Рішення

від 06.05.2014 по справі 920/597/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2014 Справа № 920/597/14 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/597/14

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми,

до відповідача - Малого підприємства «Будівельник», смт. Хотінь Сумської області,

про стягнення 45257,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Зякун С.О., довіреність № 10-19/17-Д/119 від 02.07.2013 року,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 57547,00 грн., в тому числі: заборгованість по активній електричній енергії в сумі 50993,16 грн., двократне перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 4176,06 грн., пеню в сумі 2377,78 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Відповідно до листа (заяви про зменшення позовних вимог) б/н від 06.05.2014 року (вх. № 5823 від 06.05.2014) позивач у зв'язку з оплатою відповідачем за активну електричну енергію в сумі 12290,00 грн., просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 45257,00 грн., в тому числі: заборгованість по активній електричній енергії в сумі 38703,16 грн., двократне перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 4176,06 грн., пеню в сумі 2377,78 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 107, яке повернуте на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами на підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про акціонерні товариства») та Малим підприємством «Будівельник», позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатків до нього, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно додатку № 1 до даного договору між сторонами погоджено ліміти споживання електричної енергії.

Пунктом 2.2.3 зазначеного договору визначено, що відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до даного договору.

Відповідно до пункту 1 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, розрахунковим періодом вважається період з 16 числа місяця до 15 числа наступного місяця включно. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем 16 числа кожного місяця та оформляються актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 до вказаного договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до мережі балансової належності електромереж, визначається відповідно до акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Абзацом 3 пункту 3 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений відповідачем протягом 5 операційних днів від дня отримання.

Факт належного виконання умов укладеного між сторонами договору та додатків до нього позивачем підтверджується актами про обсяги переданої споживачу електричної енергії, які відповідач щомісяця надавав позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором належним чином і оплату вносить за використану електричну енергію не своєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим станом на 11.04.2014 року заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію складає 38703,16 грн., а також тим, що відповідачем перевищено обсяги договірної величини споживання електричної енергії, а саме, згідно акту про обсяги переданої відповідачу електроенергії за вересень 2013 року перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 4045 кВт/год. У зв'язку з чим загальна сума боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії станом на 30.03.2014 року становить 4176,06 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 4.2.2 договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, фактично спожита електрична енергія понад встановлену енергопостачальною організацією (позивачем) та узгоджену додатком № 1 доданого договору величину вважається перевищенням та підлягає оплаті споживачем (відповідачем) у двократній вартості.

Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, а також пунктом 4 додатку № 4 до договору, укладеного між сторонами, визначено, що відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу на вересень 2013 року доведені договірні величини споживання електричної енергії 14200 кВт/год., проте фактично у вересні 2013 року відповідачем спожито 18253 кВт/год. Електричної енергії, що підтверджується актом про обсяги переданої (спожитої) споживачем (відповідачем) електричної енергії за вересень 2013 року.

На підставі договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року та додатків до нього, відповідачеві виписані рахунки для оплати за спожиту активну електричну енергію та за перевищення договірної величини № 11/4698 від 20.08.2013 року на суму 135787,42 грн., № 11/5526 від 18.12.2013 року на суму 14712,53 грн. та № 11/4754 від 19.09.2013 року на суму 4176,06 грн.

Відповідачем фактично сума боргу за спожиту активну електричну енергію та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не оплачена, що є порушенням пунктів 2.2.3, 4.2.2 договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року та пунктів 3, 4 додатку № 4 до договору.

Відповідно до пункту 1 додатку № 4 до договору, розрахунки за електричну енергію проводиться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

У відповідності до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як підтверджено матеріалами справи (позивачем були надані копії актів про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії від 16.12.2013 року, від 16.08.2013 року та від 16.09.2013 року, а також копії відповідних рахунків для оплати за спожиту активну електричну енергію та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії), на даний час рахунки, виставлені позивачем до сплати, відповідачем несплачені, що порушило права позивача та змусило його звернутись за захистом своїх прав до господарського суду з даним позовом.

Враховуючи, що факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, а відповідачем, у свою чергу, не було подано заперечень вимогам позивача чи доказів погашення суми заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 38703,16 грн. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 4176,06 грн. є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем за порушення відповідачем умов укладеного договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2377,78 грн.

Розглянувши вимоги позивача в цій частині, суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 до даного договору, відповідач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати Сума пені визначається в окремому рахунку.

У відповідності до положень пункту 6 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 112с від 06.08.2010 року, у разі несвоєчасної оплати обумовлених договором платежів постачальник проводить нарахування споживачу електричної енергії за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, включаючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується у рахунках.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем порушувались терміни оплати, передбачені умовами договору, відповідні рахунки на сплату санкцій були направлені відповідачу, за дані прострочення в оплаті позивачем правомірно нарахована відповідачеві пеня в сумі 2377,78 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як відповідач не подав суду ні заперечень проти позову (відзиву на позовну заяву), ні доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства «Будівельник» (42320, Сумська область, Сумський район, смт. Хотінь, вул. Лісна, буд. 20, ідентифікаційний код 13996403) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 9; на рахунок із спеціальним режимом використання № 260383100416 в філії Сумське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 337568, код 24000329) боргу по активній електричній енергії в сумі 38703,16 грн. та боргу за двократне перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 4176,06 грн.

3. Стягнути з Малого підприємства «Будівельник» (42320, Сумська область, Сумський район, смт. Хотінь, вул. Лісна, буд. 20, ідентифікаційний код 13996403) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 9; рахунок № 26001060500505 в СФ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 337546, код 24000329) пеню в сумі 2377,78 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.05.2014 року.

Суддя П.І. Левченко