Рішення

від 06.09.2013 по справі 399/723/13-ц

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/723/13-ц

Провадження № 2/399/318/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2013 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Лях М.М., при секретарі - Гладкій Т.М., за участю представників відповідача - Хилько Ю.І. та Кужильської Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського кооперативу "Україна" про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про розірвання договору оренди землі, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_4, 6 листопада 2007 року із сільськогосподарським кооперативом «Україна» на земельну ділянку, площею 4,93 га передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району, зареєстрованого Онуфріївським районним відділом КРФ ДП «ЦЗДК» 10 березня 2010 року за № 041038100028 та договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_4, 6 листопада 2007 року із сільськогосподарським кооперативом «Україна» на земельну ділянку, площею 0,29 га передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району, зареєстрованого Онуфріївським районним відділом КРФ ДП «ЦЗДК» 10 березня 2010 року за № 041038100828. Також позивачка просила зобов»язати СК «Україна» повернути у її фактичне користування вказані земельні ділянки.

Свій позов мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 25.08.2012 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_4 вона успадкувала дві земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Млинківської сільської ради , загальною площею 5, 22 га.

На момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ці земельні ділянки перебувають в оренді СК «Україна» відповідно до договорів оренди земелі.

Так як позивачка не мала наміру продовжувати оренду вказаних земельних ділянок, нею було направлено повідомлення до СК «Україна» про припинення договорів оренди на вищевказані земельні ділянки та повернення їх у її фактичне користування. Не дивлячись на законність її вимоги керівник СК «Україна» ОСОБА_5, не погодився на розірвання договорів оренди.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, до суду надійшла її заява в якій вона просить справу розглянути без її участі, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, оскільки на його думку він є безпідставним, в судовому засідання пояснив, що як вбачається зі сталої судової практики та повністю підтверджено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» у Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання і захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України). Відповідно до статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує на його зобов'язання. Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.

Фактично безпідставним є твердження позивача про те, що спірний договір оренди землі було розірвано після повідомлення ним орендаря про наміри використовувати земельні ділянки в інший спосіб, ніж було визначено раніше діючим договором. На час розгляду справи судом відповідач на законних підставах користується спірними земельними ділянками, а намагання позивача розірвати достроково договорні відносини є лише намірами. Визначальним при цьому є положення законодавства про те, що зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі, що прямо передбачено нормами закону. За приписами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Натомість, згідно до ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як випливає зі статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено законом. В період дії зобов'язання, за загальним правилом, допускається заміна осіб, які беруть у ньому участь із збереженням самого зобов'язання. Проблематика заміни сторін в договорі є актуальною як з теоретичної так і з практичної точки зору. Особливо актуальним є це питання у переддень впровадження ринку земель сільгосппризначення. Адже на даний час більше ніж 80 відсотків сільгоспземель перебуває в оренді сільгоспвиробників. І головним побоюванням орендарів є нестабільність орендних відносин при переході права власності на земельні ділянки. Незважаючи на те, що Законом України «Про оренду землі» задекларовано збереження орендних відносин при зміні власника земельної ділянки, відсутній законодавчо закріплений механізм зміни орендодавця в орендних відносинах. Тому врегулювання зазначеного питання є чи не найбільш важливим в період становлення ринку земель.

Законодавство передбачає можливість при збереженні орендних земельних відносин зміну особи однієї із сторін договору оренди. Але відсутність чіткого механізму реалізації заміни сторін в договорі оренди, в тому числі і з підстав правонаступництва, породжує конфліктні ситуації і потребує детального вивчення цієї проблеми. Практика заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки шляхом укладання додаткових угод до договору оренди, в тому числі і трьохсторонніх, поширена на території України.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 просив звернути увагу на ту обставину, що позивачка явно не має наміру самостійно обробляти передану в оренду земельну ділянку, а в результаті розірвання договору оренди з відповідачем саме відповідач буде суттєво обмежений в реалізації свого законного права на першочергове придбання предмету оренди у разі продажу позивачем права на земельну ділянку або фактичного продажу спірних земельних ділянок.

Представник відповідача Кужильська Г.В. позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову та не розривати договори оренди земельних ділянок, бо це порушить порядок нормального функціонування їхнього підприємства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що 6 листопада 2007 року між сільськогосподарським кооперативом «Україна» та ОСОБА_4 укладено договори оренди земельних ділянок, згідно яких останній передає СК «Україна» земельну ділянку № 304-2 площею 0, 29 га та земельну ділянку № 304-1 площею 4,93 га сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, які належали ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії РІ № 347768, виданого Онуфріївською райдержадміністрацією 27.08.2002 року, кадастровий номер земельної ділянки 3524684700:02:000:0304. Дані договори укладено строком на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строк до 31 грудня кожного року. Дані договори оренди зареєстровані у Онуфріївському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК», про що в книзі реєстрації договорів оренди зроблено відповідні записи № 041038100828 та № 041038100028 від 10 березня 2010 року. Факт передачі земельних ділянок підтверджено відповідними актом прийому-передачі.

Будучи новим власником земельної ділянки ОСОБА_3, звернулась до СК «Україна» з вимогою про розірвання вказаних договорів оренди. Проте, у відповідь на звернення позивачки СК «Україна» повідомило про неможливість розірвання договору оренди земельної ділянки, в зв'язку з відсутністю на те законних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданого 25 жовтня 2011 року Млинківською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 серпня 2012 року позивачка набула право на спадщину за законом, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер 3524684700:02:000:0304, розміром 5, 22 га, в порядку спадкування після смерті померлого ОСОБА_4 27 травня 2013 року реєстраційною службою Онуфріївського РУЮ Кіровоградської області їй було видані свідоцтва про право власності на земельні ділянки.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди, право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), які визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є відповідними до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачене договором оренди землі.

Відповідно до п. 37 договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та СК «Україна» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах отримала, як спадщину за законом, право приватної власності на належну померлому чоловікові ОСОБА_4 земельні ділянки, загальною площею 5,22 га.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 626, 628, 651 ЦК України, ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», п.37 договорів оренди землі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з підстав, що умова про порядок розірвання договору є обовязковою умовою. даного виду договору, і може визначатись на розсуд сторін, якщо на момент укладення договору дана умова були погоджені сторонами.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про розірвання договору найму (оренди), ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Згідно умов договору оренди землі прощею 0,29 га орендна плата становить 72 гривні, згідно умов договору оренди земельної ділянки прощею 4,93 га орендна плата становить 1246 гривень, отже ціна позову становить 3954 гривень. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» позивачка при поданні заяви повинна була сплатити судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок, а сплатила 114 гривень 70 копійок.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з СК Україна підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір в розмірі 114, 70 гривень, а також в дохід держави судовий збір у розмірі 114, 70.

На підставі викладеного та керуючись положеннями Закону України «Про оренду землі», ст.651 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 80, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до сільськогосподарського кооперативу "Україна" про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі бн, зареєстрований 10 березня 2010 року в Онуфріївському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" за № 041038100828, укладений 6 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СК "Україна", за яким ОСОБА_4, як орендодавець, надав, а СК "Україна", як орендар, прийняло у строкове платне користування земельну ділянку № 304-2 прощею 0,29 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:0304, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млинкіскої сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Розірвати договір оренди землі бн, зареєстрований 10 березня 2010 року в Онуфріївському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" за № 041038100028, укладений 6 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СК "Україна", за яким ОСОБА_4, як орендодавець, надав, а СК "Україна", як орендар, прийняло у строкове платне користування земельну ділянку № 304-1, прощею 4,93 га кадастровий номер 3524684700:02:000:0304, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млинкіскої сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Зобов'язати СК "Україна" повернути ОСОБА_3 земельні ділянки: площею 0,2908 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:2304 та площею 4,9281 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1304, що знаходиться на адміністративній території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Стягнути з СК "Україна" на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 114 гривень 70 копійов.

Стягнути з СК "Україна" в дохід держави судові витрати в сумі 114 гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2013 року

Суддя М.М. Лях