Постанова

від 23.01.2007 по справі 12/4181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/4181

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" січня 2007 р.                                                     Справа № 12/4181

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Сікорська Н.А

при секретарі Біленькій Ю.П.

за участю представників сторін

від позивача  

від відповідача  

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області (м. Житомир)  

до Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства

про стягнення  1881,27 грн.

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення 1881,27 грн. заподіяних збитків внаслідок використання води без відповідного дозволу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вдруге не направив свого повноважного представника в судове засідання та не надіслав письмового відзиву на позовну заяву. Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10,30), які є в матеріалах справи, свідчать, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з викладеним суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд    

ВСТАНОВИВ:

Проведеною позивачем перевіркою стану дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, Водного кодексу України, встановлено, що в період з 29.05.05р. по 20.05.06р.  відповідач використав 15 000 куб. метрів води з підземних горизонтів без дозволу на спеціальне водокористування, про що складено акт від 19.05.06р.(а.с.5).

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Право на здійснення спеціального водокористування встановлено ст.49 Водного кодексу України. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології – в разі використання поверхневих вод та державними органами охорони здоров'я – в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Зокрема відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Як встановлено перевіркою, відповідач з 29.09.05р. по 20.05.06р., в порушення приписів статей 44 і 49 Водного кодексу України, здійснював спеціальне водокористування без дозволу.

Відповідно до „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони природних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.01 №290, зареєстрованої Міністерством юстиції України 18.01.02р.№44/6332, на підставі даних підприємства-відповідача, позивач розрахував суму збитків, які підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету в сумі                    1 881,27грн. (а.с.9).

Позивачем 22.05.06р. була направлена на адресу відповідача претензія за № 1 про відшкодування заподіяних державі збитків у сумі 1 881,27 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.9).

На день вирішення спору завдані збитки не сплачено.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Згідно матеріалів справи, факт правопорушення визнано відповідачем, оскільки Акт від 19.05.06р. підписано його представником. Викладені, у позовній заяві, обставини стосовно кількості використаних, в спірний період, підземних вод, підтверджуються довідкою відповідача (а.с.7). На  вказаній інформації грунтується, здійснений позивачем, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів Олевським ВП ЖКГ (а.с.9).

У відповідності до ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть, зокрема, особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. З вказаного випливає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Як вбачається з матеріалів справи, факт правопорушення підтверджується, наданими сторонами документами, оскільки встановлено особу, яка його вчинила, протиправні дії, вину правопорушника, прослідковується причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) вказаної особи та наслідками (завданням збитків).

Відповідно до ст.20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000р. № 108 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 302/4823 від 13.09.2000р. (із внесеними змінами) управління екології та природних ресурсів має право подавати позови в суд, господарський суд про відшкодування збитків і втрат, завданих юридичними і фізичними особами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач не довів відсутність своєї вини у вчиненні ним правопорушення та, враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований  та підлягає задоволенню в сумі 1 881,27грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З позовної заяви вбачається, що  одержувачем коштів в сумі  1 881,27 грн. позивач визначив Олевську міську раду, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Зокрема ст.5 Бюджетного кодексу України визначає, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Стаття 13 закону вказує, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.  Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Як вбачається з п.5 ст. 64 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2006 році, зокрема, є грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Враховуючи зазначене, нараховану до стягнення з відповідача, суму заподіяних державі збитків слід стягувати до спеціального фонду місцевого бюджету.

Керуючись ст.ст. 51,71, 94, 158-163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства, Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Дзержинського, 6, код 03343930

на користь Олевської міської ради (р/р 31510903600461 в ВДК Олевського району, МФО - 811039, ЗКПО - 20413477 УДК   у Житомирській області, код - 24061600, одержувач - Олевська міська рада)(Стягувач - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області (10014, м.Житомир, вул.Театральна, 17/20, код 05523961))

- 1881,27 грн. збитків.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;