Рішення

від 30.04.2014 по справі 287/547/13-ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/547/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд» м.Чорнобиль про стягнення заборгованості по виплаті допомоги по вагітності і пологах та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

25 вересня 2013 року до суду звернулася ОСОБА_1, з вимогою поновити строк звернення до суду та стягнути з Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд» м.Чорнобиль (далі по тексту ДБПК «Атомспецбуд») заборгованість з виплат допомоги по вагітності та пологах в розмірі 1288.80 грн., 4575.24 грн., компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період затримки з 24.09.2002 року до 24.06.2004 року, а також 3000.00 грн., відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав позивачки у сфері трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 08 грудня 1994 року працювала на різних посадах в Спеціалізованому пересувному механізованому комплексі м.Чорнобиль Київської області, який 18.11.1996 року було перейменовано на підставі наказу Державного комітету України по використанню ядерної енергії (Держкоматом) № 516 від 18.11.1996 року в ДБПК «Атомспецбуд». З 16 січня 2001 року по 14 липня 2001 року, на підставі листка непрацездатності знаходилася у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а з 24 вересня 2002 року позивачка була звільнена із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. Проте на час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та на час звільнення відповідач не виплатив їй грошову допомогу по вагітності та пологам, розмір якої згідно розрахунку позивачки, що наведений у її позовній заяві становить 1288.80 грн.

Позивачка заявлені позовні вимоги підтримала повністю подавши до суду письмову заяву щодо розгляду справи у її відсутності. Крім того подано квитанцію № 5461/з13 від 26.03.2014 року про сплату нею витрат понесених на опублікування оголошення у пресі в сумі 420 грн., які просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача - Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи через оголошення у пресі про, що свідчить опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 01.04.2014 року № 59 про виклик до суду.

Так відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, з якої слідує, що відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. А тому, суд розглядає зазначену цивільну справу та приймає відповідне рішення у відсутності представника відповідача на підставі тих доказів, які маються у матеріалах справи.

Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, з 08.12.1994 року працювала на різних посадах в Спеціалізованому пересувному механізованому комплексі м.Чорнобиль Київської області, який 18.11.1996 року було перейменовано на підставі наказу Державного комітету України по використанню ядерної енергії (Держкоматом) № 516 від 18.11.1996 року в ДБПК «Атомспецбуд», згідно наказу № 397 о/с від 08.12.1994 року (а.с.4,6).

З 16 січня 2001 року по 14 липня 2001 року, на підставі листка непрацездатності серії 52454 № 044742 знаходилася у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с.8,9).

А з 24 вересня 2002 року ОСОБА_1, звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, згідно наказу № 30 від 24.09.2002 року. Тому між сторонами виникли та припинились трудові відносини (а.с.4,7).

У своїх позовних вимогах ОСОБА_1, вказує на те, що внаслідок знаходження на лікарняному, на час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та на час звільнення відповідач не виплатив їй грошову допомогу по вагітності та пологам, розмір якої згідно розрахунку позивачки, що наведений у її позовній заяві становить 1288.80 грн.

Відповідно до довідки ДБПК «Атомспецбуд» від 16.10.2002 року № 118, слідує, що одноразова та додаткова допомога при народженні дитини у 2001-2002 роках ОСОБА_1, не виплачувалася (а.с.10).

Так, відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Відповідно до ст.47 КЗпП України слідує, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Разом із тим, відповідно до ст. 253 КЗпП України, особи які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Статтею 255 КЗпП України передбачено, що види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ч.1 ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р., № 2240 (в редакції від 18.01.2001 року, яка діяла на день виникнення правовідносин), підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Позивачкою до поданої позовної заяви було долучено довідку № 213 від 21.08.2001 року із якої слідує, що ОСОБА_1, знаходилася на лікарняному у зв'язку із народженням дитини, з 16 січня 2001 року по 14 липня 2001 року, на підставі листка непрацездатності, серії 52454 № 044742, який підтверджує факт тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с.8,9).

Відповідно до положень ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р., № 2240 (в редакції від 18.01.2001 року, яка діяла на день виникнення правовідносин) (Далі Закон № 2240 від 18.01.2001 року) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Положенням ст.39 Закону № 2240 від 18.01.2001 року (в редакції від 18.01.2001 року, яка діяла на день виникнення правовідносин), передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Відповідно до ст.50 Закону № 2240 від 18.01.2001 року (в редакції від 18.01.2001 року, яка діяла на день виникнення правовідносин), матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Допомога по вагітності та пологах виплачується працівнику роботодавцем за кошти Фонду соціального страхування (за місцем обліку) згідно з Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2012 року №26, на підставі оформленої роботодавцем заяви-розрахунку (за встановленим зразком), один примірник якої разом із наданим працівником листком непрацездатності зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду. Фонд повинен здійснити фінансування роботодавця протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку та проведення відповідних перевірок.

Проте, як вбачається з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції м. Києва від 14.12.2012 року за № 04-06/ Т-554 з-674, та листа Управління трудової та соціальної політики Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 19/01-177 від 14.02.2013 року ОСОБА_1, допомогу по вагітності та пологах за місцем роботи не отримувала (а.с.13,14).

Згідно з наказом Мінпаливенерго № 390 від 27.06.2002 року, на разі ДБПК «Атомспецбуд» перебуває у процедурі ліквідації (а.с.13,14).

Відповідно до ст.50 Закону № 2240 від 18.01.2001 року, у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступник, а в разі відсутності правонаступника - виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Таким чином, на час настання страхового випадку (видача листка непрацездатності, серії 52454 № 044742 від 16.01.2001 року) у зв'язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1, перебувала у трудових відносинах із ДБПК «Атомспецбуд» і до теперішнього часу не припинено його юридичну особу (а.с.21-24), суд приходить до висновку щодо підставності позову.

Згідно розрахунку, наведеного у позовній заяві позивачки, розмір допомоги по вагітності та пологах, яка підлягає виплаті ОСОБА_1, становить 1288.80 грн., (7.16 грн., розмір середньоденної заробітної плати (а.с.11) х 180 календарних днів відпустки по вагітності та пологах ст.38 Закону № 2240).

Чинним законодавством передбачено, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами повинна бути виплачена у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. Допомога повинна бути призначена не пізніше десяти днів з дня отримання необхідних документів, тобто листка непрацездатності від працівниці.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 117 КзПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1, вказує на те, що вона неодноразово в телефонному режимі зверталася до голови ліквідаційної комісії - Глущенка А.В., про виплату спірної допомоги, однак останній повідомляв позивачку, що свої зобов'язання ДБПК «Атомспецбуд» не може виконати у зв'язку з відсутністю асигнувань з державного бюджету.

Оскільки відповідач своєї вини у невиплаті суми спірної допомоги по вагітності та пологах не заперечив то позивачці слід виплатити середній заробіток за час затримки, протягом якого ОСОБА_1, не працювала.

Згідно довідки ДБПК «Атомспецбуд» від 22.10.2002 року № 121 середньоденний заробіток Позивачки складав 7.16 гривень (а.с.11). Тому за період затримки з 24.09.2002 року до 24.06.2004 року, що складає 639 календарних днів затримки відповідач має виплатити позивачці (7.16 грн., х 639 днів) 4575.24 гривень.

Крім того суд, вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди у відповідності до положень ст.237-1 КЗпП України. Оскільки підставою для відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин є порушення роботодавцем будь-яких із передбачених законом прав найманого працівника, якщо таке порушення поєднано з його моральними стражданнями, втратою ним нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, внаслідок невиплати допомоги по вагітності та пологах, її вік, стан здоров'я, тяжкість вимушених змін у її життєвих і господарських стосунках, які вимагають від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, утримання сім'ї, суд вважає, що їй спричинена моральна /немайнова/ шкода, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 500 грн., який є на думку розумним та справедливим, з врахуванням співрозмірності, доведеності його розміру відповідними доказами.

Вирішуючи питання відносно визнання причини пропущення позовної давності для звернення до суду із позовною заявою до відповідача поважними, суд вважає, що позивачкою пропущено строк позовної давності із поважних причин, оскільки на підтвердження пропуску строку позивачкою надано до суду належних доказів (а.с.13-15).

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

До стягнення також підлягають витрати понесені позивачкою при сплаті витрат, пов'язаних з опублікуванням оголошення у пресі про виклик представника відповідача до суду в розміри 420 грн., (а.с.33-36).

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то на підставі частини третьої статті 88 ЦПК України зазначені платежі підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.38, 39, 50, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р., № 2240 (в редакції від 18.01.2001 року, яка діяла на день виникнення правовідносин), Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.ст.21,40,47,116,117,233,234,237-1,253,255 КЗпП України, ст.ст.1, 3, 10, 11, 15, 57-61, 74, 88, 110, 158, 197, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд» м.Чорнобиль про стягнення заборгованості по виплаті допомоги по вагітності і пологах та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд», 07270 м.Прип'ять вул.Курчатова, 8 Київської області, ідентифікаційний код 23579847, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн., 80 коп., - заборгованості по виплаті допомоги по вагітності та пологах; 4575 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн., 24 коп., - компенсації за затримку розрахунку при звільненні; 500 (п'ятсот) грн., 00 коп., - у відшкодування моральної шкоди та 420 (чотириста двадцять) грн., 00 коп., - витрат, пов'язаних з опублікуванням оголошення у пресі, а всього на загальну суму 6784 (шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн., 04 коп.

Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд», 07270 м.Прип'ять вул.Курчатова, 8 Київської області, ідентифікаційний код 23579847, на користь держави судовий збір в сумі 229.40 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук