Рішення

від 06.05.2014 по справі 912/1102/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 рокуСправа № 912/1102/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", м. Кіровоград

про стягнення 13783,54 грн.

Представники сторін:

від позивача - Гуміліна Т.І., довіреність № 207/385 від 04.04.2014 року;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" (надалі - ПАТ "Червона зірка") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (надалі - ТОВ "Інеріс") 13830,63 грн. заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням останнім договору про відшкодування витрат власника інженерних мереж на надання комунальних послуг № 990/365 від 01.09.2011 року, з яких: 12451,11 грн. основний борг, 798,24 грн. пеня, 581,28 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2014 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2014 року подав уточнений розрахунок заявленої до стягнення з ТОВ "Інеріс" суми заборгованості, відповідно до якого ПАТ "Червона зірка" просить стягнути з відповідача 13783,54 грн., з яких: 12451,11 основний борг, 798,24грн. пеня та 534,19 грн. 3 % річних.

Вказані уточнення позивача за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог та на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України приймаються господарським судом до розгляду. Подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням вищевказаних уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні присутній не був. На момент проведення судового засідання до господарського суду повернуто ухвалу від 10.04.2013 року про порушення провадження у справі з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.30-31). Вказана ухвала направлялась відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом №18627283 від 06.05.2014 року (а.с.44-45).

Враховуючи вищезазначене, а також положення ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 3 підпункту 3.9.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від ТОВ "Інеріс" до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

01.09.2011 року між ПАТ "Червона зірка" (власник інженерних мереж) та ТОВ "Інеріс" (споживач) укладено договір про відшкодування витрат власника інженерних мереж на надання комунальних послуг № 990/365 (далі - договір) за умовами п. 1.2 якого сторони погодили, що споживач споживає отримані енергоносії для власних потреб та відшкодовує власнику інженерних мереж вартість витрат за надані комунальні послуги (електрична енергія).

Відповідно до розділу 2 договору власник електричних мереж, зокрема, зобов'язується забезпечити надання споживачу комунальних послуг (електрична енергія) за діючими розцінками і тарифами на підставі виставлених рахунків на оплату; споживач зобов'язується, зокрема, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок власника інженерних мереж згідно виставлених рахунків за спожиті енергоносії.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

01.07.2012 року сторонами до договору № 990/365 від 01.09.2011 року укладено додаткову угоду № 1 відповідно до якої сторони погодили, що споживач здійснює попередню оплату у розмірі 100% середньомісячного обсягу споживання комунальних послуг (за тримісячний період) за діючим тарифом до першого числа кожного місяця, в якому споживач буде отримувати комунальні послуги (а.с.19).

На виконання договору позивачем протягом серпня-жовтня 2012 року оформлені та виставлені для оплати відповідачу рахунки (а.с.24-25, 33) за поставлену електроенергію на загальну суму 12561,17 грн.

Крім того, на підтвердження постачання відповідачу електричної енергії, позивач надав господарському суду накладні № КЗ003249 від 31.08.2012 року, № КЗ003642 від 28.09.2012 року та № КЗ004043, що направлялись на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, разом з претензією від 27.12.2012 року № 1480/385. Претензія разом з накладними повернуті позивачу з відміткою органу поштового зв'язку про те, що адресат вибув, однак дані про перебування ТОВ "Інеріс" у процесі банкрутства, санації або у процесі припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців відсутні (а.с.20-22, 26-27).

Оригінали зазначених документів оглянуті господарським судом.

За твердженням позивача сума основної заборгованості за поставлену електричну енергію протягом серпня-жовтня 2012 року відповідача перед позивачем складає 12451,11 грн., з урахуванням залишку попередньої оплати за електричну енергію ТОВ "Інеріс" станом на 01.08.2012 року в сумі 110,06 грн.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір № 990/365 від 01.09.2011 року є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На день вирішення спору по суті господарському суду відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 12451,11 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги ПАТ "Червона зірка" в частині стягнення з ТОВ "Інеріс" заборгованості в сумі 12451,11 грн. підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідачем оплата поставленої електроенергії позивачем послуг за договором № 990/365 від 01.09.2011 року не проводилась, позивачем заявлено до стягнення з відповідача, з урахуванням уточнень, 798,24 грн. пені та 534,19 грн. 3 % річних.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виставлених рахунків споживач сплачує власнику інженерних мереж суму заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, що відповідає фактичним обставинам справи (а.с.34) та нормам чинного законодавства, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 534,19 грн., а сума пені - складає 798,24 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов ПАТ "Червона зірка" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

В судовому засіданні 06.05.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (25006, м. Кіровоград, вул. Набережна, 9; ідентифікаційний код 37624138) на користь публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" (25006, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 1; ідентифікаційний код 05784437) 13783,54 грн. заборгованості, з яких: 12451,11 грн. основний борг, 798,24 грн. пеня, 534,19 грн. 3% річних, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Набережна, 9.

Повне рішення складено 12.05.2014 року.

Суддя М.С. Глушков