Ухвала

від 07.05.2014 по справі 335/10398/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2191/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі: Бурима В.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про визнання договору іпотеки припиненим,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ПАТ «Банк Кіпру» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В позові зазначало, що 26 квітня 2007 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», і ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс», був укладений кредитний договір №09/07.

Згідно п. 1.1. кредитного договору Банк відкрив Позичальнику в кредитну лінію в сумі 650 000,00 на строк з 26.04.2007 року по 24.04.2009 року включно зі сплатою 19 % річних за строковий кредит та 24 % річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором.

Протягом дії кредитного договору, між сторонами укладались додаткові угоди до нього, зокрема, 22 червня 2007 року, 23 серпня 2007 року, 13 лютого 2008 року, 09 вересня 2008 року, 25 лютого 2009 року.

Відповідно до останньої редакції кредитного договору, кредитна лінія що відкрив Кредитор Позичальнику складає 450 000,00 грн., остаточний строк повернення кредитних коштів - 25 листопада 2010 року, процентна ставка 25% річних за строковий кредит та 30% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором.

Кредитор свої зобов'язання по кредитному договору виконав, надав кредит в повному

Обсязі в сумі 650 000,00 гривень, які позичальник повинен був погашати у відповідності до графіку.

Починаючи з 26.11.2009 року позичальник припинив сплачувати кредит згідно з графіком, а починаючи з 30.09.2009 року не сплачував належним чином проценти за користування кредитом.

20.12.2010 року було припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» у зв'язку з визнанням її банкрутом, про що було зроблено відповідний запис в ЄДРПОУ.

Станом на 20 вересня 2013 року непогашена заборгованість за кредитним договором складає 302 017,87 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 250 000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами по кредиту - 52 017, 87 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» за кредитним договором, 26 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_3, був укладений іпотечний договір №45/07, що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Відповідно до вищевказаного іпотечного договору, ОСОБА_3, як іпотекодавець, передав АБ «АвтоЗАЗбанк», як іпотекодержателю, в іпотеку гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 03.06.2002 року за реєстровим №1109. Заставна вартість предмета іпотеки на момент його передачі в іпотеку складала 60600,00 гривень.

Також в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, 26 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір №44/07. який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, того ж дня за реєстровим №806. Відповідно до вищевказаного іпотечного договору, відповідачі, як іпотекодавці, передали АБ «АвтоЗАЗбанк», як іпотекодержателю, в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Предмет іпотеки належить ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло за №645, виданого 20.09.1994 року Запорізьким виробничим алюмінієвим комбінатом.

Заставна вартість предмета іпотеки на момент його передачі в іпотеку складала 224947,00 гривень.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, ПАТ «Банк Кіпру» просить суд звернути стягнення, на користь ПАТ «Банк Кіпру», на предмети іпотеки, гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_3, а також на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 09/07 від 26.04.2007 p., яка складає 302 017,87 грн.; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому з звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночне діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути судові витрати.

У листопаді 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк Кіпру» про визнання договору іпотеки припиненим.

В зустрічній позовній заяві зазначали, що 26 квітня 2007 року між АБ «АвтоЗАЗБанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_4, ОСОБА_5, які виступили майновими поручителями за боржника був укладений іпотечний договір №44/07, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, того ж дня за реєстровим № 806. Згідно вказаного іпотечного договору AT «АвтоЗАЗбанк», як іпотеко держателю було передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Вищевказана іпотека забезпечувала виконання зобов'язань ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» за кредитним договором № 9/07, укладеним 26.04.2007 року між вказаним підприємством, як боржником, та АБ «АвтоЗАЗбанк», як кредитором.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному Державному Реєстрі підприємств та організацій України на даний час ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» код ЄДРПОУ 31914769 є припиненим у зв'язку з визнанням його банкрутом. Тобто на даний час вказана юридична особа, яка є боржником за кредитним договором № 9/07 від 26.04.2007 року ліквідована та припинена, як юридична особа.

Посилаючись на те, що внаслідок ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання, право застави, що забезпечувало його виконання також є припиненим, позивачі просили суд визнати припиненою іпотеку за Договором іпотеки № 44/07 від 26.04.2007 року, укладеним між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченим 26.04.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 806.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Банк Кіпру» залишено без задоволення. Зустрічний позов задоволено.

Визнано припиненою іпотеку за Договором іпотеки № 44/07 від 26.04.2007 року, укладеним між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченим 26.04.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 806.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Банк Кіпру» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Банк Кіпру» задовольнити в повному обсязі. У задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Банк Кіпру» та задовольняючи позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд першої інстанції вважає, що з припиненням діяльності ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс», яке ліквідовано, договори іпотеки укладені ОСОБА_4, ОСОБА_5 в забезпечення кредитних зобов*язань ТОВ «Авто-Альянс», також є припиненими.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, що 26 квітня 2007 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», і ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс», був укладений кредитний договір №09/07, за яким Банк відкрив Позичальнику в кредитну лінію в сумі 650 000,00гр на строк з 26.04.2007 року по 24.04.2009 року включно зі сплатою 19 % річних за строковий кредит та 24 % річних, у разі порушення строків повернення кредиту за договором(а/с 5-6).

Протягом дії кредитного договору, між сторонами укладались додаткові угоди до нього, зокрема, 22 червня 2007 року, 23 серпня 2007 року, 13 лютого 2008 року, 09 вересня 2008 року, 25 лютого 2009 року(а/с 7-11).

Відповідно до останньої редакції кредитного договору, кредитна лінія що відкрив Кредитор Позичальнику складає 450 000,00 грн., остаточний строк повернення кредитних коштів - 25 листопада 2010 року, процентна ставка 25% річних за строковий кредит та 30% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором(а/с 11).

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» за кредитним договором, 26 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_3, був укладений іпотечний договір №45/07, що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за яким іпотекодавець, передав АБ «АвтоЗАЗбанк», як іпотекодержателю, в іпотеку гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, 03.06.2002 року за реєстровим №1109. Заставна вартість предмета іпотеки на момент його передачі в іпотеку складала 60600,00 гривень.

Також в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, 26 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір №44/07, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, того ж дня за реєстровим №806. Відповідно до вищевказаного іпотечного договору, іпотекодавці, передали АБ «АвтоЗАЗбанк», як іпотекодержателю, в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Предмет іпотеки належить ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло за №645, виданого 20.09.1994 року Запорізьким виробничим алюмінієвим комбінатом.

Заставна вартість предмета іпотеки на момент його передачі в іпотеку складала 224947,00 гривень(а/с 18-31).

Оскільки позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, утворилась кредитна заборгованість. Згідно розрахунку ПАТ «Банк Кіпру», станом на 20 вересня 2013 року непогашена заборгованість за кредитним договором складає 302 017,87 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 250 000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами по кредиту - 52 017, 87 гривень(а/с 12-17).

Згідно довідки, Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємств та організацій України, 20.12.2010року, тобто на даний час ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Авто-Альянс» код ЄДРПОУ 31914769 є припиненим(а/с 64-65).

Отже, на даний час вказана юридична особа, яка є боржником за кредитним договором № 9/07 від 26.04.2007 року ліквідована та припинена, як юридична особа.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України ).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частина 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З зазначених правових норм вбачається, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання, право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, враховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України , зазначення у договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575 , п. 1 ч. 1 ст. 593 , ч. 1 ст. 609 ЦК України , ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" , іпотека як вид застави припиняється у разі припинення основного зобов'язання - кредитного договору. Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-52цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України(а/с 66-74).

Доводи апеляційної скарги про можливість припинення зобов*язання лише з його виконанням, проведеним належним чином, з посиланням на ст.599 ЦК України, не можуть бути взяті до уваги, з огляду на обставини справи та ст.609 ЦК України.

Посилання апелянта на ст.17 Закону України "Про іпотеку" , як підставу для спростування висновку суду першої інстанції, також неспроможні, оскільки спростовуються вищенаведеним аналізом приведених норм матеріального права, в тім числі і ст.17 Закону України "Про іпотеку" .

За таких обставин колегія суддів дійшла думки, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.208, 219, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: