ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
У Х В А Л А
"11" березня 2013 р. Справа № Б8/159-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/159-11
про банкрутство ,
учасники провадження у справі про банкрутство:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2
ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1;
Сквирська міжрайонна Державна податкова інспекція , місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 20;
ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Коптєва А.Є., яка діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 11 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі № Б8/159-11;
за участю представників учасників провадження:
від Кредитора, Банкрута, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції, ліквідатора Банкрута: не з'явились, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/159-11 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22200314, місцезнаходження: 09300, Київська обл., смт Володарка, вул. Армійська, 4) (Кредитор ) про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трудівник" (ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки) (Банкрут ), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року.
Постановою господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року визнано банкрутом сільськогосподарський виробничий кооператив "Трудівник"; визнано безспірні грошові вимоги Кредитора; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.; зобов'язано ліквідатора Банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі також: "Закон про банкрутство") з урахуванням особливостей передбачених ст.ст. 44, 52 Закону про банкрутство; зобов'язано ліквідатора Банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трудівник" банкрутом; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 15 травня 2012 року; вирішено інші процедурні питання у справі.
08 листопада 2011 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області (Заявник 2 ) надійшла заява № 533/9/10-28 від 07 листопада 2011 року (вх. № 15270 від 08 листопада 2011 року) про визнання кредитором, в якій заявлено вимоги до Банкрута з доданими документами.
Ухвалою господарського суду Київського господарського суду від 15 травня 2012 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 29 жовтня 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 18 жовтня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний балансу Банкрута, виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року в невиконаній частині.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29 жовтня 2012 року вирішено низку процесуальних питань у справі, в тому числі прийнято до розгляду у справі № Б8/159-11 заяву Сквирської МДПІ № 533/9/10-28 від 07 листопада 2011 року, розгляд якої призначено у судовому засіданні 11 березня 2013 року.
Ухвалами господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року усунуто арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство № Б8/159-11 та припинено його повноваження ліквідатора у справі № Б8/159-11; призначено ліквідатором сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трудівник" арбітражного керуючого Коптєву А.Є.; зобов'язано ліквідатора Банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону про банкрутство та надати суду до 01 листопада 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 04 листопада 2013 року; продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № Б8/159-11, передбачений ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство на шість місяців від раніше продовженого; вирішено інші процедурні питання у справі.
Провадження у справі № Б8/159-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 11 березня 2013 року призначено судове засідання для розгляду заяви Заявника 2 з вимогами до Банкрута.
В судове засідання 11 березня 2013 року жоден з учасників провадження у справ не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.
Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), в зв'язку з чим під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, в редакції Закону України № 784-XIV від 30 червня 1999 року (ост. зміни 02.10.12 р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
В ході дослідження заявлених вимог Заявника 2, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності, на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду письмових заяв з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Визначення терміну «кредитор» надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .
Свої вимоги, викладені в заяві № 533/9/10-28 від 07 листопада 2011 року про визнання кредитором, Заявник 2 обґрунтовує наявністю у Банкрута перед Заявником 2 заборгованості по сплаті заборгованості за бюджетними позичками на загальну суму 20 750,31 грн., з яких в сумі 5 725,20 грн. основного боргу, в сумі 15 025,11 грн. - пеня. На підтвердження викладеного у своїй заяві Заявником 2 долучено: довідку про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються у Володарському відділенні Сквирської МДПІ № 532/10/24-005 від 04 листопада 2011 року; довідку Управління Державного казначейства у Володарському районі № 03-19/367/985 від 02 листопада 2011 року; реєстр заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за держаним замовленням (контрактом) 1994-1997 років станом на 01 січня 2009 року; копію договору 2 про надання та повернення фінансової допомоги для придбання сільськогосподарськими товаровиробниками запасних частин і ремонтних матеріалів та оплати послуг ремонтних підприємств від 12 лютого 1999 року; копію договору № 13 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років від 07 жовтня 1997 року; копію договору № 19 про надання та повернення фінансової допомоги для придбання сільськогосподарськими товаровиробниками запасних частин і ремонтних матеріалів та оплати послуг ремонтних підприємств від 29 червня 1999 року; копію статуту Банкрута, затвердженого установчими зборами учасників 06 червня 2000 року; копію рішення господарського суду Київської області від 14 грудня 2004 року у справі № 267/18-04; копію постанови про закінчення виконавчого провадження від лютого 2005 року.
Згідно абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство, кредитором є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника .
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2, 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України № 2542-III від 21 червня 2001 року (чинного, станом на дату виникнення зобов'язання Банкрута), у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Наявність заборгованості Банкрута перед Заявником 2 на загальну суму 5 725,20 грн., що складається із заборгованості Банкрута по сплаті наданої фінансової допомоги, підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 14 лютого 2004 року у справі № 267/18-04.
Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року (чинної станом на дату виникнення зобов'язання Банкрута) (надалі за текстом: "Інструкція"), податковим зобов'язанням є - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів*, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені Законом або іншими законами України.
Згідно п.п. 2.6., 2.10 п. 2 Інструкції, податковим повідомленням є - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення; узгодженим податковим зобов'язанням є: податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження).
Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 14 лютого 2004 року у справі № 267/18-04 Заявником 2 було направлено Банкруту податкові вимоги: перша від 21 травня 2004 року № 1/22, друга від 22 червня 2004 року № 2/43, які містять відмітки про отримання їх банкрутом.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.9., 3.11. п. 3 Інструкції, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання податковим органом - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження). Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством. Документи, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду.
Перевіривши правомірність нарахування Заявником 2 пені на суму основного зобов'язання, судом встановлено, що останній є обґрунтованим та вірним і відповідає чинному законодавству.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Банкрутом заборгованість перед Заявником 2 на загальну суму 20 750,31 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, доведеними за допомогою належних доказів, долучених до матеріалів справи № Б8/159-11 та визнаються судом у повному обсязі, в сумі 20 750,31 грн., що складаються із основної заборгованості та пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вище викладене, дослідивши вимоги Заявника 2, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, та визнаються судом в повному обсязі - в сумі 20 750,31 грн., з яких в сумі 5 725,20 грн. основної заборгованості, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 15 025,11 грн. пені, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 5, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 4-3, 33- 35, 43, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Бюджетного кодексу України № 2542-III від 21 червня 2001 року, Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області (місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 20) № 533/9/10-28 від 07 листопада 2011 року (вх. № 15270 від 08 листопада 2011 року) про визнання кредитором, - задовольнити;
Визнати вимоги Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції у Київській області (місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 20) на загальну суму 20 750,31 грн. (двадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 31 коп.), з яких: в сумі 5 725,20 грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень 20 коп.) основної заборгованості, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 15 025,11 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять п'ять гривень 11 коп.) пені, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.
2. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.
Суддя П.Ф. Скутельник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2013 |
Оприлюднено | 13.05.2014 |
Номер документу | 38589621 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні