Постанова

від 06.05.2014 по справі 2а-2831/08

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року Справа № 54954/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання перевірки проведеної 17 січня 2008 року протиправною, визнання постанови суб'єкта владних повноважень № 21 від 21.01,2008р. - протиправною та нечинною, -

ВСТАНОВИЛА :

23.09.2008р. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання перевірки проведеної 17 січня 2008 року протиправною, визнання постанови суб'єкта владних повноважень № 21 від 21.01.2008р. - протиправною та нечинною до відповідача - Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області.

В позові Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 покликається на те, що 17 січня 2008 року спеціалістами Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області було проведено перевірку магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1". За результатами якої було складено акт перевірки № 008295/25 від 17 січня 2008 року та таблицю № 1 до вказаного акту.

21 січня 2008 року відповідач розглянувши матеріали складені спеціалістами суб'єкта владних повноважень під час наведеної перевірки постанови постанову про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" за № 21, якою застосував до мене штраф у розмірі 4288 гривень 29 копійок.

Позивач вважає, що вказана перевірка проведена відносно нього є протиправною, а спірна постанова, якою до нього застосовано штраф у розмірі 4288 гривень 29 копійок підлягає визнанню нечинною з наступних підстав.

Повідомлення на проведення планової перевірки від 29.12.2007 року за № 30, посвідчення /направлення/ на проведення перевірки від 17.01.2008 року за № 25 не відповідають вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності", а саме, в них зазначено, що перевіряється магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1", а не як суб'єкт господарської діяльності - приватний підприємець, відсутні прізвище, ім'я та по батькові позивача.

Як вбачається із спірної постанови, штраф застосовано саме за реалізацію непродовольчих товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах згідно з якими їх передано на реалізацію - відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності та за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів. В таблиці № 1 до акту перевірки за № 008295/25 від 17 січня 2008 року зазначено найменування товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах згідно з якими їх передано на реалізацію - відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності. Однак, до цього адміністративного позову додаються належним чином посвідчені дві копії видаткових накладних за № 20090208 від 09.01.2008 року та за № 20160649 від 16.01.2008 року, з яких чітко вбачається, що на них зазначені реєстраційні номери сертифікатів відповідності.

З приводу того, що на товарах зазначених у тій же таблиці № 1 до акту перевірки за № 008295/25 від 17 січня 2008 року відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація для споживачів. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" - інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відому споживачів продавцем у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванні чи іншим способом /у доступній наочній формі/, прийнятним для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Частиною 3 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що продавець, який реалізує продукцію повинен обов'язково зазначити ціну кожної одиниці товару. За наведених обставин, на товарах, які мною реалізуються частково інформацію зазначено на етикетках, зокрема, ціну, назву товару, модель тощо. Оскільки, продукція, яка мною реалізується є побутовою технікою, то інформація доводиться й у супровідній документації, що додається до продукції. Щодо розміру штрафу. На момент перевірки, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування відповідно до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р. № 2063-111 та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98. Зазначеним Указом передбачено обов'язкове ведення книги обліку доходів та витрат суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою /п. 4 Указу/. Таким чином, законодавством не передбачено обов'язкове ведення обліку доходів та витрат для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, яким в спірному випадку є позивач. За наведених обставин, висновок суб'єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій у розмірах, визначених для суб'єктів господарської діяльності, які відповідно до закону зобов'язані вести обов'язків облік доходів та витрат є безпідставним, а спірна постанова підлягає визнанню нечинною.

Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання перевірки проведеної 17 січня 2008 року протиправною, визнання постанови суб'єкта владних повноважень № 21 від 21.01,2008р. - протиправною та нечинною - задоволено частково, а саме визнано постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області від 21.01.2008 року № 21 протиправною та скасовано в повному обсязі з моменту її прийняття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що 21 січня 2008 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на підставі акту перевірки прийнято постанову №21 (а.с.12), якою застосовано до ОСОБА_1 штраф в розмірі 4288,29 грн.

Постанова прийнята у зв'язку з допущенням наступних порушень Закону України «Про захист прав споживачів»: за реалізацію товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах, згідно яких їх передано на реалізацію відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності; за відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що 17 січня 2008 року посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на підставі направлення на перевірку №25 від 17.01.08р. у відповідності до плану проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щод дотримання законодавства про захист прав споживачів на 1-й квартал 2008 року, було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що здійснює підприємницьку діяльність у магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1), про що складено акт перевірки № 008295/25 від 17 січня 2008 року (а.с.9-11).

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що 17 січня 2008 року посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на підставі направлення на перевірку №25 від 17.01.08р. у відповідності до плану проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на 1-й квартал 2008 року, було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що здійснює підприємницьку діяльність у магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1), про що складено акт перевірки № 008295/25 від 17 січня 2008 року (а.с.9-11).

21 січня 2008 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на підставі акту перевірки прийнято постанову №21 (а.с.12), якою застосовано до ОСОБА_1 штраф в розмірі 4288,29 грн.

Постанова прийнята у зв'язку з допущенням наступних порушень Закону України «Про захист прав споживачів»: за реалізацію товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах, згідно яких їх передано на реалізацію відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності; за відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів.

Вказана постанова Управління у справах захисту споживачів у Рівненській області є протиправною та підлягає до скасування у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 7. Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. N 104, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за N 1257/14524 (далі - Правила), суб'єкт господарювання повинен реалізовувати непродовольчі товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, за наявності в документах на товари реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

(п. 3 ч. 1) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

(п. 7 ч. 1) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з вказаної постанови, до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 4288,29 грн.

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до статті 4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Форма книги обліку доходів i витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а також порядок її ведення встановлюються згідно зі ст. 4 Указу ДПА України.

Для платника єдиного податку - фізичної особи форму книги обліку доходів i витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045.

Відповідно до цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснення господарських i фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів i витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (із змінами та доповненнями), затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.93 р. за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «Період обліку», «Витрати на виробництво продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід».

У графі «Сума виручки (доходу)» відображається фактично отримана сума виручки. Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Записи ведуться платником єдиного податку в хронологічному порядку - зі зростанням дати здійснення господарських та фінансових операцій як самостійно, так i найманими працівниками.

У графі «Витрати на виробництво продукції» відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.

Сума виручки i витрати відображаються тільки у сумарному виразі без зазначення кількісних показників i найменувань.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу, після закінчення якого протягом 5 днів платник єдиного податку подає до податкового органу за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності згідно з додатком 3 до Порядку звіт, який залишається у справі платника єдиного податку (ст. 10 Указу). Звіт заповнюється на підставі даних книги обліку доходів i витрат.

Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до податкового органу за місцем його державної реєстрації.

А тому враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутності обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб в даному указі немає є невірним.

Як вбачається із спірної постанови, штраф застосовано саме за реалізацію непродовольчих товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні в документах згідно з якими їх передано на реалізацію - відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності та за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів. В таблиці № 1 до акту перевірки за № 008295/25 від 17 січня 2008 року зазначено найменування товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах згідно з якими їх передано на реалізацію - відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності. Однак, до цього адміністративного позову додаються належним чином посвідчені дві копії видаткових накладних за № 20090208 від 09.01.2008 року та за № 20160649 від 16.01.2008 року, з яких чітко вбачається, що на них зазначені реєстраційні номери сертифікатів відповідності.

З приводу того, що на товарах зазначених у тій же таблиці № 1 до акту перевірки за № 008295/25 від 17 січня 2008 року відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація для споживачів. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" - інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відому споживачів продавцем у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванні чи іншим способом /у доступній наочній формі/, прийнятним для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Частиною 3 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що продавець, який реалізує продукцію повинен обов'язково зазначити ціну кожної одиниці товару. За наведених обставин, на товарах, які позивачем реалізуються частково інформацію зазначено на етикетках, зокрема, ціну, назву товару, модель тощо. Оскільки, продукція, яка останнім реалізується є побутовою технікою, то інформація доводиться й у супровідній документації, що додається до продукції.

Із матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача суб'єктом владних повноважень здійснювалася після набрання чинності Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відтак вимоги зазначеного Закону в частині здійснення планового або позапланового заходу поширюються на відповідача (його посадових осіб) у повному обсязі, в тому числі щодо визначення (переліку) посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові (абзац 6 пункту 3 статті 7 Закону).

У направленні на перевірку № 245 від 17.01.08р. (а.с.47) таку особу орган державного нагляду (контролю), що здійснює захід визначив - начальника контролю за дотриманням правил торгівлі та якості продукції Буняк Валентину Павлівну. Будь-які інші особи у направленні не зазначені.

Проте вже в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17 січня 2008 року за №008295/25 (а.с.9-11) зазначено представника громадськості ОСОБА_3

У судовому засіданні жодних документів щодо повноважень на здійснення заходу ОСОБА_3 представником відповідача не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що захід - планова перевірка проведена не уповноваженим складом, поза межами повноважень та не у той спосіб, який визначено Законом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо інших підстав для визнання постанови протиправною - то вони свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання постанови від 21.01.08р. №21 протиправною та її скасування підлягають до задоволення.

Щодо визнання перевірки, проведеної 17.01.08р. протиправною.

Як підставу для визнання протиправною перевірки, проведеної посадовими особами відповідача 17.01.08р. позивач зазначає, те, що повідомлення на проведення планової перевірки від 29.12.2007 року за № 30, посвідчення /направлення/ на проведення перевірки від 17.01.2008 року за № 25 не відповідають вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності", а саме, в них зазначено, що перевіряється магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», а не суб'єкт господарської діяльності - приватний підприємець, відсутні прізвище, ім'я та по батькові позивача.

Вказане судом до уваги не приймається, оскільки спростовується наявними в справі доказами та наступним.

Наказом відповідача про проведення перевірки суб'єкта господарювання від 15.01.08р. №37 визначено провести перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1».

На підставі вказаного наказу 17.01.08р. видано направлення на проведення перевірки - ФОП ОСОБА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» №25.

Відтак, документ, якими визначено проведення перевірки (наказ №37 від 15.01.08р.), та документ, який надає посадовій особі відповідача право здійснювати перевірку (направлення №25 від 17.01.08р.), видані відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Що стосується відсутності в повідомленні №30 від 29.12.07р. прізвища, ім'я та по батькові особи-підприємця, що перевіряється, то відповідно до положень частини 4 ст. 5 зазначеного вище закону, суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Матеріалами справи підтверджується, що посадові особи відповідача до проведення перевірки були допущені, перевірка проведена, за наслідками її проведення складено акт.

А тому висновки суду першої інстанції частково відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 201 КАС України є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області - задоволити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі № 2а-2831/08 - змінити в частині мотивів. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар