Рішення

від 12.01.2007 по справі 2/1371"нм"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1371"НМ"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2007 р.                                                     Справа № 2/1371"НМ"

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - суддіТимошенко О.М.

при секретарі Савчук С.В.

за участю представників сторін

від позивача  - Борсученко Р.В. (представник за довіреністю)

від 1-го відповідача  -  Кабалюк С.І. (представник за довіреністю)  

від 2-го відповідача – Горобчук О.С. (ліквідатор)

від 3-го відповідача – Дунаєвський Ю.Б. (ліквідатор)

від третіх осіб - не з'явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" в особі  Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України"

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Богунія-А" (м. Житомир)

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м.Житомир)

до 3-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" (м.Житомир)

за участю третіх осіб:

Акціонерний комерційний банк "Мрія" (м.Київ)

ДП "Укрвійськбуд" 75 УНР (м.Житомир)

про визнання договорів недійсними,

про визнання права власності на майно,

про  витребування майна з чужого незаконного володіння.

29.08.05 позивач звернувся із зазначеним позовом до суду. В судовому засіданні 16.03.06 позивачем подана заява, в якій уточнені підстави позову (т.2 а.с.76). Позивач просить визнати недійсним договір №116 від 17.12.99 про сумісну діяльність підприємств, який укладений між ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир" та договір купівлі продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03, який укладений між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ Фірма "Богунія-А". Також позивач просить Визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва - перший поверх та підвальне приміщення вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі. Також позивач просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Богунія-А" об'єкт незавершеного будівництва - перший поверх та підвальне приміщення вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі шляхом виселення.

При цьому позивач зазначає, що зазначені договори є недійсними відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, так як за вказаними договорами відбувався перехід власності на майно, яке має належати позивачу на підставі договору від 26.05.94 між позивачем та ТОВ "Ампас", а саме приміщення, яке позивач просить витребувати у ТОВ Фірма "Богунія-А".

Також позивач зазначає, що йому не було і не могло бути відомо про укладення оспорюваного договору від 17.12.99. Про існування цього договору позивачу стало відомо з моменту залучення його до участі в справі 38/548"НМ", тобто після 16.08.05.

Відповідач ТОВ Фірма "Богунія-А" надав відзив, в якому позов не визнає, зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності (т.1 а.с.59, т.2 а.с.54)

Відповідач ТОВ "Ампас" надав відзив, в якому визнає позов в частині вимоги про визнання недійсним договір від 17.12.99 (т.2 а.с.80).

Відповідач ТОВ Фірма "Богунія-А" надав відзив, в якому позов не визнає, просить застосувати позовну давність.

Третя особа АКБ "Мрія" надала письмовий відзив, в якому позов не визнає, зазначає на пропуск позивачем строків позовної давності. (т.2 а.с.47)

Третя особа ДП "Укрвійськбуд" 75 УНР відзив не надала, представника в судове засідання не направила.

В судовому засіданні 25.12.06 оголошувалась перерва до 12.01.07. Після перерви представник АКБ "Мрія" в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 12.01.07 оголошувалась перерва до 15:00 годин цього ж дня для складання рішення. Після перерви представники відповідачів АКБ "Мрія" та ТОВ Фірма "Богунія-А" в судове засідання не з'явились.

За згодою присутніх в судовому засіданні представника позивача та представника відповідача ТОВ "Ампас" оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ухвали суду від 28.10.05 спір вирішений в більш тривалий строк ніж визначений ст. 69 ч.1 ГПК України.

Дослідивши зібрані по справі докази та заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.08.93 між військовою частиною 36827 та ТОВ "Ампас" укладено договір №5 про дольову участь в будівництві житлового будинку та магазину. (а.с.7). Додатком до договору є Особливі умови (а.с.8).

Відповідно до договору та Особливих умов до договору:

- військова частина приймає ТОВ "Ампас" в дольову участь по будівництву вказаного будинку з магазином по пр-ту Миру в м.Житомирі (шифр 48/92-1) та цокольного поверху по вул. Гречко, 23 (шифр ГЖ-91/ж-1);

- військова частина зобов'язалась здійснювати будівництво, забезпечити прийняття об'єкта в експлуатацію, передати товариству "Ампас" магазин площею 1004,15 кв.м. і приміщення цокольного поверху площею 310,5 кв.м.;

- ТОВ "Ампас" зобов'язалося перерахувати військовій частині аванс 160 млн. крб. та здійснювати щомісячні платежі по 65 млн. крб. з серпня 1993 року по червень 1994 року.

26.05.94 між Ощадним банком України (правонаступником якого є позивач) та ТОВ "Ампас" укладено договір про сумісну діяльність (а.с.9), за яким:

- сторони договору домовились шляхом об'єднання своїх фінансових та матеріальних засобів сумісно здійснювати будівництво вбудованого-прибудованого приміщення, яке є предметом вищевказаного договору №5 від 02.08.93;

- на момент укладання договору сторони визначили, що повна вартість будівництва становить 120 тис доларів США (що по курсу НБУ становило 1 млрд 699 млн крб.);

- сторони домовились, що після завершення будівництва Ощадному банку України (далі Банк) буде передано у власність перший поверх вбудованого-прибудованого приміщення площею 437,59 кв.м. і підвальне приміщення площею 118,4 кв.м., ТОВ "Ампас" стане власником другого поверху площею 406 кв.м.;

- сторони визначили, що на виконання цього договору банк вносить 1 млрд.крб. та надає товариству кредит в розмірі 5 млрд.крб., а ТОВ "Ампас" фінансує іншу частину кошторисної вартості будівництва;

- передача Банку його долі в будівництві здійснюється після завершення будівництва військовою частиною та здачі об'єкту в експлуатацію.

Крім того, 12.07.94 Банк уклав договір з військової частиною на виконання додаткових будівельних робіт, за яким військова частина зобов'язалась виконати додаткові роботи по переобладнанню першого поверху вказаного об'єкту.

На виконання договору від 26.05.94 Банк перерахував товариству "Ампас" платіжними дорученнями від 06.06.94 – 250 млн.крб, 01.07.94 – 250 млн.крб., 30.09.94 – 500 млн.крб., всього 1 млрд.крб. (а.с. 20, 96-98), тобто виконав зобов'язання відповідно до умов договору від 26.05.94. Представник ТОВ "Ампас" не заперечує факту отримання зазначених коштів від позивача.

На виконання умов договору №5 від 02.08.93 КЕУ Західного оперативного командування, яке було замовником будівництва об'єкту (т.2 а.с.38) передало товариству "Ампас" вбудований-прибудований магазин по пр-ту Миру, 34, шифр 48/92-1, про що складено акт від 15.01.99 (т.1 а.с.12, 13). Акт не містить дати складання, однак дата зазначена в додатку №2 до акту. З акту та додатків до нього вбачається, що об'єкт недобудований.

Відповідно до ст. 432 ч.2 ЦК УРСР грошові та інші майнові внески учасників  договору про сумісну діяльність,  а  також  майно, створене або придбане в результаті їх спільної  діяльності, є їх спільною власністю.

Таким чином позивач є співвласником недобудованого приміщення – вбудованого-прибудованого магазину по пр-ту Миру,34 в м.Житомирі.

Відповідно до ст 112 ЦК УРСР майно може належати на  праві  спільної  власності  двом  або кільком особам. Розрізняється  спільна  власність  з    визначенням    часток (часткова  власність)  або  без   визначення    часток    (сумісна власність).

Договором від 26.05.94 Банк і ТОВ "Ампас" домовились про розмір часток вбудованого-прибудованого приміщення, які мають належати кожній із сторін. Таким чином зазначене приміщення після його передачі військовою частиною до товариства "Ампас" стало належати цьому товариству та Банку на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 115 ч.1 ЦК УРСР кожний з учасників спільної  часткової  власності  має  право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

Використовуючи це право Банк листом від 25.10.01 (а.с.14) звернувся  до ТОВ "Ампас" з вимогою про виділення своєї частки, на що отримав відповідь, що товариство не заперечує вимог Банку, однак в зв'язку з тим, що приміщення не прийнято в експлуатацію питання повинно бути вирішено в суді (а.с.15).

17.12.99 між відповідачами ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир" укладено договір №116 про сумісну діяльність (а.с.16), за яким:

- сторони договору домовились спільно використовувати належне товариству "Ампас" приміщення по пр-ту Миру, 34;

- товариство "Вечірній Житомир" зобов'язалось добудувати, ввести в експлуатацію та зареєструвати за собою зазначене приміщення.

- товариство "Ампас" залишило за собою право на отримання частини прибутку від експлуатації приміщення.

На виконання зазначеного договору актом приймання передачі від 24.12.99 (а.с.17) товариство "Ампас" передало товариству "Вечірній Житомир" не завершений будівництвом об'єкт по пр-ту Миру, 34 в м.Житомирі (шифр 48/92-1) з правом зареєструвати за собою право власності на цей об'єкт.

Виходячи зі змісту вказаних договору та акту, була укладена угода, за якою товариство "Ампас" здійснило передачу об'єкту у власність товариству "Вечірній Житомир", в тому числі частину, яка належала Банку, в обмін на право отримувати прибуток від експлуатації цього приміщення.

Господарський суд визнає недійсним договір №116 від 17.12.99 на підставі ст. 48 ч.1 ЦК України, як такий, що суперечить вимогам закону. При цьому суд виходить з наступного.

- Відповідно до ст. 432 ч.3 ЦК УРСР учасник  договору  про  сумісну    діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному  майні  без  згоди  інших учасників договору. Відповідач ТОВ "Ампас" в порушення вказаної норми закону розпорядився своєю часткою, передавши її у власність до ТОВ "Вечірній Житомир".

- Відповідач ТОВ "Ампас" розпорядився Майном, яке належало позивачу чим порушив норми ст. 4 Закону України "Про власність", яка наділяє таким правом лише власника.

- Договір від імені ТОВ "Ампас" укладений директором товариства Португаловим В.І. Вироком Богунського районного суду від 10.02.98 по справі 31-11/98 Потугалов В.І. позбавлений права займати керівні посади на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 2 роки 6 місяців. Крім того, постановою арбітражного суду Житомирської області від 15.05.97 по справі №6/78"Б"  ТОВ "Ампас" визнано банкрутом, призначено ліквідаторів. Відповідно до ст. 23 ч.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття арбітражним судом постанови  про  визнання боржника    банкрутом    і   відкриття   ліквідаційної   процедури припиняються  повноваження  органів   управління   банкрута   щодо управління  банкрутом та розпорядження його майном,  керівник банкрута звільняється з  роботи  у зв'язку з банкрутством підприємства,  а  також  припиняються  повноваження   власника (власників) майна банкрута. Таким чином договір від імені ТОВ "Ампас" укладений особою, яка не мала на те повноважень.

18.03.03 між відповідачами укладено договір №21/24, за яким ТОВ "Вечірній Житомир" продало, а ТОВ фірма "Богунія-А" купило незавершений будівництвом двоповерховий магазин з підвалом, який прибудований до житлового будинку №34 по пр-ту Миру в м.Житомирі.

Господарський суд визнає недійсним договір №21/24 від 18.03.03 на підставі ст. 48 ч.1 ЦК України, як такий, що суперечить вимогам закону. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР право  продажу  майна належить власникові. Якщо продавець майна  не  є  його  власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли  згідно з статтею 145 цього Кодексу  власник  не  вправі  витребувати  від нього майно.

Відповідно до ст 145 ч.1 ЦК УРСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права  його відчужувати, про що  набувач  не  знав  і  не  повинен  був  знати (добросовісний набувач), то власник вправі  витребувати  це  майно від набувача лише в  разі,  коли  майно  загублене  власником  або особою, якій  майно  було  передане  власником  у  володіння,  або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Як встановлено судом власником першого поверху та підвалу спірного приміщення є позивач, договір, за яким ТОВ "Вечірній Житомир" набуло права власності на приміщення, є недійсним, отже ТОВ "Вечірній Житомир" не було власником, тому не мало право продавати зазначене приміщення, звідси договір №21/24 є недійсним.

Майно вибуло з володіння позивача поза його волею, отже може бути витребувано від ТОВ фірма "Богунія-А".

Встановивши недійсність оспорюваних договорів господарський суд визнає їх недійсними лише частково, в частині, що стосуються першого поверху та підвалу, так як в іншій частині права позивача не порушуються.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його оспорювання.

Право власності позивача оспорюється відповідачами, тому суд з метою захисту цього права та відповідно до ст. 331 ч.4 ЦК України визнає за позивачем право власності на недобудоване нерухоме майно.

Господарським судом встановлено, що на даний час спірним майном, яке належить позивачу, володіє відповідач ТОВ фірма "Богунія-А", тому з метою захисту порушеного права власності позивача суд на підставі ст. 48 ч.2 Закону України "Про власність", ст.387, ст.388 ч.3 ЦК України постановляє рішення про витребування цього майна від відповідача шляхом виселення та передачі позивачу.

Відповідачами заявлено про застосування позовної давності.

Господарський суд вважає, що позивачем не пропущено строків позовної давності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Як зазначено в пункті 2.5 договору від 26.05.94 передача Банку його долі здійснюється після здачі об'єкту в експлуатацію. Судом встановлено, що спірний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію в установленому порядку, тобто термін передачі Банку його долі не настав. Звідси, не настав термін витребування своєї долі Банктом у ТОВ "Ампас", тобто не виникло право на позов, отже не почався перебіг строку позовної давності.

Однак 17.12.99 ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир" укладають договір №116, за яким право власності на майно, яке має належати позивачу, перейшло у власність ТОВ "Вечірній Житомир". Саме з дати укладення зазначеного договору починають порушуватись права позивача, та виникає право на позов.

Позивач, не маючи права витребовувати свою частину майна у товариства "Ампас" (з огляду на пункт 2.5 договору від 26.05.04) та не будучи стороною договору №116 від 17.12.99, не міг знати про наявність такого договору. Звідси, строк позовної давності починається, з дня, коли позивач дізнався, або міг дізнатися про існування договору №116 від 17.12.99.

В клопотання від 16.03.06 (т.2 а.с.75) та в усних поясненнях представника  позивач зазначає, що про існування договору №116, тобто про порушення свого права, позивач дізнався після того як ухвалою суду від 16.08.05 його було залучено до участі в справі №8/548"НМ".

Відповідачами не представлено доказів, що позивач знав чи міг знати про наявність договору №116 до вказаної дати, тому господарський суд приходить до висновку, що перебіг строку позовної давності щодо визнання недійсним договору №116 почався саме з 16.08.05. Таким чином на момент пред'явлення позову (29.08.05) строк позовної давності, який визначений статтею 257 ЦК України, не сплинув.

При розподілі між сторонами судових витрат господарський суд виходить з наступного.

Позивачем заявлені чотири вимоги немайнового характеру: визнання двох договорів недійсними, визнання права власності, витребування майна (що фактично є вимогою про усунення перешкод), тобто розмір державного мита становить 340 грн.  Позивачем при подачі позову сплачено 85 грн. державного мита. Позовні вимоги в частині визнання двох договорів недійсними задоволені частково. Вимоги про визнання права власності та про витребування майна задоволені повністю.

З урахуванням викладеного суд стягує на користь держави державне мито з ТОВ "Ампас" – 21,25 грн. з ТОВ "Вечірній Житомир" – 42,50 грн., з ТОВ фірма "Богунія-А" – 191,25 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення суд стягує на користь позивача з відповідачів по 29,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково недійсним договір №116 від 17.12.99 про сумісну діяльність підприємств, який укладений між ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир" в частині перший поверху та підвального приміщення незавершеного будівництвом вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі.

3. Визнати частково недійсним договір купівлі продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03, який укладений між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ Фірма "Богунія-А" в частині перший поверху та підвального приміщення незавершеного будівництвом вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі.

4. Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" право власності на об'єкт незавершеного будівництва - перший поверх та підвальне приміщення вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі.

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Богунія-А" об'єкт незавершеного будівництва - перший поверх та підвальне приміщення вбудованого-прибудованого приміщення магазину по проспекту Миру, 34 в м.Житомирі шляхом виселення та передачі Відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України".

6. Стягнути на користь держави державне мито:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м.Житомир, вул. Гетьмана Самойловича, 3, код 13551477) 21,25 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" (м.Житомир, вул. Гетьмана Самойловича, 3, код  20423464) 42,50 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма "Богунія-А" (м.Житомир, пр-т Миру, 34, код 31888645)  191,25 грн.

7. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" в особі  Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (м.Житомир, вул. Перемоги, 15, код 09311380):

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м.Житомир, вул. Гетьмана Самойловича, 3, код 13551477) 29,50 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" (м.Житомир, вул. Гетьмана Самойловича, 3, код  20423464) 29,50 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма "Богунія-А" (м.Житомир, пр-т Миру, 34, код 31888645)  29,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                              Дата підписання 26.01.07.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

1 - в справу

2 - позивачу

3,4,5 - відповідачам

6,7 - третім особам