Рішення

від 29.04.2014 по справі 925/113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 925/113/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Мерзлікін О.І. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

від третьої особи - представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства "Автостарт", м. Черкаси, Україна

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фотіс", аг.Хіми,

Бобруйський район, Могилевська область, республіка Білорусь

третя особа приватне підприємство будівельна фірма "Україна" м. Харків,

Україна

про стягнення 16672,7 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автостарт" звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фотіс" за участю третьої особи приватного підприємства будівельна фірма "Україна", у якому просить стягнути із відповідача 16672,7 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.08.2013 між позивачем та відповідачем був укладений контракт №08/29, відповідно до умов якого позивач здійснював відповідачу поставку обладнання, за які останній розрахувався частково, чим порушив свої договірні зобов'язання. Залишок боргу з оплати за поставлене обладнання становить 12000,00 дол.США. За прострочення виконання зобов'язань з оплати за поставлений товар відповідачу нарахована пеня у сумі 4548,00 дол. США, а також три проценти річних у сумі 124,7 дол. США.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання вдруге свого представника не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання. Ухвала суду від 31.01.2014 про порушення провадження у справі та від 04.03.2014 про відкладення розгляду справи направлена на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві, повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, письмових пояснень та свого представника у судове засідання вдруге не направила не повідомивши про причини.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно договору комісії №3 від 29.08.2013 укладеного між приватним підприємством "Автостарт" (комісіонер) та приватним підприємством будівельною фірмою "Україна" (комітент - третя особа у справі), позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням комітента укласти від свого імені, але за рахунок комітента одну чи декілька угод з продажу товарів комітента за межами митної території України. Найменування, асортимент, кількість мінімальна ціна реалізації одиниці виміру товару та загальна вартість товару, який передається на комісію визначаються за згодою сторін та зазначаються у Специфікації до цього договору.

Згідно Специфікації №1 до договору комісії, яка підписана та скріплена печатками позивача та третьої особи, комісіонер прийняв на комісію наступний товар: верстат для рихтування дисків «Сиріус-Мото» у кількості 1 штука, станок для рихтовки дисків «Сиріус універсал» у кількості 5 штук.

На виконання умов договору комісії 29.08.2013 між приватним підприємством "Автостарт", (продавець - позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фотіс" (покупець - відповідач у справі) було укладено контракт поставки №08/29 (далі - контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар (обладнання) та оплатити в строки, встановлені даним контрактом.

Загальна сума контракту складає 14000,00 доларів США (п.2.4 контракту).

Згідно пунктів 3.1, 3.2 контракту продавець зобов'язується поставити товар на умовах «FCA», м. Черкаси, Україна до 30 вересня 2013 року. Відгрузка товару в транспорт покупця буде здійснюватись зі складу продавця з України.

За умовами пункту 4.1 контракту покупець здійснює оплату в розмірі 100 % вартості товару протягом 10 банківських днів від дати поставки товару.

За доводами позивача, 19.09.2013 на виконання умов контракту він поставив відповідачу верстат для рихтування дисків «Сиріус-Універсал» у кількості 5 штук, загальною вартістю 12500,00 доларів США; верстат для рихтування дисків «Сиріус-Мото» у кількості 1 штука, вартістю 1500,00доларів США.

Згідно меморіального ордеру від 18.12.2013 № 179360566(#27467960) на суму 2000,00 доларів США на рахунок позивача зарахований платіж в іноземній валюті від відповідача як часткова оплата за поставлене обладнання.

За доводами позивача, відповідач повну вартість поставленого товару не оплатив, заборгованість складає 12000,00 доларів США., що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом про стягнення заборгованості, крім того, позивач посилаючись на положення п.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 124,7 дол. США 3% річних та 4548,00 дол. США договірної пені.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу за поставлений по зовнішньоекономічному контракту товар, пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Укладений сторонами контракт, на який посилається позивач, як на підставу стягнення заявленої суми, за правовою природою є зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу, який укладений на території України.

Загальні положення зовнішньоекономічного договору визначені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Згідно ст.6 вказаного Закону суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Сторони контракту: приватне підприємство "Автостар" (продавець) правоздатна і дієздатна юридична особа України, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.01.2002, номер запису 10261200000007734, (позивач у справі); ТОВ "Фотіс" (покупець) правоздатна і дієздатна юридична особа Республіки Білорусь, про що свідчить повідомлення генерального директора УП "Могилевське відділення Білоруська торгово-промислова палата " про те, що реєструючий орган Бобруйського райвиконкому, підтвердив реєстрацію ТОВ "Фотіс" за адресою: 213855, Могилевська область, Бобруйський район, аг. Хіми, вул. Шкільна, буд. 1А., МФО 153001369, УНН 790820039. За інформацією інспекції по податках і зборах Бобруйського району товариство сплатило податки за звітний період, заборгованості по податках не має. Згідно наданому звіту за 2013 рік виручка від реалізації склала 2399000 крб., в базі даних про банкрутство станом на 30.12.2013 вказане товариство не значиться.

Пунктом 3.1, 3.2 контракту сторони встановили, що продавець зобов'язується поставити товар на умовах «FCA», м. Черкаси, Україна до 30.09.2013.

Відповідно до положень передмови до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати правил ІНКОТЕРМС, в редакції 2000, вказані правила призначенні для полегшення ведення міжнародної торгівлі.

Термін "франко-перевізник" FCA FREE CARRIER (... named place)

ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Судом встановлено, що позивач на виконання контракту від 19.09.2013 здійснив відвантаження товару, а саме: верстат для рихтування дисків «Сиріус-Універсал» у кількості 5 штук, загальною вартістю 12500,00 доларів США; верстат для рихтування дисків «Сиріус-Мото» у кількості 1 штука, вартістю 1500,00 дол. США, а всього загальною вартістю 14000,00 дол. США, перевізнику ТОВ «БумТранс», що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною від 19.09.2013 (а. с. 17) та рахунком-фактурою від 29.08.2013, яка додана до товарної накладної (а. с. 16).

Про належне виконання своїх зобов'язань позивачем свідчить також той факт, що відповідач частково сплатив вартість отриманого товару у сумі 2000,00 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером від 18.12.2013 №179360566(#27467960).

Сторони контракту передбачили порядок розрахунків, згідно якого покупець здійснює оплату у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 10 банківських днів від дати поставки товару (п.4.1 контракту). Однак, в порушення умов контракту відповідач не здійснив його повну оплату в установлений контрактом строк, станом на дату прийняття рішення судом заборгованість відповідача становить 12000,00 дол. США, яка є обґрунтованою доведеною та підлягає до стягнення.

Згідно умов до контракту строк оплати даної партії товару встановлений 10 днів від дати поставки товару, у який відповідач повинен був розрахуватись за даний товар.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 9.1 контракту, відповідно до якого, у випадку затримки плати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3% за кожен день затримки від несплаченої суми.

На підставі зазначених положень, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати, за поставлений товар у розмірі 0,3% за кожен день прострочення сплати заборгованості у сумі 4548,00 доларів США за період з 04.10.2013 по 27.01.2014 (з 04.10.2013 по 17.12.2013 на суму боргу 14000,00 дол. США і з 18.12.2013 по 27.01.2014 (41 день) на суму 12000,00 дол. США.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що він зроблений не вірно з огляду на положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Так, статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення законодавства щодо встановлення розміру неустойки, який може бути збільшений у договорі та положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд зазначає, що вказаним законом не встановлюється обмеження щодо визначення розміру пені, а передбачено обмеження розміру пені, що підлягає до стягнення.

Враховуючи зазначені положення закону, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають до часткового задоволення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 549,20 доларів США (за період з 04.10.2013 по 27.01.2014), в іншій частині позовних вимог про стягнення пені відмовляє.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за розрахунком позивача, сума 3% річних за період з 04.10.2013 по 27.01.2014, становить 124,7 доларів США, після його перевірки суд погоджується з розрахунком річних позивача, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

З огляду на наведені умови контракту, норми законодавства, наявні у справі докази, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 12000,00 дол. США вартості за поставлений товар (що за курсом НБУ на 27.01.2014 (7,993 грн. за один дол. США) становить 95916,00 грн.), 549,20 дол. США пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що в еквіваленті становить 3991,22 грн. та 124,70 доларів США 3% річних, що в еквіваленті становить 996,73 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог підлягає до стягнення 2026,04 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Фотіс", (213855, Могилевська область, Бобруйський район, аг. Хіми, вул. Шкільна, буд. 1А, МФО 153001369, УНН 790820039) на користь приватного підприємства "Автостар", (18000, вул. Гоголя. буд. 315, кв. 107, м. Черкаси, код 31855391) - 12000,00 доларів США основного боргу, що в еквіваленті становить 95916,00 грн., 549,20 доларів США пені, що в еквіваленті становить 4389,76 грн., 124,70 доларів США - 3% річних, що в еквіваленті становить 996,73 грн. та 2026,04 грн. судового збору.

В іншій частині стягнення пені у сумі 4048,66 дол. США - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.05.2014

Суддя О.І. Кучеренко