Рішення

від 23.04.2014 по справі 255/1745/14-ц

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

255/1745/14-ц

Провадження 2/255/908/2014

Справа 255/1745/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Ангеліній Н.В.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» - Алексєєва О.І.,

представника відповідача ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» та водночас третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_12, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов»язання повернути безпідставно набуте майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_12, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов»язання повернути безпідставно набуте майно, посилаючись на наступні обставини.

Йому, ОСОБА_8, на праві приватної власності на підставі договору дарування від 17 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 162 належить приміщення (адміністративна будівля літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

На теперішній час він фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном, оскільки воно вибуло з його володіння і ним безпідставно володіють Відповідачі.

Так склалися життєві обставини, що у нього виникли боргові зобов'язання перед ОСОБА_12 (відповідач 2), ОСОБА_13 (відповідач 3) та ОСОБА_6 (третя особа) за договорами позики, вони звернулися до суду з позовами про стягнення боргу. 18 вересня 2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька їхні позовні вимоги були задоволені, і з нього на користь зазначених осіб було стягнено грошові кошти.

В рамках виконавчого провадження Ворошиловським районним судом м. Донецька було розглянуто подання державного виконавця відділу виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 23 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2012 року було затверджено мирову угоду від 11 жовтня 2012 року. Вказаною ухвалою: за ОСОБА_6 було визнано право власності на:

- підвальне приміщення (652,6 кв. м);

- приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі;

- приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі;

- приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі, у нежитловому будинку АДРЕСА_1;

за ОСОБА_12 та ОСОБА_10 було визнано право спільної сумісної власності на приміщення офісного залу (636,0 кв. м) на мансардному поверсі нежитлового будинку АДРЕСА_1;

за ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 було визнано право спільної сумісної власності на:

- сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні;

- сходові клітини, ліфт на першому поверсі;

- сходові клітини, ліфт на другому поверсі;

- сходові клітини, ліфт на третьому поверсі;

- сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1.

При цьому, як зазначено в ухвалі про затвердження мирової угоди, назви приміщень, їх площа відповідають даним, зазначеним у технічному паспорті на будинок. Копія технічного паспорту є невід'ємною частиною угоди. Загальна площа нежитлового будинку АДРЕСА_1, яке передається, складає 3387,7 кв. м. Загальна площа спільної сумісної власності складає 299,5 кв. м, із яких 80% - 239,6 кв. м належить ОСОБА_6, 20% - 59,9 кв. м - сумісна доля ОСОБА_12 і ОСОБА_10

Таким чином, фактично за ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було визнано право спільної часткової власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1. В свою чергу, згідно умов зазначеної ухвали, його право власності на це приміщення припинилося.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2012 року було скасовано як незаконну.

Таким чином, одночасно зі скасуванням апеляційним судом ухвали про затвердження мирової угоди фактично було скасовано і право спільної часткової власності ОСОБА_12 (відповідача 2), ОСОБА_10 (відповідача 3) та ОСОБА_6 (третьої особи) на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

Як йому стало відомо, під час апеляційного оскарження ухвали про затвердження мирової угоди, ОСОБА_6 передала належну їй частку зазначеного нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «ЕСТЕЙТ ПРОПЕРТІЗ ЛТД» (відповідач 1). Тобто, усвідомлюючи, що апеляційним судом може бути скасований правовстановлювальний документ, вона навмисно здійснила дії щодо неможливості виконання законного рішення суду другої інстанції, зробивши таким чином відчуження частини нерухомого майна.

Таким чином, до статутного капіталу товариства передано та належить на праві спільної часткової власності підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі, у нежитловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2452,2 кв. м. Крім того, 80% місць загального користування, що складає площу 239,6 кв.м.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за вказаною юридичною особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 3089622).

Крім того, на підставі скасованої на теперішній час ухвали про затвердження мирової угоди право власності за вищезазначеними частинами об'єкту зареєстрували й ОСОБА_12 та ОСОБА_10

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

У зв'язку зі скасуванням ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди, правова підстава, відповідно до якої ОСОБА_12, ОСОБА_10 та третя особа ОСОБА_6 набули у власність спірне майно, відпала, як наслідок, мирова угода між ним та вказаними особами не має правових наслідків щодо переходу права власності на спірний об'єкт.

Таким чином, неправомірною є й передача ОСОБА_6 своєї частки у нерухомому майні до статутного фонду ТОВ «Естейт Прорертіз ЛТД», тому що встановлена незаконність набуття нею права власності. З цієї причини, майно також повинно бути повернуто йому й Відповідачем 1.

Але, незважаючи на вказані обставини, Відповідачі добровільно не повертають належне йому нерухоме майно. Вказаними діями вони не визнають його право власності на нього.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред 'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки правовстановлювальний документ, на підставі якого ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 зареєстрували право власності на спірне майно, був скасований судовим рішенням, а ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» неправомірно набуло право власності на нерухомість, і майно має бути повернено законному власнику, то є всі підстави для скасування записів про державну реєстрацію права власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1, що було зареєстровано за ОСОБА_6, та зараз зареєстроване за ОСОБА_12, ОСОБА_15 і ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також відповідно до ч. 2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, вважає що, є всі підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання відповідачів повернути йому безпідставно набуте майно, а також для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав шляхом скасування відповідних записів у реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Просив суд витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД» (код ЄДРПОУ 38947607) на користь ОСОБА_8 підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2452,2 кв. м., а також 80% місць загального користування, а саме: сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні; сходові клітини, ліфт на першому поверсі; сходові клітини, ліфт на другому поверсі; сходові клітини, ліфт на третьому поверсі; сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, що складає площу 239,6 кв.м, зобов'язати ОСОБА_12, ОСОБА_13 повернути ОСОБА_8 безпідставно набуте приміщення офісного залу (636,0 кв. м), на мансардному поверсі нежитлового будинку АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повернути ОСОБА_8 безпідставно набуте майно - 20 % місць загального користування, а саме: сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні; сходові клітини, ліфт на першому поверсі; сходові клітини, ліфт на другому поверсі; сходові клітини, ліфт на третьому поверсі; сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, що складає площу 59,9 кв. м., визнати за ОСОБА_8 право власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію права власності, а саме: запис щодо реєстрації приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29573698), у реєстрі КП БТІ м. Донецька за ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_6, який був здійснений 19.12.2012 року на підставі мирової угоди, укладеної 11.10.2012 року (№ 2/0508/2455/2012), яка затверджена ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.10.2012 року № 6/0508/517/2012, а також скасувати запис щодо реєстрації приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194212614101, номер запису про право власності 3089622), який був здійснений 25.10.2013 року Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД» (код ЄДРПОУ 38947607), за яким зареєстровано на праві спільної часткової власності підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2452,2 кв. м., а також 80% місць загального користування, що складає площу 239,6 кв.м., на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), реєстраційний номер 7265219 від 28.10.2013 року ( заява про збільшення та уточнення позовних вимог а. с. 60 - 65 ).

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють на підставі довіреностей ( а. с. 57, 58 ) в судовому засіданні кожний окремо підтримали заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, надали пояснення аналогічні викладеним в зазначеній заяві та просили суд задовольнити вимоги позивача ОСОБА_8 в повному обсязі. Крім того, представники позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що майно, яке належить їх довірителю ОСОБА_8 вибуло поза його волею, частка якого у подальшому було відчужене третім особам, тобто ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД».

Представник відповідача ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» - Алексєєв О.І., який діє на підставі довіреності ( а. с. 158 ) в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_8 не визнав, просив суд відмовити позивачу в задоволені вимог, оскільки товариство придбало майно на законних підставах та є добросовісним набувачем.

Представник відповідача ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» та водночас третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7, який діє на підставі довіреностей ( а. с. 55, 103 ) в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив суд відмовити позивачу в задоволені вимог, так як вважає, що вимоги позивача є безпідставними. Крім того, додав, що його довірительниця ОСОБА_6 ще будучі власником на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди і до скасування ухвали суду апеляційним судом розпорядилася належною їй власністю на власний розсуд.

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить телеграма про вручення ( а. с. 118 ).

Відповідач ОСОБА_12 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить оголошення ( у відповідності до ч. 9 ст. 74 ЦПК України ) ( а. с. 136-139 ).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_8 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Встановлено, що позивачу ОСОБА_8, на праві приватної власності на підставі договору дарування від 17 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 162 належить приміщення (адміністративна будівля літ. К-4) загальною площею 3488,1 кв.м за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 8 ).

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів, за позовом третьої особи з самостійними позовними вимогами ОСОБА_12 до ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів, та за позовом третьої особи з самостійними позовними вимогами ОСОБА_13 до ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів, позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в загальному розмірі 7 884 390,50 гривень, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 001 609,50 гривень, на користь ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 1 003 219 гривень та на користь ОСОБА_10 1 003 219 гривень. Рішення суду набрало законної сили 29.09.2012 року ( а. с. 13 ).

Встановлено, що в рамках виконавчого провадження Ворошиловським районним судом м. Донецька було розглянуто подання державного виконавця відділу виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 23 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди, де ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2012 року було затверджено мирову угоду від 11 жовтня 2012 року. Вказаною ухвалою: за ОСОБА_6 було визнано право власності на: підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі, у нежитловому будинку АДРЕСА_1; за ОСОБА_12 та ОСОБА_10 було визнано право спільної сумісної власності на приміщення офісного залу (636,0 кв. м) на мансардному поверсі нежитлового будинку АДРЕСА_1; за ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 було визнано право спільної сумісної власності на: сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні; сходові клітини, ліфт на першому поверсі; сходові клітини, ліфт на другому поверсі; сходові клітини, ліфт на третьому поверсі; сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1.

При цьому, як зазначено в ухвалі про затвердження мирової угоди, назви приміщень, їх площа відповідають даним, зазначеним у технічному паспорті на будинок. Копія технічного паспорту є невід'ємною частиною угоди. Загальна площа нежитлового будинку АДРЕСА_1, яке передається, складає 3387,7 кв. м. Загальна площа спільної сумісної власності складає 299,5 кв. м, із яких 80% - 239,6 кв. м належить ОСОБА_6, 20% - 59,9 кв. м - сумісна доля ОСОБА_12 і ОСОБА_10, а право власності ОСОБА_8 на зазначені приміщення припиняється.

Таким чином, фактично за ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було визнано право спільної часткової власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

В результаті мирової угоди припиняються зобов»язання ОСОБА_8 перед ОСОБА_6 з оплати боргу у сумі 7 884 390,50 гривень, перед ОСОБА_12 з оплати боргу у сумі 1 003,219 гривень, перед ОСОБА_10 з оплати боргу в сумі 1 003,219 гривень. ОСОБА_1 звільняє ( прощення боргу ) ОСОБА_1 від його боргу у сумі 10 001 609,50 гривень ( а. с. 5-7 ).

Отже, волевиявлення позивача на відчуження Будівлі за мировою угодою було вільним та відповідало його внутрішній волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2012 року було скасовано ( а. с. 9-11 ).

Оскільки, ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2012 року, якою було затверджено мирова угода скасована апеляційним судом Донецької області, то звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_8 вважає, що є всі підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання відповідачів повернути йому безпідставно набуте майно, а також скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав шляхом скасування відповідних записів у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачами та третьою особою.

Крім того, представники позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що майно, яке належить їх довірителю ОСОБА_8 вибуло поза його волею, частка якого у подальшому було відчужене третім особам, тобто ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 57 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Встановлено, що після укладання мирової угоди та державної реєстрації за собою права власності третя особа ОСОБА_6 здійснила оплатне відчуження своєї частини будівлі на користь відповідача ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД» шляхом передання її до статутного капіталу. Далі зазначений об'єкт нерухомості було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за зазначеним відповідачем, про що вматеріалах справи свідчать відповідні документи, а саме інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об»єкта нерухомого майна.

Встановлено, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства» (п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року).

Право власності на об'єкти нерухомості, що були передані за мировою угодою на користь відповідача ОСОБА_12 та відповідача ОСОБА_10, також зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 387, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач ), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними документами в матеріалах справи, де в рамках виконавчого провадження Ворошиловським районним судом м. Донецька було розглянуто подання державного виконавця відділу виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 23 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди, якою позивач ОСОБА_8 передає у власність нежитловий будинок АДРЕСА_1, площа якого складає 3387,7 кв.м, яке йому належить на підставі договору дарування відповідачам ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, де в результаті мирової угоди припиняються зобов»язання ОСОБА_8 перед ОСОБА_6 з оплати боргу у сумі 7 884 390,50 гривень, перед ОСОБА_12 з оплати боргу у сумі 1 003,219 гривень, перед ОСОБА_10 з оплати боргу в сумі 1 003,219 гривень.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

На підтвердження вірності такої правової позиції Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ, аналогічну позицію викладено і в Постанові Верховного суду України від 07.11.2012 року у справі № 6-81/цс-12, в якій зазначено, що відповідно до cт. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін й предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Ураховуючи мету й характер такої процесуальної дії, саме по собі скасування ухвали суду про визнання мирової угоди, на підставі якої майно вийшло із володіння власника, не свідчить про відсутність волі останнього на його відчуження.

Оскільки у справі, яка переглядалася Верховним Судом України, суд виходив із того, що ТОВ «Хімтек» не довело, що майно вибуло з його володіння не з його волі, а в наданій для порівняння справі - що майно вийшло з володіння власника не з його волі, судові палати дійшли висновку, що наявні різні фактичні обставини, які не свідчать про неоднакове застосування п. 3 ч. 1 cт. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, як до матеріалів справи, звертаючись до суду з позовними вимогами позивач ОСОБА_8, а також і в судовому засіданні з боку представників позивача не надано жодного належного та допустимого доказу того факту, що майно, яке належало позивачу або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло не з їхньої волі іншим шляхом.

Тому, з урахуванням наведеного та встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_8 в частині витребування з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД» (код ЄДРПОУ 38947607) на користь ОСОБА_8 підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2452,2 кв. м., а також 80% місць загального користування, а саме: сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні; сходові клітини, ліфт на першому поверсі; сходові клітини, ліфт на другому поверсі; сходові клітини, ліфт на третьому поверсі; сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, що складає площу 239,6 кв.м є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_8 в частині скасування запису щодо реєстрації приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194212614101, номер запису про право власності 3089622), який був здійснений 25.10.2013 року Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД» (код ЄДРПОУ 38947607), за яким зареєстровано на праві спільної часткової власності підвальне приміщення (652,6 кв. м); приміщення офісного залу (524,9 кв. м) на першому поверсі; приміщення Офісного залу (628,7 кв. м) на другому поверсі; приміщення офісного залу (646,0 кв. м) на третьому поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2452,2 кв. м., а також 80% місць загального користування, що складає площу 239,6 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), реєстраційний номер 7265219 від 28.10.2013 року, а також визнання за ОСОБА_8 право власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1, є такими, що не підлягають задоволенню у зв»язку із відмовою у вище задоволених вимогах.

Крім того, позовні вимоги позивача ОСОБА_8 в частині зобов»язання ОСОБА_12, ОСОБА_13 повернути ОСОБА_8 безпідставно набуте приміщення офісного залу (636,0 кв. м), на мансардному поверсі нежитлового будинку АДРЕСА_1, 20 % місць загального користування, а саме: сходові клітини, ліфт у підвальному приміщенні; сходові клітини, ліфт на першому поверсі; сходові клітини, ліфт на другому поверсі; сходові клітини, ліфт на третьому поверсі; сходові клітини, ліфт, котельню на мансардному поверсі у нежитловому будинку АДРЕСА_1, що складає площу 59,9 кв.м та в частині скасування державну реєстрацію права власності, а саме: запис щодо реєстрації приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 29573698), у реєстрі КП БТІ м. Донецька за ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_6, який був здійснений 19.12.2012 року на підставі мирової угоди, укладеної 11.10.2012 року (№ 2/0508/2455/2012), яка затверджена ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.10.2012 року № 6/0508/517/2012 є такими, що також не підлягають задоволенню у зв»язку із відмовою у вище задоволених вимогах, так як ці зазначені вимоги є похідними від вимог, в задоволенні яких судом вище відмовлено.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 88, 175, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, Постановою Верховного суду України від 07.11.2012 року у справі № 6-81/цс-12, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_12, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов»язання повернути безпідставно набуте майно, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя