Ухвала

від 05.05.2014 по справі 813/6741/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р. Справа № 876/2419/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представника апелянта: Юрчака Ю.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року у справі № 813/6741/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» (далі - ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» ) звернулося в суд з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000832230 та № 0000842230 від 17.05.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» зазначило про наявність у нього первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності з контрагентом ТзОВ «БК «АРС», а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення є безпідставними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року задоволено позовні вимоги ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення відповідача від 17.05.2013 року № 0000832230 та № 0000842230. Крім цього постановою суду стягнуто з Державного бюджету України в користь ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» 2334 грн. 53 коп. судових витрат.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що господарські операції між ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» та ТзОВ БК «АРС» не носили реального характеру, оскільки останнє не мало можливості виконувати відповідні роботи. При цьому податковий орган дійшов такого висновку покликаючись на акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 20.09.2012 року № 3792/22-9/37264634 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК «АРС», код ЄДРПОУ 37264634 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період вересень 2011 року».

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Позивач будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області з 11.04.2013р. по 15.04.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» (код за ЄДРПОУ 33678478) з питання дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання у ТзОВ «БК «АРС», код за ЄДРПОУ 37264634 за період вересень 2011 року товарів (робіт, послуг) та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності вказаного платника податків.

За результатами перевірки податковим органом 22.04.2013 р. складено акт №160/2250/33678478, в якому зафіксовані порушення ТзОВ «ТПК «Ексклюзивбуд» п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що полягало в заниженні податку на прибуток всього в сумі 110214 грн., у тому числі за III квартал 2011 року в сумі 110214грн; порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що полягало в заниженні податку на додану вартість всього у сумі 95838 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 95838 грн ; порушення ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТЗОВ ТПК «Ексклюзивбуд» при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТзОВ «БК «АРС»

На підставі складеного за результатами перевірки акта, Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 17.05.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832230 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 110214 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000842230 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 119798 грн. (95838 грн. - основний платіж, 23960 грн. - штрафна санкція).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що такі висновки податкового органу є помилковими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 26.08.2011 року позивачем укладено (субпідрядник - підрядник) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромальт» (підрядник - замовник) договір підряду №11/02-08 на першочергові заходи по відновленню Хмельницької АЕС, Енергоблок №3., вартість яких згідно п.9.1 договору орієнтовно становить 720000 грн.

Разом з тим пунктом 7.3 вказаного договору сторони передбачили право позивача залучати до виконання робіт субпідрядників.

Для виконання всіх передбачених вказаним договором робіт, ТзОВ «ТПК» Ексклюзивбуд» уклало 01.09.2011 р. з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» договір субпідряду №54/3-07-37.

Виконання ТзОВ БК «АРС» у вересні 2011р. робіт загальною вартістю 575028,25 грн. позивачем прийнято згідно актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Крім цього позивачем отримано від ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» податкові накладні. Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень позивачем оплата за виконані роботи проведена у безготівковому порядку.

Разом з тим прийняті від ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» роботи, згідно вищевказаних актів виконаних робіт, позивачем включено у акти виконаних робіт за вересень 2011 року загальною вартістю 600556,8 грн. та довідки вартості виконаних робіт, що підписані ТзОВ «Техпромальт» (підрядником - замовником), оплата проведена у безготівковому порядку (а.с.172-176).

Згідно п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи погоджується з судом першої інстанції, про безпідставність твердження податкового органу щодо недоведеності господарських операцій позивача з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» щодо виконання робіт, оскільки витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, у матеріалах справи є докази використання їх у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку своїх валових витрат.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже за змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Таким чином з врахуванням наведеного вище вбачається, що між позивачем та ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» відбулися господарські операції, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами, відтак позивач правомірно відобразив виписані ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит.

Крім цього отримані позивачем від ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» податкові накладні містять всі необхідні реквізити вказані у п.201.1 ст. 201 ПК України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Зокрема в постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього у п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Отже платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента, а тим більше за дії контрагентів контрагента - ТзОВ «Триада» і ТзОВ «Євро Імідж» з якими позивач взагалі не перебував у жодних відносинах.

З врахуванням наведеного посилання апелянта на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2012 р. № 3792/22-9/37264634 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «АРС», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період вересень 2011 року» у якому зазначено, що: «ТОВ «БК «АРС» має стан припинено, але не знято з обліку» не є належним доказом того, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» у вересні 2011 року.

Крім цього судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку правочинів позивача, а в акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого посадових осіб ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ТзОВ «Будівельна компанія «АРС».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача №0000832230 та № 0000842230 від 17.05.2013 року правомірно визнані судом першої інстанції протиправними і скасовані.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги податкового органу суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № 813/6741/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

З.М.Матковська

Повний текст постанови складений 08.05.2014 року.