Постанова

від 05.05.2014 по справі 826/3714/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 травня 2014 року № 826/3714/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський стан" про стягнення податковог боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління Мін доходів у київській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський стан» про стягнення податкового боргу по сплаті земельного податку в сумі 160 291, 87 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення податкового боргу.

Ухвалою від 25.03.2014 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільський стан» - у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільський стан» перебуває на обліку Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області як платник податку за земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 17.02.2012 подано декларацію по земельному податку за 2012 рік, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання в сумі 172 112,92 грн. за рік.

Також, подано декларацію по земельному податку за 2013 рік, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання в сумі 172 112,92 грн. за рік.

Також, податковим повідомленням рішенням від 28.11.2012 №0015671501 відповідачу за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з земельного податку нараховано штрафні санкції в сумі 793,56 грн.

З урахуванням часткової сплати відповідачем боргу в сумі 184 727,53 грн., загальна сума боргу відповідача по земельному податку становить 160291,87 грн.

Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань у зазначених податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.

Такі зобов'язання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку відповідачем сплачені частково.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача скеровано податкову вимогу від 01.09.2013 №76-15 на суму 74 235,43 грн., яка не була вручена відповідача з незалежних від позивача причин (з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання»).

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Беручи до уваги те, що заборгованість з земельного податку у розмірі 160 291, 87 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський стан» ( адреса 01103, м. Київ, Печерський район, вул.. Підвисоцького, 5, код ЄДРПОУ 36148646, р/р 2600699843, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805) податковий борг в сумі 160 291 (сто шістдесят тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 87 коп. на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на розподільчий рахунок 34129999700449 МФО 821018, код 37851055 Банк УДКСУ в Київській області.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда