей, хоч нерегулярно, а потім припинила сплату кредиту.

Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала про отримання кредиту в Ощадбанку на підставі належно оформлених документів, а також здійснення дій щодо повернення отриманого нею кредиту.

Свідок ОСОБА_10 , яка є дочкою обвинуваченої ОСОБА_4 , в суді відмовилася давати в справі показання про обставини укладення нею договору поруки та виготовлення довідки про доходи.

При цьому прокурор наполягав на тому, щоб суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_10 , які вона давала слідчому на стадії досудового розслідування. Клопотання прокурора суд відхилив на підставі статті 63 Конституції України, якою передбачено право свідка відмовитися від свідчень щодо близьких родичів.

Аналогічне клопотання прокурора про необхідність взяти до уваги показання обвинуваченої ОСОБА_4 , які вона давала слідчому на стадії досудового розслідування суд також відхилив.

Згідно з ч.4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

На підставі досліджених судом обставин про отримання належним чином оформлення кредитного договору № 3 від 14 січня 2009 року і отримання кредиту в КС «Мрія» суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.1 статті 366 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .

З врахуванням вищенаведеного суд визнав також не доведеним факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.1 статті 222 КК України, яка передбачає відповідальність за надання суб`єктом підприємницької діяльності неправдивої інформації з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1 ч.1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Призначаючи покарання за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 статті 358 КК України суд, відповідно до ч.3 статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватої та обставини які обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання суд не встановив.

Суд бере до уваги позитивну характеристику підсудної, видану по місцю відбування покарання за попередній злочин, а також те, що вчинений нею злочин згідно з ч.2 статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винуватої, та інші обставини справи, суд дійшов висновку про те, що до підсудної слід застосувати покарання передбачене ч.1 статті 358 КК України у виді штрафу (редакція КК України станом на 22.02.2007 року).

Згідно з ч.1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

У відповідності з ч.5 статті 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 КК України.

Згідно з ч.2 статті 373 КПК України якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи його відбування покарання у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на вище встановлені обставини суд дійшов висновку, що цивільний позов Міжгірського відділення КС «Мрія» задоволенню не підлягає.

Речові докази: документи вилучені в КС «Мрія», а також вилучені ТВБВ № 10006/037 підлягають залишенню в матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 470 гривень 40 копійок підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 на підставі ч.1, 2 статті 124 КПК України на користь держави.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд присудив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 статті 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу розміром 850 гривень.

На підставі ч.5 статті 74, ч.1 статті 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання призначеного судом.

ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 статті 358, ч.2 статті 190 КК України та виправдати її на підставі пункту 2 частини першої статті 373 КПК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 статті 366, ч.1 статті 222 КК України та виправдати її на підставі пункту 1 частини першої статті 373 КПК України за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень.

Цивільний позов Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія» залишити без задоволення.

Речові докази: документи вилучені в КС «Мрія», а також вилучені ТВБВ № 10006/037 залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 470 гривень 40 копійок стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд, що його ухвалив до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1