Рішення

від 08.05.2014 по справі 923/227/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 р. Справа № 923/227/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Листопад", м. Херсон,

до Приватного підприємства "Жилсервіс", м. Херсон,

про стягнення 270 174 грн. 36 коп.,

за участю представників:

позивача - Капур О.Ф., представник, дов. від 14.04.2014 р., Андрейченко В.М., представник, дов. № 02 від 07.05.14 р.;

відповідача - Лесечко М.В., представник, дов. від 01.10.2013 р

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 235052грн.99коп. основного боргу, 8963грн.10коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 12254грн.20коп. з урахуванням 3% річних, 13904грн.07коп. пені, відповідно до умов договору підряду № 01 від 01.06.2010 р.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в ході судвого розгляду справи заперечував проти частини позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Як стверджує відповідач, на актах виконаних робіт за період з квітня по вересень 2013 року зі сторони Відповідача поставлено підписи не тодішнього директора ПП «Жилсервис» ОСОБА_1, а невідомої особи. При цьому, у зазначений період директора ОСОБА_1 у відпустці не перебувала, право підпису іншим особам не доручала. Відповідно до ст. 33 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, на думку відповідача, вказані акти є сфальсифікованими, а отже, не є належними доказами по справі. Розрахунок позивачем суми позовної заяви охоплює період 2010 року, починаючи з 30.06.2010 р. Положенням ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 4 ст. 267 ЦК України закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Крім того, як вважає відповідач, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені. Відповідність заявленої суми пені вище вказаній нормі позивачем, на думку відповідача, не доведено. Також відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення з ПП «Жилсервис» суми боргу за період з 30.06.2010 р. по 28.02.2011 р.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 08.05.14 оголошувалась перерва.

Ухвалою по справі від 15.04.14 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

У судовому засіданні 08.05.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

01.06.2010 року між ПП "Листопад" (надалі за текстом рішення - Позивач, Підрядник), Управлінням житлового господарства Херсонської міської ради (надалі за текстом рішення - Замовник), та Приватним підприємством "Жилсервіс" (надалі за текстом рішення - Відповідач, Обслуговуюче підприємство) укладено договір підряду № 01, з додаткового угодою від 01.06.2010 до нього, про технічне обслуговування та ремонт ліфтів (надалі за текстом рішення - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання щодо організації і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах, які згідно договору із Замовником передано на утримання Обслуговуючому підприємству. В свою чергу Обслуговуюче підприємство здійснює збір коштів від населення у якості оплати за утримання будинків і споруд та при будинкових територій і самостійно здійснює розрахунки із Підрядником за виконання ним робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів.

Згідно п. 2.1. Договору вартість Договору визначається рішенням уповноваженого органу та на момент складання Договору така вартість була визначена - Рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.09.2008 № 486 "Про затвердження переліку послуг та видів робіт і витрат та тарифів з утримування будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста".

Розділом 5. Договору обумовлено порядок розрахунків, а саме:

відповідно до умов п. 5.1. у кінці поточного місяця Підрядник надає Обслуговуючому підприємству акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості, які керуючись п. 5.2. Обслуговуюче підприємство після узгодження із Замовником повинно підписати, засвідчити підпис печаткою і у три денний термін повернути Підряднику.

Згідно із умовами пункту 5.3. Договору ПП "Жилсервис" на підставі узгоджених Замовником підписаних актів, зобов'язаний самостійно здійснювати розрахунки з Підрядником за технічне обслуговування та ремонт ліфтів не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Керівником ПП «Жилсервис» підписано та засвідчено гербовою печаткою акти виконаних робіт, але до сьогодні оплата за зазначеними актами здійснена відповідачем не в повному обсязі.

Відповідно до підписаних та скріплених гербовою печаткою відповідача актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а. с. 28-71) загальна сума виконаних робіт, за період дії договору, складає - 680 665, 99 грн. ПП «Жилсервис» сплачено на розрахунковий рахунок Підрядника кошти у сумі - 445 613, 00 грн.

Таким чином, станом на 01 лютого 2014 року у ПП «Жилсервис» перед ПП «Листопад» виникла заборгованість (основний борг) у сумі - 235 052, 99 гривень.

Згідно з п. 3.4.1. Інструкції "Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів", затвердженої Наказом МВС України № 17 від 11.01.99 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.04.99 за № 264/3557) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. За вказаних обставин судом не приймаються до уваги посилання відповідача на підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з 30.04.13 по 30.09.13 не уповноваженою особою, оскільки зазначені акти скіплені гербовою печаткою. Також, відповідач помилково посилається на правову позицію ВГСУ, що стосується вирішення спорів про визнання правочинів недійсними, оскільки зазначені вище акти не є правочинами.

11.12.2013 за вих. № 95/03 на адресу ПП «Жилсервис» Підрядником було направлено листа з нагадуванням про необхідність погашення заборгованості у сумі 222 452, 90 грн., та акти звірок взаємних розрахунків станом на 01.12.2013 із зазначенням необхідності повернення в адресу ПП «Листопад» одного підписаного екземпляру. Проте до цього часу підписаний екземпляр акту не повернуто та відповіді від відповідача щодо терміну погашення заборгованості отримано не було, заборгованість на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

10.01.2014 за вих. № 4/03 на адресу ПП «Жилсервис» Підрядником була направлена Претензія, яка містить в собі вимогу щодо погашення у встановлений законодавством термін але не пізніше, як тридцять діб з дня її отримання, заборгованості у сумі 229 467, 10 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок та Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2014, але відповіді від відповідача отримано не було, підписаний екземпляр Акту взаємних розрахунків не повернуто, заборгованість на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

06.02.2014 за вих. № 10/03 на адресу ПП «Жилсервис» Підрядником була направлено Акти звірки розрахунків станом на 01.02.2014 в двох примірниках для їх підписання та повернення одного екземпляру на адресу Підрядника. Проте відповіді від відповідача отримано не було, підписаний екземпляр Акту взаємних розрахунків не повернуто, заборгованість на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

Відповідно до умов п. 7.1. Договору у разі порушення строку оплати за виконані роботи, вказаного у п. 4.3. Договору, Обслуговуюче підприємство сплачує Підрядчику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами Договору іншого порядку нарахування пені не встановлено.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 13904,07грн. Однак, з урахуванням приписів закону щодо шестимісячного строку нарахування пені, її розмір, згідно повторного розрахунку наданого позивачем у судовому засіданні 08.05.14, становить 9071,68грн.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (435-4) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Умовами Договору збільшення річного строку позовної давності для вимог про стягнкення пені не передбачено.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України (436-4) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідна заява зроблена відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сума основного боргу розрахована позивачем за період, що не виходить за межі трирічного строку позовної давності, у зв'язку із зарахуванням позивачем часткових платежів відповідача за попередній період прострочення.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 8963,10грн. та 12254,20грн.

Разом з тим, з урахуванням трирічного строку позовної давності, про застосування якого здійснено заяву відповідачем, розмір інфляційних та річних, згідно повторного розрахунку, представленого відповідачем у судовому засіданні 08.05.14, становить, відповідно 6235,01грн. та 11545,26грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, щодо стягнення 235052грн.99коп. основного боргу, 6235грн.01коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11545грн.26коп. з урахуванням 3% річних, 9071грн.68коп. пені. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині, щодо стягнення 2728грн.09коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 708грн.94коп. з урахуванням 3% річних, 4832грн.39коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (5403,49:270174,36х261904,94=5403,49).

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Жилсервіс" (ідентифікаційний код - 34786324, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Патона, 4-А) на користь Приватного підприємства "Листопад" (ідентифікаційний код - 32928772, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Гагаріна, 121) 235052грн.99коп. основного боргу, 6235грн.01коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11545грн.26коп. з урахуванням 3% річних, 9071грн.68коп. пені, 5238грн.10коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "12" травня 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов