Постанова

від 08.05.2014 по справі 825/465/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/465/14 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька» про застосування заходів реагування, зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області, звернувся в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька», в якому просив суд прийняти рішення, яким повністю зупинити виробництво (виготовлення) та виконання робіт з використанням діючих електроустановок та електроустановок понад 1000 В підприємства; зобов'язати відповідача здійснити повну зупинку виробництва (виготовлення) та виконання робіт з використанням вказаного обладнання до усунення зазначених у рядках 1.1, 1.3, 1.10, 1.11, 1.12, 1.13, 1.14, 1.16, 2, 3 таблиці акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 15.01.2014 № 2 порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалене рішення, та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 18.12.2013 року № 200 та направлення на проведення перевірки від 18.12.2013 року № 8-Н проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька» (с. Дубовий Гай, Прилуцький район, Чернігівська область), про що складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 15.01.2014 року № 2 .

За результатами проведеної перевірки стану електрогосподарства було виявлено порушення, зокрема: на момент перевірки не призначена відповідальна особа за електрогосподарство, яка пройшла відповідне навчання та перевірку знань з електробезпеки; працівники, які допущені та виконують роботи в діючих електроустановках до та вище 1000 В, не пройшли відповідного навчання та перевірки знань з електробезпеки; інструктажі з охорони праці по питанням електробезпеки (повторний, цільовий, позаплановий) для електротехнічних працівників під час виконання робіт в електроустановках до та вище 1000 В відповідно не проводяться (журнал інструктажів відсутній); не складені та відповідно затверджені (щорічно) переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації; не призначені відповідальні працівники за безпечне виконання робіт в електроустановках до та вище 1000 В (щорічно); роботи в діючих електроустановках відповідно не оформляються нарядом, розпорядженням або затвердженим переліком робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації; підготовка робочих місць та допуск до роботи працівників (в тому числі і відряджених Прилуцьким РЕМ та інші) відповідно не проводиться; не проведені електричні вимірювання та випробування електроустановок до та вище 1000 В, протоколи вимірювань не представлені; електротехнічні працівники та самі електроустановки не забезпечені електрозахисними засобами захисту згідно норм комплектування; не представлений дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки в діючих електроустановках понад 1000 В та їх експлуатацію.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення) та виконання робіт з використанням діючих електроустановок та електроустановок понад 1000 Вт підприємства.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до суду на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим. Крім того, вказує, що такий обмежувальний захід як зупинення виробництва може бути вжитий посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V (далі - Закон N 877-V).

Пунктом 5 ч. 4 ст. 50 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду у випадках, встановлених законом.

Згідно із п. 1 Положення про державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 408/2011 від 06.04.2011 року (далі - Положення), державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва тощо.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, зокрема, в областях (п. 6 Положення).

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» (Закон № 2694-XII), посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11.08.2011 року, державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з абз.1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( в редакції чинній на час подання позову, діє з 01.07.2013р.), повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду , ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин питання щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг були врегульовані законом.

Отже, право позивача на звернення до суду з даним позовом прямо передбачене положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є спеціальним законом та визначає засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із п. 2.26 зазначеного вище Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11.08.2011 року, заборона виконання робіт, виробництва обумовлена виявленням під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки позивачем виявлено порушення відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) та виконання робіт з використанням діючих електроустановок та електроустановок понад 1000 В підприємства

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька», ЄДРПОУ 05389592, Чернігівська область, Прилуцький район, с.Дубовий Гай, саме: повністю зупинити виробництво (виготовлення) та виконання робіт з використанням діючих електроустановок та електроустановок понад 1000 В підприємства до усунення зазначених у рядках 1.1, 1.3, 1.10, 1.11, 1.12, 1.13, 1.14, 1.16, 2, 3 таблиці акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 15.01.2014 № 2 порушень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.