Ухвала

від 28.04.2014 по справі 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" квітня 2014 р. Справа № 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863)

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Станик М.С.

розглянув заяву Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" №192 від 24.02.2014р. про заміну сторони у виконавчому провадженні №41832406 по виконанню рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863):

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", вул. Артема, 60, м.Київ в особі Філії "Західне регіональне управління", пл. С. Теодора, 10, м.Львів в особі Тернопільської обласної дирекції Філії "Західне РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", вул. С. Стрільців, 17, м.Тернопіль, 46000.

до відповідача : Дочірнього підприємства "Євростиль", вул.Коновальця, 18/122, м.Тернопіль, 46000

За участю представників:

заявника: Мужевич В.Я. (прпедставник) - довіреність №б/н від 06.01.2012р.

стягувача: Криницький А.П. (старший юрисконсульт Відділу Управління проблемної заборгованості в судовому порядку Західного регіону ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") - довіреність №480 від 04.02.2014р.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. стягнуто з Дочірнього підприємства "Євростиль" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" 459188,79грн. суми кредиту, 11040,69грн. відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21грн. пені, 6398,17грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 80133,55грн. пені в позові відмовлено.

На виконання рішення суду видано 12.01.2010р. наказ про примусове його виконання.

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" звернулось з заявою №192 від 24.02.2014р., в якій просить здійснити заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні №41832406, що перебуває на виконанні у Другому відділі Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, а саме замінити стягувача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" (код ЄДРПОУ 30356854).

Ухвалою суду від 14.03.2014р. розгляд заяви призначено на 25.03.2014р.

У зв'язку із неподанням учасниками судового процесу витребуваних судом матеріалів, а також необхідністю витребування додаткових матеріалів, ухвалами суду від 25.03.2014р., 15.04.2014р. розгляд справи відкладався, та в судовому засіданні 25.04.2014р. оголошено перерву до 28.04.2014р.

ПАП "Агропродсервіс" на вимогу суду подало довідку про невиконання на його користь рішення суду від 25.12.2009р., повідомлення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про відступлення права вимоги, докази повідомлення боржнику інформації про рахунок, на який потрібно виконати рішення суду. В судовому засіданні представник повідомив, що право вимоги підприємство набуло на підставі договору укладеного в порядку передбаченому ст.512 ЦК України, а не договору факторингу, а тому порядок укладення такого не застосовується до правовідносин що виникли між первісним кредитором (банком та новим кредитором(підприємством). Оскільки підприємство виконало умову договору, а саме перерахувало кошти за відступлене право вимоги, а банк передав документи які підтверджують таке право, тому вважає, що є всі підстави для заміни кредитора у виконавчому проваджені в порядку передбаченому чинним законодавством.

ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" просить провести заміну кредитора у виконавчому провадженні, при цьому просить суд звернути увагу на те, що: з моменту укладення договору відступлення права вимоги банк не є кредитором у зобов'язані яке виникло з договору кредитної лінії, так як закрило всі рахунки на якому такий обліковувався; по договору Новому кредитору передані всі права по кредитному договору, в тому числі і право звернення на предмети забезпечення та одержання всіх платежів, які випливають із договору кредитної лінії та права на одержання коштів стягнутих рішенням суду у даній справі; невиконання ДП "Євростиль", станом на 14.04.2014р. на користь банку рішення суду, підтверджується довідкою. Представник, в судовому засіданні, щодо невідповідності сум стягнутих та переданих новому кредитору пояснив, що можливо рішення частково виконано, про що свідчить розбіжність у сумі стягнутій по рішенню та сумі вимоги переданій по договору, але надати такі докази не має можливості, за їх відсутності. Підтримав доводи заявника щодо правової природи укладеного договору.

ДП "Євростиль" не надав витребуванні судом ухвалами від 14.03.2014р., 25.03.2014р. та від 15.04.2014р.: обґрунтований відзив на заяву, докази одержання повідомлення про відступлення права вимоги, докази невиконання рішення суду на користь банку.

На запит суду, Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повідомив, що на виконані перебуває виконавче провадження №41832406 відкрите на підставі наказу №7/65-1415(16/65-1065(9/39-863) виданого господарським судом Тернопільської області про стягнення з Дочірнього підприємства "Євростиль" на користь ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" - 459188,79 грн., суми кредиту, 11040,69 грн. - відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21 грн. - пені, 6398,17 грн. - державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Даний виконавчий документ направлений за належністю з Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у зв'язку із територіальною підвідомчістю виконання та згідно відмітки на виконавчому документів стягнень за виконавчим документом не проводились.

Суд, розглянувши заяву Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" №192 від 24.02.2014р. про заміну сторони у виконавчому провадженні №41832406 по виконанню рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863) та надані на вимогу суду матеріали, відмовляє в її задоволенні.

При цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 25 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, яка є завершальною стадією судового провадження і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин (правова позиція викладена в п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ч. 5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін у виконавчому проваджені державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом ст.25 ГПК та ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу (стадії розгляду справи, перегляду судових рішень) або виконавчого провадження.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачені ст. 512 ЦК України, яка регулює загальні положення про зобов'язання , серед яких: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Такі випадки встановлені главою 73 ЦК України, яка регулює особливості порядку укладення та виконання договору факторингу.

Так, згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт, при цьому клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Факторингові операції, згідно ст.ст.4, 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон про фінансові послуги) є одним із видів фінансових послуг, які надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону на підставі договору.

За визначенням терміну "фінансова установа" - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку (банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг) (п.1 ч.1 ст.1 Закону про фінансові послуги ) .

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,а саме Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), яка в межах наданої Законом про фінансові послуги компетенції розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання (ст.ст.21, 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Держфінпослуг розпорядженням від 03.04.2009р. №231, зареєстрованим Міністерство юстиції України 23.04.2009р. за №373/16389 (в редакції чинній на момент укладення договору про відступлення права вимоги за фінансовими кредитами), до фінансової послуги факторингу віднесла сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;

3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Державного реєстру фінансових установ, а документом, що підтверджує статус фінансової установи є Свідоцтво, яке видається Держфінпослуг на підставі п.8 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. №41.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом, а саме ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), яка вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Матеріалами справи встановлено:

- постановою державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ від 27.06.2014р. закрито виконавче провадження №30974690 з примусового виконання наказу виданого 12.01.2010р. на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. про стягнення з Дочірнього підприємства "Євростиль" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" 459188,79 грн. суми кредиту, 11040,69 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21 грн. пені, 6398,17 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з тим, що боржник знаходиться за адресою, яка за територіальною підвідомчістю виконання належить до Другого відділу ДВС;

- постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ від 03.02.2014р. відкрито виконавче провадження №41832406 з примусового виконання наказу виданого 12.01.2010р. на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. про стягнення з Дочірнього підприємства "Євростиль" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" 459188,79 грн. суми кредиту, 11040,69 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21 грн. пені, 6398,17 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- згідно інформації наданої головним державним виконавцем від 28.04.2014р., стягнень за виконавчим документом не проводилося.

Отже, рішення суду на момент розгляду заяви не виконано в порядку виконавчого провадження.

Між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит", в особі директора департаменту примусового стягнення проблемних активів Західного регіону Наумова Г.Б., який діяв на підставі довіреності №1639 від 13.05.2013р. (далі Первісний кредитор) та Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс", в особі директора Барана А.С., який діяв на підставі статуту (далі Новий кредитор), укладено договір відступлення права вимоги за фінансовими кредитами №б/н від 15.05.2013р., відповідно до умов якого:

Так, за договором Первісний кредитор передає, а Новий кредитор набуває в повному обсязі всі права та інші права, що належать Первісному кредитору в момент укладення договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору про відновлювальну кредитну лінію №236-к від 15.09.2006р. та Кредитного договору №04-02-07 від 16.01.2007р., в тому числі право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, включаючи права вимоги, що випливають з договорів забезпечення кредитних договорів . Розмір прав вимоги на день укладення договору становить суму 2 141 513,65 грн., які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: - право вимоги на суму основного зобов'язання по Договору кредитної лінії на момент підписання договору в сумі - 442 821,17 грн. та суму процентів - 769 305,30 грн.; - право вимоги на суму основного зобов'язання по Кредитному договору на момент підписання договору в сумі - 222208,10 грн. та суму процентів - 707179,08 грн. При цьому, права вимоги на проценти Новий кредитор набуває після отримання Первісним кредитором грошових коштів у сумі 2000000,00грн.,що складає ціну відступлення права вимоги та яка підлягає сплаті в день підписання даного договору (п.п. 1.1-1.5 ,2.1,2.2 умов договору).

З моменту відступлення права вимоги за договором у Нового кредитора виникає право на процесуальне правонаступництво Первісного кредитора в порядку передбаченому ст. 25 ГПК України, ст. 37 ЦПК України та п. 5 ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження" по виконавчому провадженню №30974690, що перебуває на виконанні в першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та відкрите на примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області №7/65-1415 від 12.01.2010р. виданого у справі №7/65-1415(16/65-1065(9/39-863), про стягнення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №236-к від 15.09.2006р. (п.п. 2 п. 1.6 умов договору).

Відповідно до п. 3.1 умов договору, Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують та підтверджують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основними договорами , впродовж трьох банківських днів з моменту надходження повної суми коштів, вказаної в п. 2.1 договору за актом-передачі. Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за договором, іпотечними договорами та договорами застави, шляхом направлення йому письмового повідомлення. Вказане повідомлення повинно бути направлене Боржнику в п'ятиденний термін від дати сплати ціни відступлення в повній сумі та в цей строк новому кредитору мають бути надані докази останнього. Первісний кредитор повинен надати Новому кредитору докази належного повідомлення та отримання повідомлення Боржником стосовно укладення договорів відступлення права вимоги протягом 3 робочих днів з дня одержання поштового повідомлення про вручення адресату. У випадку неотримання первісним кредитором повідомлення про вручення Боржнику поштового відправлення, Первісний кредитор передає новому кредитору копію повідомлення разом із документами, що підтверджують його надіслання (п. 3.2 умов договору).

Відповідно до п. 3.3 умов договору, Первісний кредитор підтверджує, що інформація (включаючи документи первісного кредитора) надана Новому кредитору для виконання та/або у зв'язку з умовами договору, є повною виключно правдивою і відповідає дійсності. Первісний кредитор гарантує, що після відступлення права вимоги за договором, у нього відсутні жодні вимоги до Боржника, що випливають з Договору про відновлювальну кредитну лінію №236-к від 15.09.2006р. та Кредитному договору №04-02-07 від 16.01.2007р. з урахуванням всіх змін та доповнень до них.

На виконання договору відступлення права вимоги за фінансовими кредитами ПАП "Агропродсервіс" перерахував 15.05.2013р. платіжним дорученням №1 на рахунок відкритий в Філії "Західне РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - 2000000,00 грн., і 15.05.2013р. сторони підписали акт приймання - передачі прав вимоги. Дані докази долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись з заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені, заявник не довів, що йому передані права по Договору про відновлювальну кредитну лінію №236-к від 15.09.2006р. укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ДП "Євростиль", так і по Кредитному договору №04-02-07 від 16.01.2007р.

Даний висновок суду підтверджується наступним :

1/- відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України доказами прав нового кредитора у зобов'язанні є факт передачі первісним кредитором у зобов'язанні новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Частиною другою даної норми закону передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Заявником подано акт приймання - передачі оригіналів документів від 15.05.2013р., такий складений у день підписання договору, із змісту якого випливає, що документи про наявність заборгованості по зобов'язаннях по договору станом на день передачі документів, в т.ч. по основному зобов'язані, нарахованих відсотках на суму 769305,30грн. по Договору про відновлювальну кредитну лінію №236-к від 15.09.2006р. та суму 707179,08 грн. по Кредитному договору №04-02-07 від 16.01.2007р., не передавалися.

Подана заявником довідка - розрахунок заборгованості вих.№787 від 14.05.2013р. не приймається судом до уваги, так як не підтверджує такого факту, оскільки: - не міститься в переліку переданих документів; довідка видана 14.05.2013р. про стан заборгованості за кредитом ДП "Євро Стиль" по договору №236-к від 15.09.2006р., в тому числі по нарахованих процентах за період з 29.04.2009р. по 14.05.2013р., станом на 15.05.2013р. , тобто борг підтверджено не на момент видачі довідки, а на майбутній період,що не може відповідати дійсності;- дана довідка не є документом яка підтверджує заборгованість передану по кредиту.

Документами, які підтверджують суму неповернутих платежів по кредитному договору (тіло кредиту, відсотки, пеня, інші платежі) є дані обліку заборгованості по кредитних договорах, який Банки відображають в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517, в порядку передбаченому вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481.

Встановлені Національним банком України правила ведення бухгалтерського обліку є обов'язкові для банківської системи відповідно до ст.41 Закону України "Про Національний банк України" та ст.68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та забезпечують своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань.

Підтвердження новому кредитору інформації про кредитні операції тільки довідкою, не підтвердженою витягами із рахунків бухгалтерського обліку по здійснених банком операціях по кредитному договору, не є належним доказом в розумінні вищезазначених норм законів та нормативних актів, оскільки не підтверджує достовірну інформацію про стан зобов'язань боржника на момент передачі права вимоги.

Зазначені норми законів узгоджуються із ст.518 ЦК України, яка надає право боржнику заперечувати проти вимог нового кредитора сформованих на підставі переданих документів.

Не надав заявник і доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги в порядку передбаченому п.3.2 договору. Так, надані повідомлення АТ "Банк Фінанси та Кредит" адресовані ДП "Євростиль" за №117 від 17.05.2013р. за адресою: м.Тернопіль, вул.Р.Барвінських, 6 (фактичне місце знаходження офісу (за поясненням представників), за яким відкрито виконавче провадження першим відділом ДВС) та №116 від 17.05.2013р. за адресою: м.Тернопіль, вул. Коновальця, 18 кв. 122 (місце знаходження юридичної особи згідно ЄДРПОУ), описи вкладення у цінні листи та фіскальні чеки від 18.05.2013р. підтверджують направлення повідомлень рекомендованим листом без повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що є порушенням умов договору (фіскальний чек не містить даних про внесення платежу в сумі 3,50 грн. за послугу поштового зв'язку за повідомлення про вручення кореспонденції встановленої наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 27.11.2012р. №940 "Тарифи на інші послуги поштового зв'язку")

ПАП "Агропродсервіс" також не підтвердив направлення повідомлення боржнику від 16.07.2013р. №б/н, так як із наданого фіскального чеку, та за відсутності вкладення у цінний лист, не можливо встановити за якою адресою така кореспонденція направлялася (вул. Барвінського, вул. Коновальця) .

Отже, відсутність доказів передачі документації про стан заборгованості боржника та повідомлення боржника про таку передачу, надає право йому не виконувати зобов'язання новому кредиторові, та не підтверджує таку передачу права вимоги новому кредитору.

2/ Договір відступлення права вимоги, який за своєю правовою природою є договором факторингу, укладений з порушенням чинного законодавства, а саме глави 73 Цивільного кодексу України ("Факторинг") та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки заявник не довів право на здійснення факторингових операцій. Доводи заявника та банку що даний договір не є договором факторингу судом до уваги не приймаються, так як: - відповідно до п.3 ч.3 ст. 47, ч.1 ст. 49 Закону про банки (в редакції Закону від 24.07.2009р.) банківські послуги щодо розміщення залучених коштів, від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, належать до виключно банківських кредитних операцій, здійснювати які дозволяється тільки банкам або фінансовим установам. Посилаючись на загальну норму по зобов'язаннях, сторони не обґрунтували свої доводи спеціальними нормами закону, які регулюють дані правовідносини, серед яких і право надання комерційних кредитів, які не містять таких обмежень, як факторинг.

3/ Ні банк, ні заявник не надали на вимогу суду доказів часткового виконання рішення суду у даній справі. Так, банк у довідці від 14.02.2014р. №57 та клопотанні від 24.04.2014р. зазначає, що рішення не виконано, але при цьому допускає, що оскільки існують розбіжності у сумі стягнутій рішенням суду і переданій по договору вимоги то вірогідно таке виконано в частині різниці та залишилося невиконаним в сумі 422821,17грн.

При цьому, повідомив суду, що перевірити невідповідність сум заборгованості банк не має можливості, так як з моменту укладення договору відступлення права вимоги, закриті всі рахунки, які обліковувалися за боржником, і оскільки банк не є кредитором по відношенню до кредитного договору, тому не заперечує проти задоволення заяви.

Разом з тим, доказів списання зобов'язання по кредиту з балансу, як це передбачено бухгалтерським обліком не надав, тим самим не підтвердив межі, в яких він зберігає всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом по кредитному договору, враховуючи, що строк дії прав на грошові потоки за кредитним договором, що передається новому кредитору, не закінчується.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, а згідно ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, так як у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Аналіз норм закону та п.4.2 договору, яким передбачена відповідальність банку перед новим кредитором, дає підстави для висновку про можливість зворотного повернення (зворотного викупу) цієї вимоги до банку - первісного кредитора, тому банк - первісний кредитор зберігає практично всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом (кредитом). У такому разі банк - первісний кредитор, продовжує визнавати переданий актив (кредит) та визнавати фінансове зобов'язання перед новим кредитором в розмірі отриманої від нього оплати актив.

ПАП "Агропродсервіс" у вимозі до боржника від 16.07.2013р. повідомляв про необхідність термінового виконання останнім на його користь, як нового кредитора, рішення суду у повному обсязі, а саме :459188,79 грн. суми кредиту, 11040,69 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21 грн. пені, 6398,17 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, при цьому не зазначав суми переданої по договору, а довідкою від 28.03.2014р. повідомив суд про не оплату боржником вимог переданих по договору.

Так як, за договором відступлення права вимоги, новому кредитору відступлено право вимоги на стягнення з боржника по договору кредитної лінії тільки суму основного зобов'язання 422821,17грн. (тіло кредиту), і не підтверджено відступлення вимог в частині стягнення 36367,62 грн. основного зобов'язання, 11040,69грн. відсотків за користування кредитними коштами, 14141,21грн. пені, 6398,17грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу стягнутих рішенням суду на користь банку, суду не надано доказів виконання рішення в цій частині, чи передачі вимог в повній сумі станом на момент розгляду заяви, а тому заміна стягувача у виконавчому провадженні №41832406 з виконання рішення суду Тернопільської області від 25.12.2009р. у справі № 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863) з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" є неможливою, а заміна тільки в частині певних вимог, не передбачена законодавством.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.25, 32, 33, 43, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" №192 від 24.02.2014р . про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду від 25.12.2009р. у справі № 7/65-1415(16/65-1065(9/39-863) - відмовити.

Копію ухвали направити Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" (с.Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734), та сторонам у справі.

Суддя М.С. Стадник