Рішення

від 08.05.2014 по справі 371/541/14-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.05.2014 Єдиний унікальний № 371/541/14-ц

Провадження №2/371/252/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Пархоменко В.М.

при секретарі - Овчаренко В.С.

за участю:

представника позивача- ОСОБА_5

третіх осіб- ОСОБА_3, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тулинської сільської ради, Миронівської районної державної адміністрації, відділу Держземагенства у Миронівському районі,треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом

встановив:

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 3,6800га, яка розташована на території Тулинської сілськьої ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті батька у встановлений законом строк він звернувся до Миронівської районної державної нотконтори із заявою про прийняття спадщини. Проте належним чином оформити спадщину на житловий будинок та земельну ділянку не має змоги із-за відсутності правовстановлюючих документів на них. У зв»язку з цим він змушений звернутись до суду .

Ухвалою Миронівського районного суду від 25 квітня 2014року до участі у справі в якості третіх осіб залучені діти померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які після смерті батька також подали заяви до нотконтори про прийняття спадщини .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засідання не з»явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутності представників, позов ними визнається.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що справу можливо розглянути за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову : ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заявили, що позов визнають, хоч фактично його не визнали, оскільки вважають, що також мають право на частки у спадщині після смерті батька.

Заслухавши представника позивача, третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтями 1270 ч 1 та 1272 ч 1 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Так, відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Тулинці Миронівського району помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть(а.с.6)

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку № 32 по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 3,6800га, яка розташована на території Тулинської сілськьої ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті батька являється його син- ОСОБА_2-позивач у справі, що підтверджується спадковою справою.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК україни право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, за наявності обставин, зазначених у ч.2 ст.1223 ЦК України або за відсутності самого заповіту на користь позивача, треті особи, як діти спадкодавця, мали б рівне право на спадкування його майна відповідно до ст.1261 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, треті особи після смерті батька подали заяви про прийняття спадщини, знали про наявність заповіту на користь брата, але на протязі семи років із заявами про визнання заповіту недійсним не звертались, права на обов"язкову частку у спадщині відповідно до ст.1241 ЦК України вони не мають, позивач від прийняття спадщини не відмовився, таким чином, він є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті батька.

Проте, оформити належним чином спадщину позивач не має змоги, оскільки відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючих документів, витяг з реєстру прав власності, а в місцях, де інвентаризація не проводилась, довідку відповідного органу місцевого самоврядування, в якій зазначається власник нерухомого майна та викладаються характеристики нерухомого майна.

Оскільки спадковий будинок рахувався за померлим, останній був у ньому зареєстрований, але у зв"язку з непроведенням інвентаризації житловий будинок не був зареєстрований належним чином в БТІ, на нього не було видане свідоцтво про право власності, в зв»язку з чим Білоцерківське міжміське БТІ відмовило позивачу у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,6800га, яка розташована на території Тулинської сілськьої ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім"я ОСОБА_4 втрачений за невідомих обставин, що підтверджується оголошенням у газеті "Миронівський край" (а.с.33)

За ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов»язковим, коли об»єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов»язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід»ємною частиною правовстановлюючого документа.

Державна реєстрація права власності на об»єкти нерухомого майна покладається на Реєстраційну службу.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім"я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Усі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу ПВС УРСР від 22.01.1979р. "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель" і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні- не відносяться до категорії самовільних.

Спадковий будинок зареєстрований у погосподарській книзі, знаходиться на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, має затверджений КП КОР Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації технічний паспорт, в якому не відображено, що будинок відноситься до категорії самовільних.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов"язків від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, і з збереженням її цільового призначення.

Враховуючи, що до позивача перейшли права на вказаний будинок з його господарськими будівлями і спорудами, які не відносяться до категорії самовільних, на земельну ділянку та які позивач не має змоги оформити відповідно до вимог законодавства у зв"язку з відсутністю реєстрації прав на майно, питання визначення належності цього майна має вирішуватись в судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовостановлювальним документом для оформлення права на це майно.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку підлягають задоволенню.

Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

На підставі ст.ст.1216,1223, 1225,1268,1270, 1297 ЦК України,

Керуючись ст.ст.8,10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1 інвентаризаційна вартість яких становить 103509 грн. у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №024975 площею 3,6800га, яка розташована на території Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010504100011, кадастровий номер 3222988000:02:001:0012

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 3,6800га, яка розташована на території Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва вартістю 81694грн. у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення в той же строк з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 08.05.2014року

Суддя : підпис В.М.Пархоменко

Згідно з оригіналом

Суддя В.М.Пархоменко