Постанова

від 07.05.2014 по справі 805/4259/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 р. Справа № 805/4259/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі

м. Маріуполя Донецької області

до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького

учбово-виробничого об'єднання «Електроапарат» Українського

товариства сліпих

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період

березень 2014 року в сумі 4422,29 гривень

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (надалі - позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання «Електроапарат» Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період березень 2014 року в сумі 4422,29 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

В письмових поясненнях позивач зазначив, що після набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» ОСОБА_1 було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач надав до канцелярії суду письмові пояснення від 05 травня 2014 року № 11157/08, в яких просив провести розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя.

Представник відповідача надав до канцелярії суду заяву від 07 травня 2014 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В запереченнях на позовну заяву від 17 квітня 2014 року № 10 відповідач просив відмовити у задоволені позову, зазначив, що сума заборгованості частково сплачена у розмірі 3356,10 гривень, на підтвердження надано платіжне доручення № 1322 від 01 квітня 2014 року, залишок заборгованості за березень 2014 року становить 1066,19 гривень, що складає розмір відшкодування по одній особі - ОСОБА_1 Пояснив, що згідно бухгалтерських відомостей датою виходу на пенсію ОСОБА_1 є 04 листопада 2009 року, тобто досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 відбулось раніше, до набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а конкретно до 01 жовтня 2011 року. Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. У зв'язку з чим відповідач зазначає, що застосування положень, на які посилаються позивач, є неприпустимим, а також вважає вимогу, щодо існування боргу на суму 1066,19 гривень незаконною. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі наведеної норми, врахувавши клопотання сторін, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Маріупольське учбово-виробниче підприємство Донецького учбово-виробничого об'єднання «Електроапарат» Українського товариства сліпих, код ЄДРПОУ 05477563, є юридичною особою, що підтверджується розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради, свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 23-25, 32, 33), відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсії (а.с. 7, 9) визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за списком № 2 у загальній сумі 4422,29 гривень за березень 2014 року.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, зокрема, що, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем на адресу відповідача у лютому та березні 2014 року було надіслано розрахунки № 3266/02 від 05 лютого 2014 року з лютого 2014 року на суму 136,23 гривень та № 5869/02 від 05 березня 2014 року з березня 2014 року на суму 4286,06 гривень.

Відповідачем сплачено суму відшкодування пільгових пенсій за березень 2014 року у розмірі 3356,10 гривень, крім ОСОБА_1 (а.с. 29).

Так, з розрахунку № 5869/02 від 05 березня 2014 року вбачається, що датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є 25 липня 2014 року.

Але, з розрахунку № 727 від 11 січня 2013 року за 2013 рік вбачається, що датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є 25 січня 2013 року (а.с. 34).

ОСОБА_1 25 січня 2013 року було досягнуто пенсійного віку, а саме 55 років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, позивачем було збільшено пенсійний вік застрахованої особи - ОСОБА_1

Не можна вважати підставою для збільшення пенсійного віку те, що з 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Згідно цього Закону, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинно здійснюватись жінками до досягнення пенсійного віку відповідно:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Таким чином, після набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_1, а саме: до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058.

Як вбачається з матеріалів справи та з заперечення відповідача, ОСОБА_1 вийшла на пенсію 04 листопада 2009 року, отже до набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а конкретно до 01 жовтня 2011 року.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Також, відповідно до рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначено про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд зазначає, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_1 вийшла на пенсію до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та на неї не розповсюджується дія Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та включення ОСОБА_1 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дані обставини встановлені постановами Донецького окружного адміністративного суду, зокрема, по справі № 805/1829/14 від 04 березня 2014 року за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства «Електроапарат» Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2014 року. У задоволенні позовних вимог було відмовлено. Дана постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, як передбачено ч. 1 ст. 72 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2014 року Управлінню підприємством у розмірі 3356,10 гривень відшкодовані, що підтверджується платіжним доручення № 1322 від 01 квітня 2014 року (а.с. 29).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання «Електроапарат» Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період березень 2014 року в сумі 4422,29 гривень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 07 травня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Голубова Л.Б.