Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/16817/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16817/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Орії» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Орії» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, третя особа: Приватне підприємство «Міра Ко» про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2013 року № 69526552208 та № 69626552208, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Орії» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, третя особа: Приватне підприємство «Міра Ко» про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2013 року № 69526552208 та № 69626552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач Приватне акціонерне товариство «Орії» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що ДПІ в Печерському районні ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Орії» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Міра Ко» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2013 року №466/26-55-22-08/24095844, яким встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 268250 грн. і з ПДВ на 251667 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.10.2013 року №69526552208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 274500 грн. (у т.ч.: основний платіж - 268250 грн., штраф - 6250 грн.) та №69626552208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 265001 грн. (у т.ч.: основний платіж - 251667 грн., штраф - 13334 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи господарська діяльність позивача пов»язана з наданням складських та логістичних послуг для чого позивачем орендуються складські та офісні приміщення по вул. Велика Окружна,4 у м. Києві площею 12 000 кв.м.

Станом на 01.03.2011 року чисельність працівників позивача становила 18 осіб.

Для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт позивач 01.03.2011 року уклав договір з ПП «Міра Ко» на вантажно-розвантажувальні роботи №01/03П, згідно з яким ПП "Міра Ко" зобов'язується за дорученням ПрАТ "Орії" здійснювати: - вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню і кріпленню вантажу; - збереження вантажів, включаючи роботи по складській підготовці вантажу до перевезення так, і переупаковку і ремонт тари для забезпечення повного збереження вантажу під час перевезення, сортування, нанесення на вантаж повного і чіткого маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу, і інші. Вартість робіт за даним договором складає 200 грн. за 1 тону (у т.ч. ПДВ - 33,33 грн.).

На виконання договору сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 року №74 про надання вантажно-розвантажувальних послуг в обсязі 600 т на суму 120000 грн.; від 29.04.2011 року №84 про надання вантажно-розвантажувальних послуг в обсязі 2250 т на суму 450000 грн.; від 31.05.2011 року №96 про надання вантажно-розвантажувальних послуг в обсязі 1500 т на суму 300000 грн.; від 30.06.2011 року №102 про надання вантажно-розвантажувальних послуг в обсязі 1600 т на суму 320000 грн.; від 08.07.2011 року №108 про надання вантажно-розвантажувальних послуг в обсязі 1600 т на суму 320000 грн.

Позивачем ПрАТ «Орії» сплачено на користь ПП "Міра Ко" кошти в сумі 1510000 грн. (у т.ч. ПДВ - 251666,67 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Міра Ко» податкові накладні від 03.03.2011 року №11 на суму 80000 грн. (у т.ч. ПДВ - 13333,34 грн.); від 23.03.2011 року №74 на суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.); від 06.04.2011 року №19 на суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.); від 07.04.2011 року№20 на суму 120000 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000 грн.); від 12.04.2011 року №36 на суму 50000 грн. (у т.ч. ПДВ - 8333,34 грн.); від 15.04.2011 року №44 на суму 30000 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000 грн.); від 18.04.2011 року №49 на суму 70000 грн. (у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн.); від 20.04.2011 року№62 на суму 100000 грн. (у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.); від 27.04.2011 року№84 на суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.); від 04.05.2011 року №10 на суму 170000 грн. (у т.ч. ПДВ - 28333,34 грн.); від 05.05.2011 року №15 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.); від 14.06.2011 року №24 на суму 100000 грн. (у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.); від 21.06.2011 року №43 на суму 150000 грн. (у т.ч. ПДВ - 25000 грн.); від 23.06.2011 року №53 на суму 70000 грн. (у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн.); від 04.07.2011 року №7 на суму 320000 грн. (у т.ч. ПДВ - 53333,34 грн.).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Крім того, ПП «Міра Ко» як виконавцем робіт виписано та передано ПАТ «Орії» податкові накладні.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції повинні були відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як зазначено у п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Всі вищезазначені документи оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не належать до складу валових витрат (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Враховуючи встановлені у справі обставини та, дослідивши надані позивачем докази, колегія суддів вважає, що позивачем здійснювалась господарська діяльність та мали місце реальні господарські операції, що підтверджується вищезазначеними доказами.

Всі первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, позивач мав право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, пов»язаних з придбанням вантажно-розвантажувальних послуг у ПП «Міра Ко» з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської операції позивача.

Щодо висловлених судом в оскаржуваному рішенні сумнівів можливості виконання ПП «Міра Ко» вантажно-розвантажувальних робіт у зв'язку з відсутністю доказів наявності у ПП «Міра Ко» працівників, які б безпосередньо здійснювали дані роботи, то судова колегія відноситься до них критично та не приймає до уваги.

Відповідно до статті 163 КАС України в мотивувальній частині постанови зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, мотиви, із яких суд виходив при прийнятті постанови.

Отже, під час ухвалення постанови, суд не може обґрунтовувати свої доводи на припущеннях та сумнівах, а зобов'язаний встановити всі обставини справи та мотивувати їх відповідними доказами.

Не може бути доказом відсутності здійснення позивачем господарської діяльності відповідно до умов договору, укладеного з ПП «Міра Ко», «транзитний» акт, на який послався податковий орган та суд.

Також, не є підставою для визнання недійсними угод і кількість працюючих у контрагента осіб

Законодавство України не покладає на сторону цивільно-правової угоди обов'язок перевіряти кількість працюючих у його контрагента осіб і, крім того, не є підставою для визнання недійсними угод кількість працюючих у контрагента осіб.

На момент укладення договорів контрагент позивача ПП «Міра Ко» був зареєстрований як платник податку та зареєстрований в ЄДРПОУ.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав що платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами.

Не приймає колегія суддів до уваги посилання суду першої інстанції як на доказ відсутності господарської діяльності позивача на лист УПФ України в Печерському районі м. Києва від 30.01.2014 року № 2319/07 із якого вбачається, що ПП «Міра Ко» у період з 07.12.2010 року по 30.04.2014 року не подавало звітів до даного управління.

Сам факт неподання такої звітності контрагентом не може слугувати доказом того, що позивач не здійснював господарської діяльності, пов»язаної з виконанням умов договору з ПП «Міра Ко» на вантажно-розвантажувальні роботи №01/03П, оскільки, як зазначено судом вище, позивач не несе відповідальності за порушення його контрагентом вимог чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності у позивача завищення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Міра Ко», а тому вважає, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м Києва від 16.10.2013 року №69526552208 та № 69626552208 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти носу постанову.

Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Орії» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.10.2013 року № 69526552208 та № 69626552208

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 30 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.