Рішення

від 07.05.2014 по справі 904/2332/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.14р. Справа № 904/2332/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САНТІДОН", м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "М.К.О.", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 360 000,00 грн.

Суддя Петренко І.В.

Представники:

Від позивача: представник Чернік С.І. - довіреність № б/н від 03.03.14р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантідон", м.Донецьк (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "М.К.О.", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 360000,00грн. на підставі укладеного між сторонами договору позики від 20.11.13р.

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір позики на виконання умов якого позивач у встановлений договором строк та спосіб передав відповідачу грошові кошти, які відповідач вчасно не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №б/н від 03.03.14р. ухвалою суду від 11.04.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 06.05.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним штампом суду з відміткою про відправлення ухвали суду від 11.04.14р., що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, а саме 11.04.14р., підпис працівника, який її здійснив. Господарський суд констатує, що повідомив відповідача про час та місце розгляду справи належним чином та з додержанням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом державної судової адміністрації України 20.02.13р у м. Києві за № 28. На адресу господарського суду повернувся конверт.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.05.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1 про надання безвідсоткової позики (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 договору сторони визначили предметом договору обов'язок позикодавця (позивача) передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених договором, а позичальник (відповідач) зобов'язується повернути вказані грошові кошти позикодавцю (позивачу).

Загальна сума позики за договором складає 360000,00грн. (пункт 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що позика надається позикодавцем (позивачем) позичальнику (відповідачу) частками в строк до 05.12.13р.

Позика надається частками в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів. (пункт 3.3 договору).

Згідно з п.4.1 договору позичальник (відповідач) зобов'язаний повернути всю суму позики за цим договором в термін до 20.12.13р.

Відповідно до п.5.1 договору позичальник (відповідач) зобов'язаний повернути позику за цим договором в останній день строку, встановленого в пункті 4.1 договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальній сумі 360000,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №1594 від 25.11.13р. на суму 100000,00грн. (а.с.9), №1599 від 27.11.13р. на суму 100000,00грн. (а.с.10), №1601 від 28.11.13р. на суму 100000,00грн. (а.с.11), №1610 від 03.12.13р. на суму 60000,00грн. (а.с.12).

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексому України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.525, 526, 509, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "М.К.О." (50074, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Миру, 33, корпус А, квартира 25; ідентифікаційний код 38659219) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сантідон" (83108, м.Донецьк, вул.Фаворського, буд.44; ідентифікаційний код 37087286) 360000,00грн. (триста шістдесят грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 7200,00грн. (сім тисяч двісті грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.05.14р.

Суддя І.В. Петренко