Рішення

від 08.05.2014 по справі 629/5377/13-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/5377/13-ц

Номер провадження 2/629/132/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судовим засіданням - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Соколик І.В.,

позивача - ОСОБА_2,

представників позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача - Нестєрової Ксенії Михайлівни,

представника позивача - адвоката - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області у м. Лозова Харківської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агро Маркет», треті особи: Управління Держземагентства у Лозівському районі Харківської області, Реєстраційна служба Лозівського міськрайонного управління юстиції «Про визнання договору недійсним», -

в с т а н о в и в:

10 грудня 2013 року за вхідним № 32751 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ПП «Агро Маркет» «Про визнання договору недійсним».

13 грудня 2013 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позовна заява була залишена без руху, оскільки подана із порушенням ст. 119 ЦПК України.

23 грудня 2013 року за вхідним № 34387 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_2 «Про уточнення позовної заяви».

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є одноособовим власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю серія Р2 № 765787.

Позивач вказує, що, приблизно, в середині грудня 2010 року директор ПП «Агро Маркет» надав договір оренди земельної ділянки від 07 квітня 2008 року, за підписом орендаря. Підпис від його імені вчинений невідомою особою. Укладання договору без його відома особою, яка на це не має права, Позивач вважає суттєвим порушенням його законного права власності на землю.

Далі у позові йдеться, що з 01 квітня 2005 року між ним та ТОВ «Славія» був укладений договір оренди землі. Строк його закінчення мав сплинути 31 грудня 2010 року.

Позивачу відомо, що фірма з якою був укладений договір оренди не існує, а директор заснував нове - ПП «Агро Маркет» і приходили з цього підприємства щоб переукласти договір. Проте вдома нікого не було. Повесні, на його землю приїхали працівники Відповідача обробляти її.

Директор повідомив його, що хоче орендувати земельну ділянку, за що сплачуватиме щорічно орендну плату у вигляді сільськогосподарської продукції. Він, ОСОБА_2 - позивач, погодився. Договір на підписання не приносили. Орендну плату Відповідач виплачував.

Приблизно, 10-15 грудня 2010 року йому, Позивачеві, надали підписаний договір оренди. Але у графі орендодавець стоїть підпис, вчинений не ОСОБА_2 Про цей факт він неодноразово повідомляв Відповідача, проте отримував невизначені відповіді, з яких вбачалося бажання співпрацювати надалі по вже існуючому договору. Умови договору не влаштовують Позивача.

Позивач прохає: визнати договір оренди земельної ділянки № 71 від 07 квітня 2008 року недійсним, без застосування наслідків недійсності правочину.

Вподальшому, ОСОБА_2 неодноразово уточняв позовні вимоги (т.1 а.с. 140-141). Прохав визнати остаточними вимоги у наступній редакції: Визнати договір оренди земельної ділянки № 71 від 07 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Агро Маркет» недійсним; Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 71 від 07 квітня 2008 року, здійснену Лозівським відділом реєстрації Харківської регіональної філії ДП «УДК» про що зроблено відповідний запис в книзі реєстрації договорів оренди землі № 040967700067 від 18 грудня 2009 року; Розподілити судові витрати відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, просив скасувати договір, щоб він був недійсним. Позивач вказав, що раніше, з 01 квітня 2005 року між ним та ТОВ «Славія» був укладений договір оренди землі. Цей договір він підписував. Він з початку 2008 року поїхав працювати до Росії, де пробув до кінця 2009 року. На підтвердження факту його відсутності на території України на момент підписання договору, має довідку з місця роботи. Коли він повернувся, виявилося, що фірма, що орендувала землю вже не існує, директор заснував нове підприємство ПП «Агро Маркет» і до них приходили, щоб укласти договір, проте вдома нікого не було.

Натомість, коли весною на його землю приїхали працівники Відповідача обробляти землю, директор повідомив, що хоче орендувати земельну ділянку, за що сплачуватиме щорічну орендну плату у вигляді сільськогосподарської продукції. Про це йому телефоном повідомила дружина. Він, позивач, погодився, оскільки договір пообіцяли занести через кілька днів. Однак, цього зроблено не було. Пояснив, що регулярно, з 2005 року по 2013 рік включно, отримував орендну плату сільськогосподарською продукцією. Протягом декількох років земля оброблялася належним чином, а йому сплачувалася орендна плата, тому він не хвилювався. Орендну плату отримував і він, позивач, і - його дружина. У 2012 році він, позивач, видавав довіреність на дружину на отримання орендної плати у грошовому еквіваленті. Пояснив, що він, ОСОБА_2, прохав видати орендну плату грошима, бо потрібні були гроші. Відповідач погодився та видав орендну плату грошима.

За умовами договору його не влаштовує те, що договір укладається терміном на десять років.

На запитання, позивач відповів, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку, що природа договору йому зрозуміла - це договір оренди земельної ділянки і його уклали дві сторони, він - ОСОБА_2 та Відповідач, з метою використання землі за цільовим призначенням. Не зміг відповісти на запитання - в чому саме порушені його законні права та інтереси спірним договором; що довідку про роботу за межами України брав у офісі у м. Харкові на ОСОБА_13, що запису про роботу у Російскій Федерації у трудовій книжці не має, не має і трудового договору та свідчень про перетен кордону, бо всі документи заповнювали на ОСОБА_13 у Харкові. Відмовився від призначення і проведення судово-почеркознавчої експертизи. (т. 1 а.с. 178)

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала повністю, підтримала позовні вимоги з їх уточненням та прохала суд задовольнити вимоги шляхом визнання недійсним договору оренди № 71 земельної ділянки від 07 квітня 2008 року і у разі визнання договору недійсним - скасування його реєстрації, розподілити судові витрати відповідно до положень ст. 88 ЦПК України. Надала пояснення, згідно викладеним у позові, та аналогічні поясненням ОСОБА_2 Зазначила, що було відсутнє волевиявлення Позивача і не було наміру укладати договір оренди земельної ділянки на вказаних у ньому умовах, а також через недодержання вимог законодавства щодо форми правочину, інших вимог земельного та

цивільного законодавства - такий договір є недійсним. На запитання відповіла, що ОСОБА_2 отримував весь час орендну плату, що свого проекту договору оренди земельної ділянки на адресу Відповідача не направляв.

Представник відповідача - Директор ПП «Агро Маркет» Нестерова К.М., у судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні. Вказала, що 07 квітня 2008 року був укладений договір оренди земельної ділянки № 71 з гр. ОСОБА_2 та ПП «Агро Маркет», також були складені акт приймання - передачі земельної ділянки і акт визначення меж земельної діляки внатурі. Договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію в Лозівському відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «УДЗК», про що в книзі реєстрації договорів оренди землі зроблено запис № 040967700067 від 18 грудня 2009 року. Тобто договір набув чинності. Приватне підприємство «Агро Маркет», як орендар, свої господарські зобов'язання по Договору оренди виконував і виконує належним чином з дотриманням умов Договору та вимог чинного земельного й екологічного законодавства України, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

ОСОБА_2 зі своєї сторони також виконував Договір № 71 від 07 квітня 2008 року, тобто особисто, кожен рік дії Договору, отримував орендну плату за користування земельною ділянкою. За отриману орендну плату особисто розписувався в документах протягом 2009-2013 років. Плата за користування земельною ділянкою була виплачена своєчасно і в повному обсязі. Орендна плата виплачена з урахуванням відрахувань податку з доходів фізичних осіб, про що є відповідні бухгалтерські довідки. ОСОБА_2 ніяких претензій щодо користування, належної йому земельної ділянки, не висував, тобто до звернення до суду, все ОСОБА_2 влаштовувало. Посилання на те, що він на протязі трьох років звертався з цим питанням неправдиве. Усно, по телефону в 2013 році зверталася його дружина, ОСОБА_9, з вимогою розірвати договір, бо вони з ОСОБА_2 мають намір обробляти свій пай самостійно. На усний запит підприємством надавалась відповідь, щодо незгоди з розірванням договору. Вважає, що договір № 71 від 07 квітня 2008 року між ОСОБА_2 і ПП «Агро Маркет», укладений належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач підпис орендодавця на договорі визнавав і визнає, будь-яких сумніві з цього приводу не було і під час його державної реєстрації. Пояснила, що вважає дії позивача по отриманню орендної плати теж свідчать про його визнання. Зазначила, що вимоги позивача не обґрунтовані.

Представник відповідача ОСОБА_7 зазначив, що договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам, діючого на момент його укладення, законодавства. Підписаний позивачем без будь-якого примусу та пройшов державну реєстрацію у компетентних органах, позивач передав відповідачу земельну ділянку. Крім того, зазначив, що позивач отримував оренду плату згідно спірного договору за всі роки, земля обробляється згідного цільового призначення; з приводу внесення будь-яких змін до договору позивач не звертався.

Також зазначив, що позивачем надана до суду довідка, що начебто перебування на час підписання договору за межами України, але на його, адвоката,запит конверт з поштовим відправленням повернувся, з позначкою, що вказаного підприємства за даною адресою не існує. Вважають, що відповідно до ст. ст. 57, 147 ЦПК України повинна бути проведена почеркознавча експертиза підпису, а не висновок спеціаліста. Крім того, судами загальної юрисдикції не можуть вирішуватися спори щодо скасування державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки, так як це юрисдикція адміністративних судів.

Прохав відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог та - зняти заборону на земельну ділянку.

Представник третьої особи - Управління Держземагентства у Лозівському районі Харківської області - Ткач Ю.А. у судовому засіданні повідомив та надав письмову довідку про те, що згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 18.12.2009 року за номером 040967700067 зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:02:000:0075, укладений ОСОБА_2 з ПП «Агро Маркет», терміном до 07.04.2018 року. Реєстрація даного договору проведена Лозівським відділом реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр

Державного земельного кадастру». Відповідно до наказу Держземагенства від 02.07.2003 року № 174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», перевірка та прийняття обмінного файлу (дані результату землевпорядних робіт в електронному вигляді) здійснювалося Харківською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру».

В Управлінні відсутня реєстраційна справа щодо оформлення вищевказаного договору оренди земельної ділянки з відміткою про прийняття обмінного файлу, зберігається лише договір оренди з додатками, копію якого надав суду. (т. 1 а.с. 191-199).

Представник третьої особи - Реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника (т. 2 а.с. 31).

Заслухавши пояснення позивача та представників позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Судом установлено:

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія Р2 № 765787, виданого на підставі Розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 10 грудня 2002 року від № 568 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером 6323985500:02:000:0075, що знаходиться на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області (т.1 а.с. 14-16).

01 квітня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Славія» було укладено договір оренди землі № 90 (т. 1 а.с. 22-23). Договір було укладено на термін до 31.12.2010 року.

07 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ПП «Агро Маркет» було укладено договір оренди землі № 71 (т. 1 а.с. 11-12). Договір було укладено на термін до 07 квітня 2018 року.

Згідно умов договору № 71 від 07 квітня 2008 року Орендодавець ОСОБА_2 та Орендар ПП «Агро Маркет» в особі директора Нестерова Ігора Євгеновича уклали договір, відповідно до п. 1 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилася на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області. У п. 2.2 зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,6304 га, у тому числі ріллі - 7,6304 га.

П. 3.1 Договору визначено, що договір укладено терміном дії з 07 квітня 2008 року по 07 квітня 2018 року.

П. 4.1 визначено, орендна плата відповідає 3% грошової оцінки в рік. (а.с. 11-12).

На виконання договору з боку ОСОБА_2 була передана земельна ділянка (пай) і складено акт приймання - передачі земельної ділянки. З боку ПП «Агро Маркет» була прийнята вказана земельна ділянка (пай) по акту приймання - передачі (т. 1 а.с. 13).

Про добровільність намірів ОСОБА_2 стосовно укладення Договору оренди земельної ділянки з ПП «Агро Маркет» свідчить також відсутність заяви/повідомлення як передбачено п. 8.

Згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 18.12.2009 року за номером 040967700067 зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:02:000:0075 укладений ОСОБА_2 з ПП «Агро Маркет» терміном до 07.04.2018 року. Реєстрація даного договору проведена Лозівським відділом реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру». Відповідно до наказу Держземагенства від 02.07.2003 року № 174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення

державного реєстру земель», перевірка та прийняття обмінного файлу (дані результату землевпорядних робіт в електронному вигляді) здійснювалося Харківською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» (т. 1 а.с. 192-199).

На думку суду - це свідчить, що спірний Договір підписаний сторонами, пройшов державну реєстрацію; ОСОБА_2 не звертався ні до ПП «Агро Маркет», ні до суду з питанням про розірвання договору чи визнання його не укладеним і не оспорював його реєстрацію.

За ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірно, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійним.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Тобто правочин є недійним, якщо він укладений із порушення вимог закону.

Реєстрація договору оренди землі, укладеного ОСОБА_2 та ПП «Агро Маркет» проводилася відповідно до діючої на той час постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Перелік документів необхідних для державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок визначено п. 16-2 вказаної Постанови. Згідно з зазначеним пунктом Постанови для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагенства заяву та документи передбачені цим пунктом. Тобто державна реєстрація проводиться на підставі заяви однієї із сторін договору (т. 2 а.с. 5-6).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до ст.15 ч.1 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Частиною другою зазначеної статті визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч.1 ст.210, ч. 3 ст. 640 ЦК України є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено ті умови, які є істотними для договору оренди землі і серед інших це - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації таких договорів, а також для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.2 ст.637 ЦК України у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови. Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.14 ЗУ «Про оренду землі» типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Зі змісту укладеного між сторонами спірного договору оренди землі від 07 квітня 2008 року вбачається, що він відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 03.03.2004 року №220.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем в строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі. Згідно до ст. 792 ч.1 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Аналізуючи викладені норми чинного законодавства, текст спірного договору, суд прийшов до висновку про те, що сторони дійшли згоди про строк дії договору, оскільки у розділі 8 спірного договору наявна домовленість, що договір укладено з 07 квітня 2008 року по 07 квітня 2018 року, а пунктом 3.1 Договору визначено, що договір укладено на десять років. Тому доводи позивача про відсутність такої істотної умови є неабгрунтованими. Також є безпідставним посилання позивача на неконкретність визначення строку дії договору, оскільки лише положення договору встановлюють строк його дії, а не акт приймання-передачі земельної ділянки.

Установлено, що позивач ОСОБА_2 та члени його родини, отримували орендну плату починаючи з 2005 року по 2013 рік включно, що підтверджується фінансово-бухгалтерською документацією і це не оспорює у судовому засідання і Позивач (т.1 а.с. 124 т. 2 а.с. 63-85) .

Суд проаналізував висновок спеціаліста Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру № 3 від 21.03.2014 року Суд приймає до уваги, що Позивач відмовився від призначення та проведення судово-почеркознавчої експертизи. Питання про недійсність Актів прийому-передачі земельної ділянки та меж земельної ділянки, які згідно з вимогами закону є

невід'ємною частиною Договору, не ставилися ОСОБА_2 (т.1 а.с. 13)

Установлено, що спірний договір не виключався із Державного реєстру, бо сторони з таким питанням не зверталися ні у добровільному порядку, ні у порядку розгляду спору судом.

Та відсутні звернення однієї із сторін договору з проханням не проводити його реєстрацію або про відкликання свого підпису з примірників договорів оренди земельної ділянки (т.1 а.с. 191).

Відповідно до ст.202 ч.1 ЦК України визначене поняття «правочин», зокрема це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи положення ст.3 ч.1 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України згідно якого кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, дотримуючись принципу змагальності сторін, згідно з яким саме позивач повинен довести, що її права порушені.

ОСОБА_2 не довів і не надав доказів ні з позовною заявою, ні у судове засідання про те, що які ж саме його права, як власника земельної ділянки, були порушені і в чому полягає істотність порушення цих прав.

Оскільки, Позивач наголосив на тому, що саме у разі визнання недійсності спірного Договору оренди земельної ділянки, слід прийняти суду рішення і про його виключення із Державного реєстру - то підстав для задоволення цієї вимоги не має бо, окрім зазначеного, відсутня відмова у проведенні такої дії реєстраційною службою. Тобто, не встановлено судом порушення прав Позивача з цього питання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Судом не установлено порушення, невизнання або оспорювання прав, свободи чи інтереси цих осіб.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що спірний договір відповідав внутрішній волі позивача щодо правової природи й змісту правочину.

Суд вважає за необхідне після набрання рішенням, по цій цивільній справі, законної сили - зняти заборону, встановлену Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 лютого 2014 року (т.1 а.с. 111), по вчиненню дії на земельній ділянці під кадастровим номером 6323985500:02:000:0075, що знаходиться на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - а саме: здійснювати сільськогосподарські роботи із засівання земельної ділянки, встановлену Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 лютого 2014 року.

Ухвала суду від 13.02.2014 року направлена сторонам та у відповідні інстанції, і ними отримана, в тому числі і позивачем (т.1 а.с 112, 113, 116).

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України, у випадку, коли суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 203, 215, 355-358, 364, 626, 651 ЦК України, ст. ст. 79, 86, 88, 193-204 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агро Маркет», треті особи: Управління Держземагентства у Лозівському районі Харківської області, Реєстраційна служба Лозівського міськрайонного управління юстиції «Про визнання договору недійсним» - відмовити.

Після набрання рішенням , по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ПП «Агро Маркет», треті особи: Управління Держземагентства у Лозівському районі Харківської області, Реєстраційна служба, Лозівського міськрайонного управління юстиції «Про визнання договору недійсним» справа № 629/5377/13-ц номер провадження 2/629/132/14, законної сили - зняти заборону Приватному підприємству «Агро Маркет» (код 35308737), що знаходиться за адресою: Харківська область Лозівський район с. Царедарівка провулок Господарський буд. 2, вчиняти дії на земельній ділянці під кадастровим номером 6323985500:02:000:0075, що знаходиться на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - а саме: здійснювати сільськогосподарські роботи із засівання земельної ділянки (встановлену Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 лютого 2014 року).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Лозівський міськрайонний суд Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. І. Горчакова