Рішення

від 29.04.2014 по справі 905/950/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2014 Справа № 905/950/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Курлянскас В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування", м.Київ, ЄДРПОУ 36086124,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м.Донецьк, ЄДРПОУ 13490997,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1, м.Донецьк

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 9 939,49 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Беляєв Ю.Л. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третій особи1: не з'явився;

від третій особи2: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування", м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м.Донецьк, про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 939,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на фактичну сплату страхового відшкодування у розмірі 9 939,49 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля за відрахуванням франшизи позивача 1 398,40 грн. та відповідача 510,00 грн.) за договором добровільного страхування транспортного засобу №201.12.2110329 від 30.03.2012р. потерпілій особі у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07.06.2012р., наявність винних дій водія транспортного засобу ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_3, відповідальність за яким забезпечена відповідачем на підставі полісу №АВ/6659935.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору добровільного страхування наземного транспорту №201.12.2110329 від 30.03.2012р., посвідчення водія потерпілої особи НОМЕР_4, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу потерпілої особи (ЗАЗ ТF488Р, д/н НОМЕР_1), довідки Державтоінспекції ДМУ ГУМВС в Донецькій області вих.№б/н від 07.06.2012р. та розгорнутої довідки відділу Державтоінспекції ДМУ ГУМВС України в Донецькій області вих.№1606 від 08.06.2012р., постанови Калінінського районного суду м.Донецька від 17.07.2012р. по справі №3/0522/1621/2012р. (0522/5026/2012р.), рахунку-фактури №СЧ-0012215 від 08.06.2012р., калькуляції №14555454 від 21.06.2012р., висновку №05/72 від 27.06.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження за фактом завданого матеріального збитку власнику автомобіля із фото таблицею та ремонтної калькуляції №14555454 від 27.06.2012р., акту огляду транспортного засобу №05/72 від 27.06.2012р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_5 від 01.10.2011р., свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_7 від 10.03.2006р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_6 від 02.10.2004р., свідоцтва НОМЕР_8 від 20.03.2009р., сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №10056/10 від 22.10.2010р., заяви про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО, страхового акту №3.12.5085-1 від 25.06.2012р., платіжного доручення №5538 від 27.06.2012р., полісу АВ/6659935, заяви вих.№6005/5085 від 15.08.2013р. про виплату страхового відшкодування по полісу АВ/6659935 із підтвердженням її направлення відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 13-15, 32-36, 49, 54-57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 22, 509, 530, 625, 979, 990, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 9, 16, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.22, 28, 29, 34, 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

12.02.2014р. означений позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/950/14, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадянина України ОСОБА_1 та громадянку України ОСОБА_2.

25.02.2014р. відповідачем надано відзив №331/17 від 24.02.2014р. на позовну заяву, відповідно до якого вимоги стосовно відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 939,49 грн. вважає безпідставними, необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за наступних підстав: по-перше, не представлено доказів набуття чинності договору №201.12.2110329 від 30.03.2012р.; по-друге, позивачем не надана заява про страхове відшкодування в порядку регресу у строк встановлений ст.37

Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; по-третє, не надано доказів погодження з потерпілим права на отримання страхового відшкодування, і тому, оскільки позивач не є потерпілою особою на ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" не покладено законодавством обов'язок виплати страхового відшкодування саме позивачу; по-четверте, позивачем не надано до позову письмової згоди страховика за договором страхування на передання ОСОБА_4 транспортного засобу ЗАЗ ТF 488, д/н НОМЕР_1 під керування ОСОБА_5, а також рекомендації вигодонабувача за наведеним правочином щодо СТО, а отже у розумінні приписів ст.27 Закону України «Про страхування» позивач не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування; по-п'яте, позивачем не надано підтвердження того, що філія «Макіївський Авто-Центр» ПАТ «Донецьк-Авто» є платником податку на додану вартість, і тому неможливо перевірити правильність розрахунку ціни позову.

Правовим підґрунтям є посилання на ст.1, 18, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також лист Верховного суду України від 11.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування».

Разом із відзивом суду подано копії: полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6659935, документів, що підтверджують правовий статус підприємства, рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 10.12.2013р. по справі №269/3817/13-п (№2/269/1676/2013), листа №2680/1-22/01 від 03.09.2014р., листа №1223/1-15/3/03/1 від 14.02.2014р.,

26.02.2014р. через канцелярію суду від Калінінського районного суду м.Донецька надійшли копії адміністративної справи №256/5026/12-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України.

17.03.2014р. відповідачем із клопотанням №455/17 від 12.03.2014р. до матеріалів справи додано копії: опису вкладення у рекомендований лист із фіскальним чеком №1269 від 25.02.2014р. у підтвердження направлення відзиву на адресу позивача та опису вкладення у рекомендований лист із фіскальним чеком №1270 від 25.02.2014р. у підтвердження направлення відзиву на адресу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

02.04.2014р. представником позивача надані пояснення №5085 від 31.03.2014р. на заперечення відповідача, в яких зазначено про: наявність права регресної вимоги, відсутність обов'язку будь-якого погодження із відповідачем та, якщо мається на увазі погодження за договором КАСКО, є наявною відповідна заява страхувальника на виплату страхового відшкодування; в частині сумнівів щодо чинності договору №201.12.2110329 від 30.03.2012р. вказано, що доведення цього факту не передбачено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування; неможливість застосування судом норми права, а саме ст.37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки остання не діяла на момент виникнення правовідносин; відсутність у матеріалах справи жодних допустимих доказів, з приводу належного або неналежного виконання страхувальником умов договору №201.12.2110329 від 30.03.2012р.; до того ж заявник вважає, що не повинен керуватись ст.36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страхове відшкодування виплачується на умовах договору в якому відсутні будь-які посилання на виключення із суми страхового відшкодування ПДВ. До того ж, в частині зауважень відповідача з приводу дотримання умов договору страхування, укладеного між позивачем та потерпілою особою, наголошує на відсутність права відповідача давати правову оцінку належного або не належного виконання цього правочину, одночасно свідчить про відсутність доказів наявності претензій ОСОБА_4 до ТДВ «Експрес Страхування» з приводу належного або неналежного виконання спірної угоди.

Із наведеними поясненнями суду представлено опис вкладення у цінний лист, копії списків згрупованих відправлень та фіскального чеку №3621 від 11.03.2014р. в підтвердження направлення копії позову та доданих до нього документів третій особі 1, копії: заяви на страхування транспортного засобу №201.12.2110329 від 30.03.2012р.

Крім того, 14.04.2014р. позивачем клопотанням №5085 від 14.04.2014р. до матеріалів справи долучено копію картки рахунку 36.1.1.1 (контрагент ОСОБА_6), свідоцтва №100280781 від 30.04.2010р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, витягу з ЄДР станом на 26.03.2014р.

14.04.2014р. через канцелярію суду позивачем надано клопотання №б/н від 14.04.2014р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, для надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 14.04.2014р., керуючись приписами ст.69 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом продовжено строк розгляду справи по 29.04.2014р.

29.04.2014р. представником позивача до матеріалів справи долучено копії: листа вих.№4.12.5085-38-1 від 16.04.2014р. та докази його направлення шляхом надіслання електронного повідомлення.

Одночасно, 29.04.2014р. з боку позивача до матеріалів справи долучено копії листа ПАТ «Державний ощадний банк України» вих.№6/3-1728 від 25.04.2014р. та акту виконаних робіт №ЗА-0002754 від 18.07.2012р.

Разом з цим, 29.04.2014р. позивачем подано клопотання вих.№979/5085 від 22.04.2014р. про витребування доказів, а саме відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» на запити позивача щодо розпорядження страховим відшкодуванням за договором №201.12.2110329 від 30.03.2012р.

У задоволені даного клопотання судом відмовлено, з огляду на наявність у матеріалах справи цього доказу.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2014р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.04.2014р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, витребувані документи не надали.

Означені особи про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.03.2012р. року між ТДВ «Експрес страхування» (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування №201.12.2110329 (далі - договір страхування), за яким страховик застрахував транспортний засіб ЗАЗ ТF488Р, 2012р.в., д/нНОМЕР_1, номер кузову Y6DTF488PC0305069. До керування вказаним транспортним засобом допущений будь-який водій на законних підставах. Вигодонабувачем означено АТ «Ощадбанк», ТВБВ №10004/126 Філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

У наведеному договорі визначені загальні умови страхування, відповідно до яких віднесено, зокрема, за ризиком «ДТП» безумовна франшиза у розмірі 2% від страхової суми (69 920,00 грн. секція договору «Страховий тариф. Страховий платіж»).

Обумовлений розмір страхової премії - 5 713,86 грн. та термін її сплати до 30.03.2012р. одноразово у сумі 100% платежу в день укладання договору.

Строк дії договору встановлено з 00год. 00хв. 30.03.2012р. по 24год. 00хв. 29.03.2013р. При цьому, якщо страхова премія за першій період дії договору страхування не надійшла до встановленого терміну сплати або надійшла не в повному обсязі, то даний правочин вважається таким, що не набув чинності.

Приймаючи до уваги картку рахунку 36.1.1.1 з контрагентом ОСОБА_6 з якої вбачається, що банківською випискою ЦО00168 від 30.03.2012р. страхувальником за договором страхування №201.12.2110329 від 30.03.2012р., сплачено суму страхової премії у розмірі 5 713,86 грн., тобто у повному обсязі, а отже наведений правочин є укладеним та чинним.

Дані обставини у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством не спростовані.

Згідно з довідками відділу Державтоінспекції ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, 07.06.2012р. о 08:05 год. по б.Шевченко, б.26б, м.Донецьк сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля ЗАЗ ТF488Р, д/нНОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_5 та автомобіля ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та страхувальник перебували у договірних відносинах на час скоєння ДТП.

07.08.2012р. відбулось звернення з боку страхувальника до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО «Макіївський Авто-центр» за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 1 398,40грн.

За змістом листа вигодонабувача АТ «Ощадбанк», ТВБВ №10004/126 Філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» вих.№6/3-1728 від 25.04.2014р. останній не має жодних заперечень щодо виплати страхового відшкодування, за договором страхування №201.12.2110329 від 30.03.2012р. на авторизовану гарантійну СТО для відновлення автомобіля ЗАЗ ТF488Р, д/нНОМЕР_1.

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до висновку №05/72 від 27.06.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження за фактом завданого матеріального збитку власнику автомобіля із додатками,

проведеного експертом-товарознавцем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 02.10.2004р.) вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ЗАЗ ТF488Р д/нНОМЕР_1 на момент огляду складає 18 153,62 грн.

Згідно страхового акту №3.12.5085-1 від 25.06.2012р., на підставі умов договору страхування виплаті підлягає страхове відшкодування в розмірі 10 449,49 грн. за банківськими реквізитами ПАТ «Донецьк-Авто» філії «Макіївський Авто-центр».

За розрахунком, зазначеному у наведеному страховому акті, сума 10 449,49 грн. визначена шляхом відрахування безумовної франшизи позивача у розмірі 2% (1 398,40грн.) від вартості відновлювального ремонту згідно рахунку-фактури №СЧ-0012215 від 08.06.2013р. (11 847,59 грн.).

Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Як свідчить платіжне доручення №5538 від 27.06.2012р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок філії «Макіївський Авто-Центр» (ЄДРПОУ 26593486) в розмірі 10 449,49 грн. з урахуванням податку на додану вартість 20%, з призначеннями платежу страхове відшкодування та посиланням на спірний правочин і вказаний рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно постанови Калінінського районного суду м.Донецька від 17.07.2012р. у справі №3/0522/1621/2012р. громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст.124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність за автомобілем ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_3 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», що підтверджується полісом АВ/6659935, діючий на 07.06.2012р., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ЗАЗ ТF488Р д/нНОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування №201.12.2110329 від 30.03.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст.35 (п.35.1), ст.36 (п.36.2) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п.36.2).

Регресна вимога за вихідним №6005/5085 від 15.08.2013р. на виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 10 449,49 грн. міститься в матеріалах справи із підтвердженням її направлення відповідачу.

До того ж, є наявною відповідь відповідача №26801-22/01 від 03.09.2014р., відповідно до якої останній для здійснення виплати по договору страхування просить Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" надати фотододаток пошкодженого транспортного засобу ЗАЗ ТF488Р д/нНОМЕР_1.

Листом №1223/1-15/3/03/1 від 14.02.2014р. ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" повідомила позивача, що на день складання цього листа в нього відсутній документ який підтверджує розмір збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу ЗАЗ ТF488Р д/нНОМЕР_1, з огляду на викладене, страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування позивачу.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не надана заява про страхове відшкодування в порядку регресу у строк встановлений ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не надано доказів погодження з потерпілим права на отримання страхового відшкодування, і тому, оскільки позивач не є потерпілою особою на ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" не покладено законодавством обов'язок виплати страхового відшкодування саме позивачу.

По-перше, суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що згідно ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З приписів зазначених норм не вбачається що позивач мав безпосередньо звертатись до відповідача з вимогою щодо отримання від останнього суми виплаченого страхового відшкодування, однак передбачено перехід до нього права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту. З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279 (№ 3-38гс12), а також п.1 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/15/2014 від 14.01.2014р.

По-друге, зважаючи на норми матеріального права, приведені вище, наявність погодження, мова про яке йдеться у відзиві відповідача, не є передумовою для виникнення у позивача права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток у спірному випадку.

Таким чином, положення ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині строку на спірні відносини не розповсюджуються, а у розумінні норм чинного законодавства позивач є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування в порядку регресу.

Інші доводи відповідача судом не враховано, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

В силу приписів ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Наведене випливає також з приписів ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, згідно якого розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Свідоцтвом №100280781 від 30.04.2010р. підтверджується, що Публічне акціонерне товариство «Донецьк-Авто», відокремленим підрозділом якого є філія «Макіївський Авто-Центр», зареєстровано як платник податку на додану вартість, дата реєстрації- 30.06.1997р., відомості щодо анулювання реєстрації відсутні.

Так, зважаючи на викладене та наведені норми матеріального права, а також здійснення фактичної виплати страхового відшкодування безпосередньо станції технічного обслуговування, що є суб'єктом оподаткування зі сплати податку на додану вартість, сума наведеного податку не підлягає виключенню із сум відшкодування третій особі шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Таким чином, підставою для розрахунку страхового відшкодування є розмір шкоди в сумі 11 847,89 грн. (з врахуванням податку на додану вартість).

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Як вже було зазначено, укладеним договором страхування між позивачем та потерпілою особою за ризиком «ДТП» встановлена безумовна фпаншиза у розмірі 2% від страхової суми, тобто 1 398,40 грн.

Укладеним відповідачем з власником забезпеченого транспортного засобу полісом безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00 грн.

Відтак, дійсна сума страхового відшкодування у порядку регресу становить 9 939,49 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позивач здійснив страхування потерпілої особи та здійснив виплату страхового відшкодування, та оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України особою, що керувала забезпеченим транспортним засобом, вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 9 939,49 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 27, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування», м.Київ, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк, про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 939,49 грн., задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр.-т Ілліча, б.100, ЄДРПОУ 13490997, банківські реквізити не визначено) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (01004, м.Київ, вул.Червоноармійська, б.15/2, ЄДРПОУ 36086124, р/р26507620526463 у ПАТ «Промінвестбанк», м.Київ, МФО 300012) 9 939,49 грн. суми виплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В судовому засіданні 29.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6.Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2014р.

Суддя О.В. Кротінова