Рішення

від 07.05.2014 по справі 904/1680/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.14р. Справа № 904/1680/14

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 60 "Залізничник-2", м. Дніпропетровськ

про стягнення 110 202,77 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Катков С.В., довіреність № 5 від 08.01.2014р.

від відповідача: Чихачова Н.О., керівник

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу № 60 "Залізничник-2" про стягнення 119 612,20 грн., з яких: 102 354,89 грн. - основний борг, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційні витрати, 4 199,10 - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 120 про постачання теплової енергії від 01.02.2010р.

Ухвалою від 18.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.04.2014р.

14.04.2014р. розгляд справи відкладено на 07.05.2014р.

28.04.2014р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з урахуванням оплати у розмірі 1500,00 грн. від 23.04.2014р., яка не включена позивачем при підрахунку основної суми заборгованості, ЖБК №60 станом на 28.04.2014р. має заборгованість у розмірі 92945,46 грн. З даною сумою боргу погоджується в повному обсязі. Просив зменшити визначений до стягнення позивачем розмір пені до рівня 1 % від заявленої суми. Окрім того, відповідач просив розстрочити виконання рішення щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 92 945,46 грн., суми пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції терміном на один рік з помісячним графіком погашення заборгованості починаючи з 01.06.2014р. по 01.06.2015р.

07.05.2014р. представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 110 202,77 грн., з яких: 92 945,46 грн. - основний борг, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційні витрати, 4 199,10 - пеня.

У судове засідання з'явилися представники сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010р. між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та Житлово-будівельним кооперативом № 60 "Залізничник-2" було укладено договір про постачання теплової енергії (далі-договір).

За цим договором теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором (п. 2.1 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені умовами цього договору. У терміни не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з тепло постачальним підприємством (п. 4.2.4. договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу обліку, встановленого за адресою: вул. Абхазька, буд.6 (п. 6.2 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 договору).

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію в продовж 5 (п'яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 договору).

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 9.4.4 договору).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 01.02.2013р. а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача теплову енергію в опалювальні періоди 2010р.-2014р.р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач здійснив часткову оплату спожитої теплової енергії, тобто свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії у встановлені строки не виконав, що і є причиною спору.

Заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію становить 92 945,46грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 22.04.2014р. (а.с. 108-109).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

У наданому відзиві відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 92 945,46 грн., на час розгляду справи доказів сплати основного боргу у розмірі 92 945,46 грн. не давав.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 4 199,10 грн. пені, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційних витрат.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 9.4.4 договору у разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційних витрат, 4 199,10 - пені, про що надав відповідну письмову заяву.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позову.

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір пені до рівня 1 % від заявленої суми.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти зменшення розміру пені до 1% від заявленої суми, про що надав відповідну письмову заяву.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши матеріали справи та подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, беручі до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені до 1% від заявленої суми та стягнути 41,99 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню на загальну суму 106 045,66 грн., з яких: 92 945,46 грн. - основний борг, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційні витрати, 41,99 - пеня, є.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить розстрочити виконання рішення на 1 рік з помісячним графіком погашення заборгованості починаючи з 01.06.2014р. по 01.06.2015р.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання рішення, про що надав відповідну письмову заяву.

Суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців: з червня 2014 року по травень 2015 року, зі сплатою щомісячними рівними платежами у розмірі 8837,14 грн. з червня 2014 року по квітень 2015 року та в травні 2015 року в розмірі 8837,12грн., на загальну суму 106 045,66 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового зору повертається у разі зменшення позовних вимог. Позивач сплатив 2392,24грн. судового збору, однак 07.05.2014р. подав до суду заяву, зменшивши позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача 110 202,77 грн.. Зазначене є підставою для повернення судового збору у розмірі 188,18грн. (2392,24-2204,06).

У разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2204,06грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 60 "Залізничник-2" (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Абхазька, буд. 6, ідентифікаційний код 23360577) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, ідентифікаційний код 32688148) 106 045,66 грн. , з яких: 92 945,46 грн. - основний борг, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційні витрати, 4 1,99 - пеня, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Надати Житлово-будівельному кооперативу № 60 "Залізничник-2" (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Абхазька, буд. 6, ідентифікаційний код 23360577) розстрочку виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 106 045,66 грн., з яких: 92 945,46 грн. - основний борг, 7 291,62 грн. - 3% річних, 5 766,59 грн. - інфляційні витрати, 41,99 - пеня, на 12 місяців: з червня 2014 року по травень 2015 року, зі сплатою:

- щомісячними рівними платежами у розмірі 8837,14 грн. з червня 2014 року по квітень 2015 року;

- в травні 2015 року в розмірі 8837,12грн .

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 60 "Залізничник-2" (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Абхазька, буд. 6, ідентифікаційний код 23360577) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, ідентифікаційний код 32688148) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2204,06грн . , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Комунальному підприємству "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, ідентифікаційний код 32688148) із державного бюджету України судовий збір в розмірі 188,18 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням №1732 від 11.03.2014р., яке знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва

Повне рішення складено 07.05.14р.