Рішення

від 07.05.2014 по справі 914/829/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 р. Справа № 914/829/14

Суддя господарського суду Львівської області, В.М. Пазичев розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Радехівський райавтодор» (м. Львів)

до відповідача: Немилівської сільської ради Львівської області (с. Немилів, Львівська обл.)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державного казначейства у Радехівському районі (м. Радехів, Львівська обл.)

про: стягнення 20000,00 грн. суми основного боргу, 384,66 грн. - пені, 88,78 грн. - 3% річних, 160,00 грн. інфляційних втрат

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Не з'явився.

від третьої особи: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Радехівський райавтодор» до Немилівської сільської ради Львівської області про стягнення 20000,00 грн. суми основного боргу, 384,66 грн. - пені, 88,78 грн. - 3% річних, 160,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.03.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.03.2014 року. Ухвалою суду від 25.03.2014 року розгляд справи відкладено до 03.04.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 03.04.2014 року розгляд справи відкладено до 24.04.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи. Ухвалою суду від 24.04.2014 року розгляд справи відкладено до 30.04.2014 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 30.04.2014 року розгляд справи відкладено до 07.05.2014 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.03.2014 року, про відкладення від 25.03.2014 року, від 03.04.2014 року, від 24.04.2014 року, від 30.04.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

24.04.2014 року в судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

30.04.2014 року за вх.№2235/14 позивач подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу, та просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 88,78 грн., пеню в розмірі 384,66 грн. та 160,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.03.2014 року, від 25.03.2014 року, від 03.04.2014 року, від 24.04.2014 року, від 30.04.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

03.04.2014 року за вх.№14193/14 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву.

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 25.03.2014 року, від 03.04.2014 року, від 24.04.2014 року, від 30.04.2014 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

03.04.2014 року за вх.№14105/14 третя особа подала письмове пояснення по справі.

17.04.2014 року за вх.№17112/14 третя особа подала заяву по справі.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, у жовтні 2013 року між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - позивач; Підрядник) в особі начальника філії «Радехівський райавтодор» В. Мудрика та Немилівською сільською радою Львівської області (надалі - відповідач; Замовник) в особі сільського голови І. Калиновича, було укладено Договір на виконання робіт по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Піскова в с. Немилів Радехівського району Львівської області (надалі - Договір, копія надається).

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Піскова в с. Немилів Радехівського району Львівської області, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, в строк до 31 грудня 2013 року.

Позивач наголошує, що, згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт, що доручені Підряднику по цьому контракту складає 20,0 тис. грн.

Позивач звертає увагу на те, що, відповідно п. 3.2. Договору, роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт, або підтверджені, як перехідні.

Позивач зазначає, що, згідно п. 4.2. Договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт. З огляду вищенаведеного, згідно Договору, був належно підписаний уповноваженими на те особами, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. та акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, підписаний уповноваженими на це особами та скріплений печатками.

Позивач наголошує, що оплата по Акту приймання виконаних робіт за грудень 2013 року по Договору за жовтень 2013 року, не відбулась, на адресу позивача, станом на 07.03.2014 року вказана сума не поступила.

Таким чином, на думку позивача, підрядником виконано умови Договору в повному обсязі, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками Підрядника та Замовника вищенаведеного Акту приймання виконаних робіт за грудень 2013 року та акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, який підписаний уповноваженими на це особами та скріплений печатками, що слугує доказом належного виконання Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» в особі Філії «Радехівський райавтодор» своїх зобов'язань за Договором.

Проте, за твердженням позивача, всупереч умовам Договору та нормам чинного законодавства України, відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого, у нього перед позивачем виникла заборгованість - основний борг у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти річних, що передбачені вищезгаданою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Таку позицію займає і судова практика (див. напр., постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року).

Позивач зазначає, що першим днем прострочення сплати домовленої суми, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2013 року по Договору за жовтень 2013 року є 13.01.2014 року.

Позивач наголошує, що відповідно до проведених розрахунків, що додаються, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3% річних від суми основного боргу - 88 грн. 78 коп., та інфляційні втрати у розмірі 160 грн. 00 коп.

Також позивач наголошує, що, згідно з п. 3.2. Договору, при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач наголошує, що для можливості захисту його прав є необхідним відстрочити сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до моменту винесення рішення по справі. Те, що сплата судового збору на даний час є неможливим підтверджується тим, що станом на день подання цієї позовної заяви, криза неплатежів дебіторів, а ними, як правило, виступають органи місцевого самоврядування (сільські, селищі, міські ради і їх виконкоми) та місцеві органи державної виконавчої влади (райдержадміністрації), призвела до того, що на даний час фінансовий стан ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Львівський облавтодор») є надзвичайно складним. Так, згідно довідки про кредиторську заборгованість від 25.09.2013 року, кредиторська заборгованість підприємства складає 21992828,23 грн., а відповідно до довідки про дебіторську заборгованість від 25.09.2013 року, дебіторська заборгованість складає 1391056 тис. грн. Також, ДП «Львівський облавтодор» є підприємством, основною метою якого є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг, забезпечення сталої роботи на автомобільних дорогах в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і подолання їхніх наслідків (п. 2.2. статуту ДП «Львівський облавтодор»).

Окрім цього, позивач звертає увагу на те, що у рамках виконавчого провадження № 34487393 (Боржник - Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», стягувач - Державне територіально - галузеве об'єднання «Львівська залізниця»), відкритого згідно наказу Господарського суду Львівської області № 5015/2001/11, виданого 29.05.2012 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком Олександром Миколайовичем було видано постанову від 08.10.2013 року про арешт коштів боржника. Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Відтак, ДП «Львівський облавтодор» значним чином обмежене у можливості розпорядження коштами на своїх рахунках і не зможе у стислі строки оплатити суму судового збору.

Позивач зазначає, що, як вбачається із звіту про фінансові результати ДП «Львівський облавтодор», за 9 місяців 2013 року, у порівнянні із аналогічним періодом попереднього року, собівартість реалізованої продукції збільшилась, а сукупній дохід істотно зменшився. При цьому, як вбачається з Статуту Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування. Для цього Підприємство: здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм; проводить науково-технічну політику з метою скорочення інвестиційного циклу і впровадження найновіших досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, концентрації науково-технічного і виробничого потенціалу з розроблення та впровадження нових прогресивних видів техніки, технологій і матеріалів.

Також, до кола завдань позивача, у відповідності з Законом України «Про дорожній рух», зокрема, належить:

- здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

- виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо- транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;

- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позивач зазначає, що виконання викладених вище обов'язків слугує необхідною передумовою для забезпечення безпеки дорожнього руху в межах Львівської області та забезпечується шляхом виконання комплексу робіт, пріоритетним джерелом фінансування котрих є відповідний бюджет. За таких умов, стабільна робота Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» має величезне значення як для учасників дорожнього руху, так і для держави загалом. Натомість, відмова у відстроченні сплати судового збору призведе до негативних наслідків у вигляді зупинення діяльності Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», неможливості проведення закупівель необхідних матеріалів та устаткування для виконання робіт, затримки заробітної плати працівникам та збільшення заборгованості по обов'язковим платежам до бюджету.

Позивач зазначає, що, згідно з ч. 1. ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

30.04.2014 року за вх.№2235/14 позивач подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу, та просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 88,78 грн., пеню в розмірі 384,66 грн. та 160,00 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 06.12.2013 року між Немилівською сільською радою та філією «Радехівський райавтодор» заключено договір № 9 на виконання робіт по поточному ремонту дороги комунальної власності по вул. Пісковій в с.Немилів Радехівського району Львівської області на суму 20 тис. грн.

Відповідач наголошує, що 10.12.2013 року договір № 9 зареєстровано у державній казначейській службі у Радехівському районі. Проте, кошти в сумі 20 тис.грн. казначейською службою до кінця поточного 2013 року не були перераховані філії «Радехівський райавтодор».

Відповідач звертає увагу на те, що 24.03.2014 року договір № 9 був повторно перереєстрований державною казначейською службою Радехівського району. Немилівською сільською радою подано лист-прохання на ім'я начальника УДКС у Радехівському районі Гусак М.Я. про здійснення виконання платіжного доручення № 64 від 24.03.2014 року.

Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра фінансів України.

Відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011р. № 460/2011 "Про Положення про державну казначейську службу України", Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів та відповідно до покладених завдань управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно із пунктом 7 Положення, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Відповідно до Положення про управління Державної казначейської служби України у Радехівському районі , затвердженого наказом Державної казначейської служби від 21.11.2011 р. № 114, управління є територіальним органом Державної казначейської служби України та підпорядковане Державній казначейській службі України та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області.

Третя особа зазначає, що Державна казначейська служба України та її територіальні органи не є банківськими установами.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 15.09.1999 р. № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства", органам Казначейства надано статус учасників системи електронних платежів Національного банку на загальних засадах та право здійснювати через цю систему тільки платежі та міжбанківські розрахунки.

Третя особа зазначає, що Згідно із Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. № 122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 р. за № 594/6882, єдиний казначейський рахунок (надалі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП), і є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України.

ЄКР об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державної казначейської служби України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державної казначейської служби України та регламентується законодавством.

У Державній казначейській службі України відкриваються та ведуться програмними засобами рахунки в розрізі територіальних управлінь Державної казначейської служби України, які відображають рух коштів на субрахунках ЄКР.

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України. Державна казначейська служба України здійснює моніторинг фінансового стану територіальних управлінь Державної казначейської служби України та надає підкріплення їх субрахунків ЄКР.

Третя особа наголошує, що наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, які повинні забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Крім цього, третя особа зазначає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. З огляду на вищевикладене, питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів не залежить від Казначейства України.

Третя особа звертає увагу на те, що при проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства, в першу чергу та стислі терміни, забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України, а саме, виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо, враховуючи наповнення єдиного казначейського рахунка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до статей 43 та 73 Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка отримують позики для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів та середньострокові позики без нарахування відсотків за користування цими коштами, які спрямовуються для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та проведення інших захищених видатків.

Недостатнє наповнення єдиного казначейського рахунка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відволікання коштів єдиного казначейського рахунка зменшує рівень його ліквідності, звужує можливості Казначейства України щодо забезпечення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.

Органи Казначейства України вживають усіх можливих заходів щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно наданих платіжних доручень розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, та інших клієнтів, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунка.

Третя особа наголошує, що платіжне доручення Немилівської сільської ради від 24.03.2014 №64 на суму 20000,00 грн. на здійснення оплати за поточний ремонт дороги вул. Пісковій в селі Немилів перебуває на виконанні в управлінні Державної казначейської служби України Радехівському районі Львівської області та, при наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку, буде здійснена його оплата.

Третя особа зазначає, що управлінням Державної казначейської служби України у Радехівському районі Львівської області було вжито усі заходи для виконання платіжного доручення, а також, управління не є стороною договірних зобов'язань по договору між філією «Радехівський райавтодор» та Немилівською сільською радою Львівської області.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦКУ, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, у жовтні 2013 року між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - позивач; Підрядник) в особі начальника філії «Радехівський райавтодор» В. Мудрика та Немилівською сільською радою Львівської області (надалі - відповідач; Замовник) в особі сільського голови І. Калиновича, було укладено Договір на виконання робіт по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Піскова в с. Немилів Радехівського району Львівської області (надалі - Договір, копія надається).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Піскова в с. Немилів Радехівського району Львівської області, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, в строк до 31 грудня 2013 року.

Згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт, що доручені Підряднику по цьому контракту складає 20,0 тис. грн.

Відповідно п. 3.2. Договору, роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт, або підтверджені, як перехідні.

Згідно п. 4.2. Договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт. З огляду вищенаведеного, згідно Договору, був належно підписаний уповноваженими на те особами, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. та акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, підписаний уповноваженими на це особами та скріплений печатками.

Судом встановлено, що оплата по Акту приймання виконаних робіт за грудень 2013 року по Договору за жовтень 2013 року, не відбулась, на адресу позивача, станом на 07.03.2014 року вказана сума не поступила.

Таким чином, підрядником виконано умови Договору в повному обсязі, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками Підрядника та Замовника вищенаведеного Акту приймання виконаних робіт за грудень 2013 року та акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, який підписаний уповноваженими на це особами та скріплений печатками, що слугує доказом належного виконання Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» в особі Філії «Радехівський райавтодор» своїх зобов'язань за Договором.

Проте, всупереч умовам Договору та нормам чинного законодавства України, відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого, у нього перед позивачем виникла заборгованість - основний борг у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Однак, 30.04.2014 року за вх.№2235/14 позивач подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу, оскільки 10.04.2014 року відповідач оплатив суму основного боргу в розмірі 20000,00 грн., та просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 88,78 грн., пеню в розмірі 384,66 грн. та 160,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Враховуючи обставини сплати відповідачем основного боргу в розмірі 20000,00 грн., що викладені у заяві позивача та додаткових матеріалах, а також те, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн. на підставі ч.1 ст.80 ГПК України.

Одночасно, суд повідомляє сторони, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 88,78 грн., пеню в розмірі 384,66 грн. та 160,00 грн. інфляційних втрат, то згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти річних, передбачені вищезгаданою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Судом встановлено, що першим днем прострочення сплати домовленої суми згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2013 року по Договору за жовтень 2013 року є 13.01.2014 року.

Згідно з п. 3.2. Договору, при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до проведених розрахунків, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3% річних від суми основного боргу - 88 грн. 78 коп., та інфляційні втрати у розмірі 160 грн. 00 коп., та 384 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження позовних вимог, а також уточнено (зменшено) позовні вимоги, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Радехівський райавтодор» до Немилівської сільської ради Львівської області в частині стягнення 384,66 грн. - пені, 88,78 грн. - 3% річних та 160,00 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Однак, при поданні позовної заяви, позивач у прохальній частині клопоче суд про відстрочення оплати судового збору до винесення рішення по даній справі.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Беручи до уваги пояснення позивача, зазначені у позовній заяві про те, що, згідно довідки про кредиторську заборгованість від 25.09.2013 року, кредиторська заборгованість підприємства складає 21992828,23 грн., а відповідно до довідки про дебіторську заборгованість від 25.09.2013 року дебіторська заборгованість складає 1391056 тис. грн., клопотання позивача про відстрочення оплати судового збору до винесення рішення по даній справі задоволено.

Пленумом Вищого господарського суду України в п.4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що норма ч.2 ст.49 ГПК України виступає процесуальною санкцією, зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Згідно п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що позивачу надано відстрочку сплати судового збору, а також те, що основна заборгованість повністю погашена відповідачем лише 10.04.2014 р., тобто після звернення позивача до суду та прийняття останнім справи до свого провадження, суд приходить до висновку, що судовий в повному обсязі слід покласти на відповідача.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 78, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Немилівської сільської ради Радехівського району Львівської області (80241, Львівська обл., Радехівський район, с. Немилів, код ЄДРПОУ 04370076) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, коє ЄДРПОУ 31978981) 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 66 коп. - пені, 88 (вісімдесят вісім) грн. 78 коп. - 3% річних та 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Немилівської сільської ради Радехівського району Львівської області (80241, Львівська обл., Радехівський район, с. Немилів, код ЄДРПОУ 04370076) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. В решті частині позовних вимог - провадження припинити.

5. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.