Рішення

від 07.05.2014 по справі 231/2564/13-ц

ЖДАНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 231/2564/13-ц

Провадження № 2/231/37/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності відповідача на 1/8 частку у спільній частковій власності на жилий будинок номер АДРЕСА_2 та на 1/8 частку земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м , жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И та на 1/8 частку земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м, жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И та визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку жилого будинку номер АДРЕСА_2 та на 1/8 частку земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И та стягнути з неї - позивачки по справі на користь відповідача ОСОБА_2 5250 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить 7/8 часток жилого будинку номер АДРЕСА_2 та 7/8 часток земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж - Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И на підставі договору дарування, посвідченого 31 липня 2013 року державним нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1292, та договором про зміни договору дарування від 10 вересня 2013 року за реєстровим № 1555. Право власності на 7/8 часток жилого будинку зареєстроване за нею 31.07.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 1969076. Право власності на 7/8 часток земельної ділянки зареєстроване за нею 31.07.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 1969328.

Відповідачці ОСОБА_2 на праві власності належить 1/8 частка того ж самого жилого будинку з надвірними прибудовами до нього на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 лютого 2012 року державним нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 265 та 1/8 частка земельної ділянки за тією ж адресою на підставі рішення Жданівського міського суду від 05 червня 2013 року, яке набуло чинності 17 червня 2013 року, які вона успадкувала після смерті її матері ОСОБА_4

Частка відповідачки у жилому будинку з надвірними прибудовами до нього складає 1/8 його частину та є , на її думку, незначною бо складає від загальної площі будинку 5,75 кв.м., від жилої площі - 4,25 кв.м. З технічного паспорту на домоволодіння вбачається, що відповідної кімнати, яка б відповідала цій частині у будинку немає, найменша кімната складає 9,2 кв.м. жилої площі. До того ж, у висновку спеціаліста зазначено, що розподіл домоволодіння на 7/8 і 1/8 частки в натурі неможливий відповідно з вимогами Державних будівельних норм України, тим самим будинок є неподільним.

Доля відповідачки у переліченому нерухомому майні є незначною, позбавленням права власності на нерухоме майно , майнові та інші інтереси відповідачки не будуть порушені.

При звернені з позовом до суду, вона внесла на депозитний рахунок грошові кошти 5251,80 грн., що є гарантією того, що відповідачка отримає певні кошти у якості компенсації за долю у нерухомому майні.

В будинку проживають вона та її дідусь ОСОБА_5

Відповідачка доводиться їй рідною тіткою, а ОСОБА_6 - донькою. Дідусь ОСОБА_5 прописаний та проживає у спірному будинку з 23.06.1981 року, вона проживає в ньому з 1992 року. Дідусь та бабуся виховали її з півторарічного віку. Бабуся ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Зараз вона доглядає свого дідуся ОСОБА_5

Відповідачка ОСОБА_2 проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачці та членам її сім'ї на праві приватної власності.

Між нею та відповідачкою склались вкрай неприязні стосунки ще з 2007 року, коли відповідачці стало відомо про те, що дідусь та бабуся навчають її в вищому навчальному закладі за свої ж кошти. З цього приводу відповідачка сварилася з дідусем, пліткувала щодо неї. Вони з відповідачкою ніколи не підтримували близьких родинних відносин.

Вона займається роботами по благоустрою домоволодіння, в яких відповідачка ніякої участі не приймає, оскільки не проживає в будинку. Відповідачка будинок не відвідує, земельну ділянку не обробляє. Будинок знаходиться в аварійному стані, потребує ремонту, що потягне за собою значні грошові витрати.

Тому вважає, що є всі підстави для припинення права власності відповідачки на спірне майно та визнання права власності за нею.

Під час розгляду справи позивачка внесла уточнення до позовної заяви (а.с. 149-150), зазначивши, що у зв*язку з висновком судової товарознавчої експертизи , який вона не оспорює, збільшена оцінка спірного нерухомого майна. За висновком експерта загальна ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки за цією адресою, на момент проведення експертизи, складає 137700 грн. ( сто тридцять сім тисяч сімсот гривень ). Вартість 7/8 часток домоволодіння АДРЕСА_2 та 7/8 часток земельної ділянки за цією адресою від його ринкової вартості , на момент проведення експертизи, складає 120487,50 грн.( сто двадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 50 копійок ), вартість 1/8 частки домоволодіння АДРЕСА_2 та 1/8 частки земельної ділянки за цією адресою від його ринкової вартості, на момент проведення експертизи, складає 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ).

Отже грошова компенсація ринкової вартості 1/8 частки домоволодіння АДРЕСА_2 та 1/8 частки земельної ділянки за цією адресою від його ринкової вартості, на момент проведення експертизи, складає 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ). Нею, при зверненні з позовом до суду, сплачено на депозитний рахунок грошові кошти 5251,80 грн. ( а.с1,113), під час розгляду справи - доплачені гроші у сумі 11960,70 грн. (а.с. 151), а всього на загальну суму 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ).

Тому при розгляді справи просить суд стягнути з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ).

В іншій частині позовних вимог, свій позов, підстави його обґрунтування, залишила без змін і просила суд позов задовольнити.

Відповідач, в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в задоволені позову.

Заперечуючи проти позову відповідачка послалася на те, що наявність такої 1/8 частки у нерухомому майні та на 1/8 частку земельної ділянки, розташованих за адресою по вулиці Больничній будинок АДРЕСА_2, дорогі для неї як пам*ять про померлу матір, навівають спогади про неї.

Крім того , відповідачка не погоджувалася з оцінкою як спірних жилого будинку та надвірних прибудов до нього, земельної ділянки , яку зазначила позивачка при звернені з позовом до суду.

Тому за клопотанням відповідачки суд призначив судову товарознавчу експертизу, доручивши її проведення Донецькому інституту судових експертиз. Висновок експертної установи надійшов до суду 17.04.2014 року і який вона не оспорює.

Відповідачка також зазначила, що стосунки з позивачем ОСОБА_1 не є неприязними, але й не такими , які можна вважати родинними ( позивачка доводиться їй рідною племінницею ).

Непорозуміння існують і пов*язані перш за все зі ставленням її батька ОСОБА_5( дідуся для позивачки ) до неї , так як батько ОСОБА_5 виховував позивачку з раннього віку, навчав в учбовому закладі, всіляко її підтримував, а їй та її дітям ніякої допомоги не надав, ігнорував їх.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини щодо припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Судом встановлено, що позивачка є власником 7/8 часток жилого будинку номер АДРЕСА_2 та 7/8 часток земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И на підставі договору дарування, посвідченого 31 липня 2013 року державним нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1292 (а.с.7-8), та договором про зміни договору дарування від 10 вересня 2013 року за реєстровим № 1555 (а.с.9-11, 87 -90), право власності на які зареєстровані у відповідності до діючого законодавства ( а.с. 12 - 13 ).

Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником 1/8 частки жилого будинку номер АДРЕСА_2 та 1/8 часток земельної ділянки за цією ж адресою, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом , витягом про державну реєстрацію права власності, рішенням суду, набувшого законної сили ( а.с. 128).

Відповідно до Акту Жданівської міської ради від 27 вересня 2013 року, ОСОБА_2 не мешкає та не відвідує будинок АДРЕСА_2. Земельну ділянку не обслуговує. Будинок знаходиться в аварійному стані та потребує ремонту. Приймати участь в ремонті будинку ОСОБА_2 не бажає (а.с.19).

Рішенням Жданівського міського суду від 05 червня 2013 року, що набуло чинності 17 червня 2013 року, визнано право власності в порядку спадкування за ОСОБА_5 в розмірі ? частини спадщини, за ОСОБА_7 в розмірі ? частина спадщини, за ОСОБА_2 в розмірі ? частина спадщини, що складається з ? частини земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, споруд, яка розташована в АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Жданівського міського суду від 02.12.2012 року (а.с.94-96).

Відповідно до довідок КП «БТІ» Кіровської міської ради за № 366, № 367 від 04.11.2013 року відповідачці ОСОБА_2 та членам її родини на праві часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 по 1/3 частині за кожним (а.с.97-98). В зазначеній квартирі відповідач зареєстрована з 22.05.1987 року (а.с.100).

Відповідно до Звіту розподіл домоволодіння АДРЕСА_2 на 7/8 та 1/8 частки в натурі не можливий відповідно до вимог Державних будівельних норм України як і неможливий розподіл в натурі земельної ділянки на 7/8 та 1/8 частини відповідно до вимог Державних будівельних норм України (а.с. 21-68, 69-93).

Із висновку експерта за №263/24 від 24 січня 2014 року вбачається, що ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2, на момент проведення експертизи, складає 137700 грн. ( сто тридцять сім тисяч сімсот гривень ). Вартість 7/8 часток домоволодіння АДРЕСА_2 від його ринкової вартості , на момент проведення експертизи, складає 120487,50 грн.( сто двадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 50 копійок ), вартість 1/8 частки домоволодіння АДРЕСА_2, від його ринкової вартості, на момент проведення експертизи, складає 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ) ( а.с. 142 -144 ). Також у висновку експерта зазначено, що в ринкову вартість домоволодіння входить не тільки вартість будівель і споруд, але й вартість земельної ділянки. Відокремити із указаної ринкової вартості окремо вартість будівель і споруд і окремо вартість земельної ділянки є неможливим, так як земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, нерозривно пов*язано з об*єктом, який досліджується і є з ним єдиним цілим.

Позивачем при подані позовної заяви до суду сплачено на депозит суду 5251,80 грн. ( а.с. 1, 113), а в процесі розгляду справи позивачка здійснила доплату у сумі 11960,70 грн. (а.с. 151), а всього внесла на депозитний рахунок 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ) у відповідності до експертної оцінки ( а.с. 142 -144 ).

У відповідності до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників ), належить їм на праві спільної власності ( спільне майно).

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно ст..322 ЦК України власник зобов*язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Співвласник, за ст. 361 ЦК України, має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Діючим Цивільним Кодексом України передбачений он із способів ліквідації часткової власності шляхом припинення права на частку у спільному майні на вимогу інших співвласників.

Так, відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Таким чином суд може примусово позбавити одного із співвласників права на частку у спільному майні при наявності всіх разом взятих обставин та при умові, попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності на жилий будинок», які містяться у п.8, різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Тому при відчуженні жилого будинку вони переходять до нового власника разом

з будинком, якщо при укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником.

З доданих до матеріалів цивільної справи квитанцій ( а.с. 1, 113, 151) вбачається, що позивачка при звернені до суду з таким позовом внесла на депозитний рахунок суду гроші на суму 5251,80 грн. ( а.с. 1, 113), а в процесі розгляду справи позивачка здійснила доплату на суму 11960,70 грн. ( а.с. 151), а всього внесла на депозитний рахунок 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ) у відповідності до експертної оцінки ( а.с. 142 -144 ), що складає вартість 1/8 частки спірного нерухомого майна від загальної вартості майна.

З документів, долучених до матеріалів справи (а.с. 94-96, 128 ) вбачається , що частка відповідачки у жилому будинку з надвірними прибудовами до нього складає 1/8, а позивачки 7/8 часток. На думку суду 1/8 частина у порівнянні з 7/8 частками є незначною бо складає від загальної площі будинку 5,75 кв.м., від жилої площі - 4,25 кв.м. З технічного паспорту на домоволодіння вбачається, що відповідної кімнати, яка б відповідала цій частині у будинку немає, найменша кімната складає 9,2 кв.м. жилої площі. До того ж, у висновку спеціаліста, який в цій частині сторони не оспорювали, зазначено, що розподіл домоволодіння на 7/8 і 1/8 частки в натурі неможливий відповідно з вимогами Державних будівельних норм України, тим самим будинок та земельна ділянка є неподільним (а.с. 21-68, 69-93).

Отже, частка у нерухомому майні, що належить на праві власності відповідачу, є незначною, спірне майно є неподільним.

Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що стосунки з відповідачкою є вкрай неприязні, спільної мови між собою не знаходять.

Надаючи пояснення суду, відповідачка заперечувала та зазначила, що стосунки з позивачем ОСОБА_1 не є неприязними, але й не такими , які можна вважати родинними.

Але доводи відповідача в цій частині спростовуються поясненнями свідка сторони позивача ОСОБА_8, яка пояснила суду , що вона добре знайома зі сторонами по справі, родинних стосунків з ними не підтримує, але неприязні до них не відчуває.

В її присутності ОСОБА_2 не раз висловлювалася лайливими словами на адресу ОСОБА_1 На її думку, таке ставлення до ОСОБА_2 пов*язано з тим, що батько ОСОБА_2 все своє життя більше уваги приділяв саме ОСОБА_1, виховував її змалечку, навчав, допомагав грошима, а ОСОБА_2 - ні. Сторони між собою не спілкуються, не родичаються, і , взагалі, між ними давня ворожба.

Доводи свідка відповідач не спростував.

На думку суду, такі неприязні стосунки між сторонами перешкоджають їх нормальному спілкуванню та спільному володінню майном.

Суд також зазначає, що у даних правовідносинах не завдання істотної шкоди інтересам співвласника, тобто тій особі, яку позбавлено права власності та членам його сім'ї припинення права особи на частку у спільному майні, означає, що суттєвою шкодою є відсутність житла.

У відповідача і членів її родини є інше благоустроєне житло, що підтверджено не лише поясненнями відповідачки, а й наданими нею документами (а.с. 119-120).

Позивачем при подані позовної заяви до суду сплачено на депозит суду гроші на суму 5251,80 грн. (а.с. 1, 113), а в процесі розгляду справи позивачка здійснила доплату на суму 11960,70 грн. (а.с. 151), а всього внесла на депозитний рахунок 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ) , що складає вартість 1/8 частки спірного нерухомого майна від загальної вартості майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо припинення права власності на жилий будинок та прибудинкові будівлі і споруди , є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, так як наявна сукупність всіх обставин, зазначених у ст.. 365 ЦК України: 1/8 частина спільного майна, що належить відповідачу є незначною та відповідно до наданих позивачем письмових доказів не може бути виділена в натурі, спільне майно є неподільним (а.с.21-93), спільне володіння і користування майном є неможливим в наслідок тривалих неприязнених стосунків між сторонами, припинення права власності відповідача у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї, оскільки вона та члени її родини мають інше благоустроєне житло (а.с. 119-120), має у приватній спільній частковій власності житло, в якому проживає та зареєстрована з 22.05.1987 року. Позивач при зверненні до суду внесла на депозитний рахунок суду 17212,50 грн. ( сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок ) , що складає вартість 1/8 частки спірного нерухомого майна від загальної вартості майна.

Відповідно до ст..377 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішення суду у випадках , встановлених законом.

Стаття 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, при припиненні права власності на жилий будинок, можливо і припинення права власності на земельну ділянку, на якій розташований даний жилий будинок, при умові збереження його цільового призначення.

А відтак позов в частині припинення прав власності ОСОБА_2 на 1/8 частку в земельній ділянці , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, є обгрутованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують

вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів

За вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст. 6, 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 356, 358, 360, 361, 365,377 ЦК України, на підставі ст..120 Земельного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про припинення права власності та визнання права власності, задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 частку у спільній частковій власності на жилий будинок номер АДРЕСА_2 та на 1/8 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж - Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку жилого будинку номер АДРЕСА_2 та на 1/8 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0819 га, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150 із збереженням її цільового призначення, на якій знаходиться один шлаколитий, обкладений цеглою жилий будинок загальною площею 46,00 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м., зазначений на плані під літерою А, убиральня - Б, кухня - В, гараж - Г, сарай - Д, огорожа 1-2, сарай - З, топочна - И.

Перерахувати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на розрахунковий рахунок, який буде вказаний нею, з депозитного рахунку № 37317004001000 територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 26288796, у якості компенсації за 1/8 частку вартості жилого будинку та надвірних будівель до нього, розташованих за адресою АДРЕСА_2 та у якості компенсації за 1/8 частку вартості земельної ділянки, розташованій за тією ж адресою, суму у розмірі 17212,50 гривень (сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок) і які були сплачені ОСОБА_1 за квитанцією № 12708.179.1 від 05.11.2013 року на суму 5250 гривень (п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень), за квитанцією 12.708.362.1 від 11.01.2014 року на суму 1,80 гривень (одна гривня 80 копійок) та за квитанцією 12708.1088.1 від 23.04.2014 року на суму 11960,70 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 70 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі складення рішення у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна