Рішення

від 08.05.2014 по справі 904/1152/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.14р. Справа № 904/1152/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама", м. Київ

до Приватного підприємства "Кошер Трейдинг", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 53 370,58 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лама" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Кошер Трейдинг" на свою користь основний борг у сумі 45 041,40 грн., пеню у сумі 3 110,94 грн., штраф у сумі 4 504,14 грн. та 3% річних у сумі 714,10 грн., загальна заборгованість: 53 370,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1114/12 від 14.11.2012 року щодо повної оплати поставленого позивачем відповідачу товару.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на закінчення строку дії договору, а також стверджує, що передача товару була позадоговірною, так як позивачем порушений порядок поставки товару за спірним договором.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також згідно п. 3.9.1-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

Розгляд справи був відкладений з 03.04.2014 року на 16.04.2014 року, з 16.04.2014 року на 23.04.2014 року та з 23.04.2014 року на 07.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 07.05.2014 року прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лама" (продавець) та Приватним підприємством "Кошер Трейдинг" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1114/12, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості (далі - товар), а покупець зобов'язується протягом дії цього Договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно п. 1.2. Договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Строк поставки товару передбачений п. 4.3. Договору, де зазначено, що покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості вказаного в накладній товару через 45 (сорок п'ять) днів з моменту його прийняття.

Датою купівлі - продажу вважається дата прийняття товару покупцем (п. 2.2. Договору).

Продаж товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він оформлює на підставі переліку асортименту, запропонованого продавцем. Заявка, що оформлена покупцем, є приблизною і уточнюється під час відпуску товару зі складу. Остаточно асортимент та кількість товару узгоджуються у видатковій накладній (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.п. 4.1.- 4.2. Договору ціни на товар вказуються у накладних у національній валюті України. Загальна сума Договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані в видаткових накладних.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 387 696,74 грн.

На підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копії наступних видаткових накладних: № 217 від 06.12.2012 року на суму 18 092,57 грн., № 215 від 06.12.2012 року на суму 12 974,52 грн., № 208 від 11.12.2012 року на суму 15 647,04 грн., № 228 від 18.12.2012 року на суму 5 820,16 грн., № 229 від 18.12.2012 року на суму 14 566, 28 грн., № 1 від 02.01.2013 року на суму 15 742,50 грн., № 2 від 08.01.2013 року на суму 4 197,62 грн., № 5 від 14.01.2013 року на суму 11 159,00 грн., № 11 від 01.02.2013 року на суму 7 931,16 грн., № 20 від 04.02.203 року на суму 19 564,79 грн., № 21 від 04.02.2013 року на суму 3 893,86 грн., № 27 від 06.02.2013 року на суму 7 541, 04 грн., № 29 від 06.02.2013 року на суму 8 968,00 грн., № 43 від 18.02.2013 року на суму 7 923,02 грн., № 49 від 26.02.2013 року на суму 5 502,58 грн., № 53 від 04.03.2013 року на суму 11 580,11 грн., № 60 від 13.03.2013 року на суму 3 236,14 грн., № 62 від 18.03.2013 року на суму 5 407,38 грн., № 63 від 18.03.2013 року на суму 23 155,96 грн., № 89 від 11.04.2013 року на суму 12 901,21 грн., № ЛМ-О000085 від 11.04.2013 року на суму 23 634,52 грн., № 97 від 16.04.2013 року на суму 20 384,92 грн., № 108 від 01.05.2013 року на суму 21 69 ,20 грн., № 124 від 23.05.2013 року на суму 3 927,95 грн., № 122 від 23.05.2013 року на суму 2 566,03 грн., № 125 від 27.05 2013 року на суму 6 246,43 грн., № 138 від 04.06.2013 року на суму 9 040,06 грн., № 152 від01.07.2013 року на суму 14 633, 04 грн., № 161 від 10.07.2013 року на суму 2 624,04 грн., № 162 від 10.07.2013 року на суму 4 884,26 грн, № 168 від 17.07.2013 року на суму 1 950,60 грн., № 169 від 17.07.2013 року на суму 3 294,53 грн., № 174 від 23.07.2013 року на суму 1 422,18 грн., № 175 від 25.07.2013 року на суму 7 690,87 грн., № 181 від 01.08.2013 року на суму 3 921,12 грн., № 204 від 02.09.2013 року на суму 16 819,51 грн., № 215 від 10.09.213 року на суму 14 487,60 грн., № 238 від 01.10.2013 року на суму 11 714,96 грн., № 239 від 02.10.2013 року на суму 951, 98 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив товар, поставлений за наведеними вище накладними на загальну суму 342 098,54 грн.

В якості доказу наведеної обставини позивач надав до суду банківські виписки по рахунку № 26006060408083 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" за періоди: з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року, з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року.

За вищезазначеного неоплаченою залишається сума у розмірі 45 041,40 грн., яка відповідно до пояснень позивача від 03.04.2014 року (а.с. 77-78), виникла внаслідок часткової оплати відповідачем видаткової накладної № 181 від 01.08.2013 року на суму 3 921,12 грн. (оплата у сумі 2 853,77 грн.) та неоплатою видаткових накладних: № 204 від 02.09.2013 року на суму 16 819,51 грн., № 215 від 10.09.213 року на суму 14 487,60 грн., № 238 від 01.10.2013 року на суму 11 714,96 грн., № 239 від 02.10.2013 року на суму 951, 98 грн.

Також позивач подав до господарського суму акт звірки взаєморозрахунків за жовтень 2013 року, де кінцеве сальдо станом на 31.10.2013 року становить 45 041,40 грн.

Зазначений акт звірки взаєморозрахунків, а також вище перелічені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, відповідно скріплені печатками підприємств.

19.11.2013 року позивач звертався до відповідача з претензією № 05-11/13 із вимогою сплати заборгованості у сумі 45 041,40 грн. та нарахованих на період направлення претензії штрафних санкцій, передбачених умовами Договору.

Однак, претензія позивача була залишена без відповіді.

15.04.2014 року відповідач подав до господарського суду відзив на позовну заяву яким проти позову заперечує та посилається на ті обставини, що відповідності до п. 1.1. Договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу за його заявками товари народного споживання належної якості (товар), а відповідач зобов'язується протягом дії цього Договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість. Відповідач наголошує на тому, що факт надання останнім попередньої заявки є істотною умовою Договору, і так як жодної такої заявки від відповідача позивачу не надходило - передача товару була позадоговірною.

Також відповідач посилається на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, за умовами якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно даної норми законодавства відповідач зазначає, що подібної вимоги від позивача не надходило, та стверджує, що за наведеного, строк зобов'язання не наступив, штрафні санкції відповідно також сплаті не підлягають.

23.04.2014 року відповідач також надав до господарського суд додаткові пояснення якими зазначає, що згідно п. 7.2. - 7.3. Договору строк дії Договору до 31.12.2012 року. Дія Договору продовжується на новий термін, якщо жодна із сторін не заявить письмово про бажання його розірвати не пізніше, ніж за місяць до закінчення дії Договору.

Вказуючи зазначені положення Договору відповідач зауважує, що строк дії Договору сплинув, тому передача товару за спірними видатковими накладними є позадоговірною, відповідно заборгованість у відповідача не виникає.

Дослідивши матеріали справи та пояснення відповідача господарський суд відхиляє доводи останнього у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 2.1. Договору продаж товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він оформлює на підставі переліку асортименту, запропонованого продавцем. Заявка, що оформлена покупцем, є приблизною і уточнюється під час відпуску товару зі складу. Остаточно асортимент та кількість товару узгоджуються у видатковій накладній.

Поставка товару позивачем відповідачу відбулась за вищезазначеними видатковими накладними, які підписані як позивачем, так і відповідачем, жодні зауваження щодо якості і кількості товару з боку відповідача відсутні. При цьому, видаткові накладні містять вказівку на спірний договір як на підставу поставки, отже, відповідно товар є таким, що поставлений згідно договору купівлі-продажу № 1114/12 від 14.11.2012 року, укладеним між позивачем та відповідачем.

Щодо аналізу ст. 530 ЦК України, то строк виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару чітко визначений п. 4.3. Договору та складає 45 днів з моменту прийняття товару покупцем.

До того ж позивачем, як зазначено вище, на адресу відповідача була направлена претензія № 05-11/13 від 19.11.2013 року з вимогою сплати заборгованості, яка була залишена відповідачем без розгляду.

Також, господарський суд звертає увагу відповідача на положення п. 7.3 Договору, відповідно до якого дія Договору продовжується на новий термін, якщо жодна із сторін не заявить письмово про бажання його розірвати не пізніше, ніж за місяць до закінчення дії Договору.

Пропозиції щодо розірвання Договору з боку позивача чи відповідача в матеріалах справи відсутні, відповідно Договір є чинним.

При цьому п. 7.3. Договору не містить обмежень щодо можливої кількості продовжень строку договору, відповідно договір може бути продовжений автоматично необмежену кількість разів. Тому, нарахування 3% річних та штрафних санкцій в межах дії Договору.

Отже, зобов'язання передбачені спірним Договором, а саме ті, які стосуються оплати товару поставленого позивачем товару підлягають виконанню відповідачем у повному обсязі.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за поставлений на підставі договору купівлі-продажу № 1114/12 від 14.11.2012 року товар, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

За умовами п. 4.3. Договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості вказаного в накладній товару через 45 (сорок п'ять) днів з моменту його прийняття.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 45 041,40 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 45 041,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2. Розділу 6 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такої прострочки, а у разі прострочки платежу більше ніж на один календарний тиждень покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Згідно поданого позивачем позову та доданих до нього документів, позивач додав розрахунок та просить стягнути пеню за загальний період прострочення виконання зобов'язання з 01.08.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 3110,94 грн.

Відповідно до наданого розрахунку пені, штрафу та 3% річних, позивачем не уточнено за якими саме видатковими накладними нараховується пеня, штраф та 3% річних. Ухвалами суду позивача зобов'язано надати пояснення в табличній формі з зазначенням всіх видаткових накладних по договору купівлі-продажу №1114/12 від 14.11.2012 року, дати поставки і довіреності на отримання, дати повної чи часткової оплати по кожній видатковій накладній та уточнити розрахунок штрафних санкцій та 3% річних.

Клопотанням від 16.04.2014 року позивач залучив до матеріалів справи розрахунок пені, 3% річних та штрафу відповідно до заявлених позовних вимог із зазначенням видаткових накладних та періодів прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку, позивач просить стягнути штрафні санкції та 3% річних за прострочення оплати саме товару, поставленого згідно видаткових накладних, що залишилися неоплаченими (чи неповністю оплаченими).

Так позивач нарахував та просить стягнути пеню за загальний період прострочення виконання зобов'язання відповідачем у сумі 1 717,07 грн. згідно видаткової накладної № 181 від 01.08.2013 року за період з 15.09.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 61,58 грн., видаткової накладної № 204 від 02.09.2013 року за період з 17.10.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 700,89 грн., видаткової накладної № 215 від 10.09.2013 року за період з 25.10.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 562,44 грн., видаткової накладної № 238 від 01.10.2013 року за період з 15.11.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 363,00 грн., видаткової накладної № 239 від 02.10.2013 року за період з 16.11.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 29,16 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичні помилки, пов'язані із кількістю днів у взятому періоді нарахування пені. Так, нараховуючи пеню по кожній видатковій накладній позивач врахував у наведений період строк виконання зобов'язання з оплати товару відповідачем, так як строк виконання такого зобов'язання 45 днів, то прострочення виконання даного зобов'язання настає з наступного дня, за спливом 45- тиденного терміну.

За наведеного за видатковою накладною № 181 від 01.08.2013 року за період з 16.09.2013 року по 10.02.2014 року сума пені становить 56,26 грн., за видатковою накладною № 204 від 02.09.2013 року за період з 18.10.2013 року по 10.02.2014 року сума пені становить 694,90 грн., за видатковою накладною № 215 від 10.09.2013 року за період з 26.10.2013 року по 10.02.2014 року сума пені становить 557,28 грн. За іншими видатковими накладними розрахунок правильний.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 1 700,60 грн.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Згідно п. 5.2. Розділу 6 Договору у разі прострочки платежу більше ніж на один календарний тиждень покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 4 504,14 грн. від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлена його правильність, тому вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 4 504,14 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наведених вище обставин справи та розрахунку, наданого позивачем до суду 16.04.2014 року, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних по кожній видатковій накладній окремо у сумі 396,15 грн.

При перевірці правильності розрахунку судом виявлено арифметичні помилки, аналогічні помилкам при нарахуванні пені, а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 392,19 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 51 638,33 грн. (основний борг у розмірі 45 041,40 грн., пеня у розмірі 1700,60 грн., 3% річних у розмірі 392,19 грн., штраф у розмірі 4 504,14 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 767,70 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Кошер Трейдинг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Абхазька, буд. 4, кв. 92, ідентифікаційний код 36960118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 3, кв. 9 ідентифікаційний код 32853168) заборгованість у розмірі 45 041,40 грн., пеню у розмірі 1700,60 грн., 3% річних у розмірі 392,19 грн., штраф у розмірі 4 504,14 грн. та судовий збір у розмірі 1 767,70 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний