Постанова

від 30.04.2014 по справі 910/25097/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2014 р. Справа№ 910/25097/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Кучерявий С.В. - пред. за дов. № 05-2014 від 01.01.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 р.

у справі № 910/25097/13 (суддя - Головіної К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про стягнення 20 450,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 р. позов задоволено повністю: підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 20 450,00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині, що перевищує 12 359,00 грн., у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема на п.2 ст.30 цього Закону. Скаржник звертає увагу на те, що у Звіті про визначення вартості матеріального збитку від 03.04.2013 ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження, яка склала 41 909,00 грн., а вартість залишків транспортного засобу після ДТП за розрахунком позивача становить 29 500,00 грн., у тому числі залишкова вартість складових ТЗ згідно комерційної пропозиції (24 500,00 грн.) та бузумовна франшизи (5 000,00 грн.), тому за розрахунком відповідача сума страхового відшкодування має становити 12 359,00 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Ухвалою суду від 11.03.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 02.04.2014р.

В судове засідання 02.04.2014 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвалою суду від 02.04.2014 розгляд справи відкладено на 30.04.2014.

В судове засідання 30.04.2014 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 20 450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 20 450,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат.

У відзиві на позов відповідач проти позову частково заперечує, у зв'язку з тим, що сума страхового відшкодування має бути визначена з врахуванням фізичного знищення транспортного засобу відповідно до п.2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також, витрати на евакуацію ТЗ з місця ДТП та вказав, що визнає позовні вимоги у розмірі 12 359,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2012 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_3, укладеного Договір добровільного страхування транспортних засобів (автокаско) № РК 005/015/0000020, яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Чері, д.р.н.НОМЕР_1.

21.03.2013 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Чері, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, автомобіля Опель, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Хюндай, д.р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Чері, д.р.н. НОМЕР_1.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2013 р. у справі № 761/8336/13-п ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3127703 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № С13-195 від 03.04.2013 р. транспортного засобу Чері, д.р.н.НОМЕР_1, внаслідок ДТП: ринкова вартість на момент пошкодження склала 41 909, 00 грн., а вартість відновлювального ремонту - 51 185,44 грн., у зв'язку з чим вартість матеріального збитку складає 41 909, 00 грн.

На підставі заяви - повідомлення (автокаско) страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем було складено Дозвіл на перерахування коштів для сплати страхового відшкодування №КАСКО/2005/015/13/068 від 01.06.2013 (а.с. 8), за яким Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" перерахувало на користь вигодонабувача страхувальника (ОСОБА_3) суму страхового відшкодування у розмірі 20 450,00 грн. (а.с. 9).

Позивач звернувся до відповідача із Заявою про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в ДТП за вих. №178 від 28.07.2013, в якій просив відшкодувати 20 450,00 грн. Проте, відповіді на вказану заяву відповідач не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

При прийнятті рішення суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу без врахування фізичного знищення транспортного засобу.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки:

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вина ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку, оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем згідно із Полісом № АВ/3127703, то позивач, виплативши страхове відшкодування в сумі 20 450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 07.06.2013 р., набув право регресної вимоги саме до відповідача.

Частиною 1 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Витрати на відновлювальний ремонт становлять 51 185,44 грн., відповідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 03.04.2013, а ринкова вартість ТЗ на момент пошкодження склала 41 909, 00 грн., тобто, за розрахунком позивача встановлено повну конструктивну загибель ТЗ ((51 185,44 /50 000,00)*100 = 102%), отже, автомобіль Чері, д.р.н. НОМЕР_1 вважається фізично знищеним.

Варто зазначити, що позивач у Дозволі на перерахування коштів для сплати страхового відшкодування №КАСКО/2005/015/13/068 від 01.06.2013 визначає дійсну вартість автомобіля 50 000,00 грн., тобто, користується показником, зазначеним в п.11 Договору добровільного страхування транспортних засобів (автокаско) № РК 005/015/0000020 від 24.10.2012 р. (а.с. 12), а не Звітом експерта.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 7.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстицій України 24.11.2003 за №1074/8395) оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості.

Як вказано в п. 7.17 зазначеної Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним.

Пунктом 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено: «Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з умов, у Звіті експерт вказав, що для дослідження КТЗ використовується умова зазначена в п. «а», тобто, якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість,

Відповідно до даних наданих позивачем (а.с. 52) про визначення залишкової вартості ТЗ, найвища комерційна пропозиція становить 24 550,00 грн.

У Дозволі на перерахування коштів для сплати страхового відшкодування №КАСКО/2005/015/13/068 від 01.06.2013 відображений розрахунок страхового відшкодування здійснений позивачем: 50 000,00 грн. (дійсна вартість автомобіля, база оцінки) - 24 550,00 грн. (залишкова вартість) - 5 000,00 грн. (франшиза) = 20 450,00 грн., що і складає ціну позову.

Проте, відповідно до розрахунку відповідача, що міститься з відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, розмір страхового відшкодування мав складати 12 359,00 грн., оскільки ринкова вартість на момент пошкодження, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 03.04.2013, склала 41 909, 00 грн., яка є базою оцінки, а не 50 000,00 грн., як визначив позивач.

Суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком, здійсненим відповідачем, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 26.6 Договору добровільного страхування транспортних засобів (автокаско) № РК 005/015/0000020 від 24.10.2012 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_3, сторони погодили, що у випадках не передбачених договором, сторони керуються Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 31.03.2009 р., затвердженими Головою правління АТ "УПСК" та/або законодавством України.

Враховуючи те, що регресом є право зворотної вимоги, яке є позадоговірним, то дані відносини регулюються законодавством України, отже суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення необґрунтовано застосував внутрішні Правила позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі № 910/25097/13, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню в частині стягнення 8 091,00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу з прийняттям нового рішення про відмову у позові у цій частині вимог, в решті частини страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12 359,00 грн., рішення підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до норм ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі №910/25097/13 скасувати в частині стягнення 8 091,00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу та відмовити в позові у зазначеній частині вимог. В решті частини рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 - під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 60, ідентифікаційний код 25943688) 12 359 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят десять) грн. 00 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 039 грн. (тисяча тридцять дев'ять) 79 коп. - витрати по сплаті судового збору. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити».

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 - під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 60, ідентифікаційний код 25943688) 913 грн. (дев'ятсот тринадцять) 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/25097/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха