Рішення

від 29.04.2014 по справі 905/1676/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2014 Справа № 905/1676/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола" м. Донецьк

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 6295,42 грн.

Представники сторін:

від позивача : Савельєва В.В. - за довіреністю №222 від 18.03.2014р.

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 6295,42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки №1067659/3697 від 18.12.2012р., позивач поставляв, а відповідач отримував товар, однак свої зобов'язання, щодо оплати товару відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість 6295,42 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 549, 611, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 44, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Судове засідання призначено на 16.04.2014р.

02.04.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про зміну підстав позову №252 від 24.03.2014р., в якій просить змінити підставу позову, оскільки господарська діяльність між сторонами здійснювалась на підставі усної домовленості.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Оскільки, позивачем до початку розгляду справи по суті надано заяву про зміну підстави позову, тому дана заява підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення стосовно зміни підстави позову та просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про зміну підстави позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Заявою №252 від 24.03.2014р. позивач змінив підставу позову, яка судом була прийнята до розгляду, в зв'язку з вищевикладеним.

Згідно видаткових накладних: №ПБ-7806 від 30.04.2013р. на суму 2182,01 грн.; №ПБ-8214 від 07.05.2013р. на суму 2825,69 грн.; № ПБ-8699 від 13.05.2013р. на суму 1287,72 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола" м. Донецьк здійснило на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк поставку товару на загальну суму 6295,42 грн. (а.с. 8-11)

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 525 Цивільно,го кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно до ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання умов усної домовленості, позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: №ПБ-7806 від 30.04.2013р. на суму 2182,01 грн.; №ПБ-8214 від 07.05.2013р. на суму 2825,69 грн.; № ПБ-8699 від 13.05.2013р. на суму 1287,72 грн., всього на суму 6295,42 грн., дані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6295,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №880 від 11.11.2013р. про сплату суми боргу у розмірі 6295,42 грн., яка була надіслана відповідачу 12.11.2013р., що підтверджується описом вкладення. (а.с. 13)

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 6295,42 грн. до матеріалів справи не надав, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола" м. Донецьк є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Виола" ( 83007, м. Донецьк, вул. Єременка, б. 15, ЄДРПОУ 31272278) заборгованості у розмірі 6295 (шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 42 коп.,судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 30.04.2014 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу