Рішення

від 07.05.2014 по справі 904/1614/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.14р. Справа № 904/1614/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПОЛІМЕР", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОЛЮШИН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 32 477,00 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Токовенко І. В., довіреність № б/н від 11.03.2014р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПОЛІМЕР" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОЛЮШИН" про стягнення 32 477,00 грн., з яких: 18 870,56 грн. - основний борг, 12 492,31 грн. - проценти річних, 1 114,13 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 33-пэ/2012 від 08.10.2012р., в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 14.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.04.2014р.

14.04.2014р. розгляд справи відкладено на 07.05.2014р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло. Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПОЛІМЕР" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВОЛЮШИН" (покупцем) було укладено договір поставки № 33-пэ/2012 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором (п. 2.1.договору).

Датою поставки вважається дата, вказана у накладній (п. 4.3. договору).

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника або іншим способом, що не суперечать чинному законодавству (п. 5.1. договору).

Умови оплати: вартість партії товару 100% передплата, якщо інші умови не визначені в специфікації (п 5.2. договору).

У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару. Пеня сплачується за весь період прострочення (п. 9.1. договору).

В разі прострочення покупцем оплати товару він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 9.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012р.(п. 12.1. договору)

Дія договору може бути продовжена за взаємною згодою сторін (п. 12.2. договору).

05.02.2013р. між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду № 1: викладено пункт 12.1. договору в наступній редакції: "договір дійсний з дати укладення договору до 31.12.2013р."

Відповідно до п. 1.2. специфікації № 1 від 03.04.2013р. (далі - специфікація) до договору визначено строк оплати: на підставі рахунку № 0000117 від 03.04.2013р. протягом 14 (чотирнадцяти) календарних дів з моменту поставки (а.с.13).

Ціна та вартість товару, в разі оплати його покупцем протягом строку, вказаного в п. 1.2. специфікації становить 21 244,62 грн. (п. 1.3.1. специфікації).

Ціна та вартість товару, в разі оплати його покупцем після спливу строку його для його оплати, вказаного в п. 1.2. специфікації становить 21 543,84 грн. (п. 1.3.2. специфікації).

На виконання умов договору та специфікації позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 21 244,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № EV-0000117 від 04.04.2013р. (а.с. 14), товарно-транспортною накладною № EV-0000117 від 04.04.2013р. (а.с. 16), підписаними представниками сторін за договором, та довіреністю № 10 від 04.04.2013р. (а.с. 15).

У порушення умов договору відповідач отриманий товар не оплатив у визначений строк, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 21 543,84 грн. (п. 1.3.2. специфікації).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

15.05.2013р. ТОВ "ЕВОЛЮШИН" було сплачено ТОВ "ЕВРОПОЛІМЕР" 5000,00 грн. (а.с. 18)

У позовній заяві позивач зазначає, що зарахував кошти в розмірі 5000,00 грн. в рахунок погашення пені та відсотків річних у розмірі 2326,72 грн. та основного боргу - 2673,28 грн.

Суд не погоджується з перерахунком, проведеним позивачем, оскільки інший порядок зарахування здійснених відповідачем проплат, ніж на погашення основного боргу, в договорі не визначений.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 18 870,56 грн.

З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати (15.05.2013р. - 5000,00грн.) розмір основного боргу становить 16543,84грн.

На час розгляду справи доказів оплати товару в сумі 16543,84грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу є правомірними і підлягають частковому задоволенню в розмірі 16543,84грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.05.2013р. по 19.10.2013р. у розмірі 1114,13грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до п. 9.1. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Судом проведено перерахунок пені, з урахуванням заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 16 543,84грн. та вимог чинного законодавства, і встановлено, що її розмір за період з 16.05.2013р. по 19.10.2013р. дорівнює 976,77грн.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки річних за період з 16.05.2013р. по 11.03.2014р. у розмірі 12492,31 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2. договору в разі прострочення покупцем оплати товару він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів (п.4.1-4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У п.9.2 договору, на який посилається позивач як на підставу для стягнення 73% річних, не передбачено стягнення процентів річних від простроченої суми та їх розмір.

Натомість, наведене у п. 9.2. договору формулювання «в разі прострочення покупцем оплати товару він зобов'язаний сплатити…. 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення» за своєю суттю фактично є пенею, визначення якої наведено у ст.549 Цивільного кодексу України. Так, пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз правових норм, зокрема ст.549, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено.

Розмір процентів річних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначається сторонами в договорі, а якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

З огляду на викладене, судом проведено перерахунок процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України за період з 16.05.2013р. по 11.03.2014р. (3%), та встановлено, що їх розмір дорівнює 407,93грн.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 17928,54грн., з яких: 16543,84грн.- основний борг, 976,77грн.- пеня; 407,93грн.- проценти річних.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 818,50грн. (44,8%), на відповідача - 1008,50грн. (55,2%),

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОЛЮШИН"(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 36, кв.10, ідентифікаційний код 34984399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПОЛІМЕР" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 95, ідентифікаційний код 33474972) 17928,54грн ., з яких: 16 543,84грн.- основний борг, 976,77грн.- пеня; 407,93грн.- проценти річних, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОЛЮШИН"(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 36, кв.10, ідентифікаційний код 34984399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПОЛІМЕР" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 95, ідентифікаційний код 33474972) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1008,50грн ., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва

Повне рішення складено 07.05.2014