Рішення

від 05.05.2014 по справі 920/565/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.2014 року Справа № 920/565/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "ВВ-Суми", м. Суми

до відповідача: Буринської Центральної районної лікарні ім. професора М.П. Новаченка, м. Буринь Сумської області

про стягнення 2906 грн. 30 коп.

СУДДЯ Рунова В.В.

Представники:

від позивача - Жемчугова М.В., довіреність б/н від 20.04.2014 року

від відповідача - Алемцадова М.П., довіреність № 2 від 30.04.2014 року

При секретарі судового засідання Балицькому В.В.

Суть спору : Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 2906 грн. 30 коп., у тому числі: 2640 грн. 54 коп. основного боргу, 177 грн. 03 коп. пені, 29 грн. 05 коп. інфляційних збитків, 59 грн. 68 коп. 3% річних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 1827 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

28.04.2014 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає суму боргу перед позивачем в розмірі 2906 грн. 30 коп. Вказана позиція була зазначена представником відповідача у судовому засіданні 05.05.2014 року.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи здійснює її розгляд за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

07.06.2013 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційною фірмою "ВВ" в особі філії "ВВ-Суми" та відповідачем - Буринською Центральною районною лікарнею ім. професора М.П.Новаченка було укладено договір поставки № 56, відповідно до умов якого (п. 1.1) постачальник (позивач) зобов'язувався протягом дії договору передати покупцеві (відповідачу) ксероксний папір та канцелярські товари окремими партіями за цінами, визначеними в накладній, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у договорі.

Загальний обсяг товару, що продається за вказаним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов договору окремими партіями товару.

Загальна сума договору складає 2640 грн. 54 коп. (п. 1.3 договору).

Передача товару здійснюється згідно накладної на складі постачальника або покупця (при доставці товару постачальником). Перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару покупцю, про що свідчить документ про передачу товару (п. 3.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2640 грн. 54 коп., що підтверджується накладною № ВВ5СУ755/10364 від 07.06.2013 року.

Відповідно до п. 2.1 договору, розрахунок проводиться за отриманий товар покупцем шляхом перерахунку коштів платіжним дорученням на рахунок постачальника. Фактом оплати є надходження коштів на рахунок або в касу постачальника.

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - 24 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

Як зазначено у позовній заяві, оплата відповідачем за поставлений товар не здійснена.

У судовому засіданні 05.05.2014 року представник позивача зазначив, що відповідач у визначений договором строк не провів повний розрахунок за поставлений товар в сумі 2640 грн. 54 коп.

Крім того, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014 року, який підписано сторонами та скріплено печатками, сума заборгованості за договором № 56 від 07.06.2013 року становить 2640 грн. 54 коп.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Таким чином, враховуючи документи, надані до суду, а також пояснення представників сторін, судом встановлено, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 2640 грн. 54 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі порушення п. 2.1, п. 2.2 договору, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції в розмірі одного відсотка від вартості наданих послуг за кожен день прострочки.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 177 грн. 03 коп. пені, яка нарахована за період з 02.07.2013 року по 02.01.2014 року.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у договорі, нарахована в межах строків позовної давності встановлених ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 177 грн. 039 коп. підлягає задоволенню.

Також позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 59 грн. 68 коп. та інфляційні витрати у сумі 29 грн. 05 коп.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 29 грн. 05 коп. інфляційних збитків та 59 грн. 68 коп. 3 % річних, підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Буринської Центральної районної лікарні ім. професора М.П.Новаченка (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Кутузова, 15; код 02007495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "ВВ-Суми" (40030, м. Суми, пл. Покровська, 5; код 23631826) 2640 грн. 54 коп. основного боргу, 177 грн. 03 коп. пені, 29 грн. 05 коп. інфляційних збитків, 59 грн. 68 коп. 3% річних та 1827 грн. 00 коп. витрат по судовому збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.05.2014 року.

Суддя В.В. Рунова