ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2014 р. Справа № 2а-5799/12/1470
Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в адміністративні справі за позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг» Укрграніт» про припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2012 року державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг» Укрграніт», в якому просила припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг» Укрграніт», код ЄДРПОУ 34607518.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем провадиться діяльність, що суперечить установчим документам оскільки не направлена на одержання прибутку .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг» Укрграніт» зареєстроване виконавчим комітетом яМиколаївської міської ради 25 вересня 2006 року та узяте на облік в органах державної податкової служби як платника податку з 29 вересня 2006 року.
Відповідач подавав позивачу відповідні податкові декларації з податку на прибуток підприємства за період з І кварталу 2011 року по Піріччя 2012 року.
Відповідно до довідки державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 22 жовтня 2012 року № 1695/122 та копії податкової декларації, що наявні в матеріалах справи, відповідач декларує відсутність фінансово-господарської діяльності з І кварталу 2011 року по Півріччя 2012 року.
Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Позивач посилається на закріплення в установчих документах відповідача мети й предмету господарської діяльності, що в свою чергу обов'язково направлено на отримання прибутку. Оскільки відповідач декларує відсутність доходів, позивач робить висновок про провадження ним діяльності, що суперечить установчим документам, що є підставою для його припинення.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч.1 ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, підприємці мають право займатися будь-якою діяльністю (крім прямо забороненої законом), ризикуючи власними доходами. Отже, законодавець передбачив можливість не отримувати прибуток протягом певного часу, при цьому, обмежень такого строку немає. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони декларувати відсутність фінансово-господарської діяльності, якщо це відповідає дійсним обставинам.
Позивач не надав суду доказів того, що відповідач порушує вимоги п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України. Вказаний пункт передбачає можливість не провадити господарську діяльність, а, відповідно, і відсутність доходів, однак кодекс не відображає це як порушення.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження провадження відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
Недоведеність позивачем факту заняття відповідачем діяльністю, яка суперечить статуту або заборонена законом, безпідставне ототожнення господарської діяльності із її наслідком у вигляді отримання прибутку, неврахування положень ГК України, який не пов'язує господарську діяльність із обов'язковим отриманням прибутку, а навпаки передбачає, що підприємництво, як вид господарської діяльності, здійснюється на власний ризик, свідчать про необґрунтованість позовних вимог, а тому апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2014 |
Оприлюднено | 13.05.2014 |
Номер документу | 38600340 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Єщенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні