Рішення

від 31.03.2014 по справі 488/4881/13-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4881/13-ц

Провадження № 2/488/185/14 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2014 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Жарлікової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного підприємства Вест-СВ, Товариства з обмеженою відповідальністю Вимпел про стягнення боргу за договором позики, поруки, неустойки, інфляційних витрат, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ПП Вест-СВ, ТОВ Вимпел на її користь заборгованість за договором позики у сумі 2100000.00 грн., 3% річних 467774.00грн., витрат від інфляції 105000.00грн., пені 233875.71грн. та судові витрати у розмірі 1147.00 грн. з кожного.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.07.2008 року вона уклала договір позики з відповідачем ОСОБА_3, за яким позикодавець передав позичальнику 2600000,00 грн., а позичальник в свою чергу зобовязався повернути передані позикодавцем кошти в строк до 20.03.2012 року 500000.00грн., а до 05.10.2012.року 2100000.00гр., про що надав письмову розписку. Відповідач відмовився добровільно повертати борг у звязку із відсутністю у нього коштів.

Крім того у той же день, 18.07.2008р. на забезпечення зобовязання в повному обсязі, вона уклала з ПП Вест-СВ та ТОВ Вимпел договори поруки, згідно з якими вони як поручителі зобовязувалися перед нею відповідати в солідарному порядку за зобов'язаннями ОСОБА_3

Внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 грошового зобовязання перед позивачем ОСОБА_2 розмір заборгованості за другий борг у сумі 2100000.00грн., вона просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів 2391150.31грн., із яких:

-сума боргу 2100000.00грн.

- 3% річних 46774.60 грн.;

-витрати від інфляції 10500.00 грн.

-пеня 233875.71грн.

-судові витрати 3441.00грн.

В судове засідання позивач та його представник не зявилися, надали заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність, вимоги викладені у заяві підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач та представники відповідачів у судове засідання не зявилися, були належним чином та своєчасно повідомлені. Надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, вимоги викладені у заяві визнали частково, в межах заявлених в запереченнях, а саме: борг в повному обсязі 2100000.00грн., 3% річних 46774.60 грн., та частково витрати від інфляції в сумі 6300.00грн., і частково пеню в сумі 232437.21грн.

Вважають, нараховані позивачем витрати від інфляції в сумі 10500.00грн. не відповідають вимогам рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих листом Верховного суду України № 62-97Р від 03.04.1997р., згідно до якого інфляція нараховується наростаючим підсумком за весь період нарахування. Проте позивач нарахував витрати від інфляції за місяці, в яких індекс інфляції був вище 100%, вилучивши при цьому інші місяці відповідного періоду що є неправомірним. Сумарний індекс інфляції за період з 01.11.2012р. по 31.05.2013р. складає 6300.00грн.

Щодо нарахування пені, то з 10.06.2013р. постановою НБУ № 209 від 06.06.2013р. встановлена облікова ставка у розмірі 7.0 річних, яка діяла по 12.08.2013р., а не 7.5%, як визначив позивач у розрахунку. Тобто, облікова ставка 7.5% за розрахунковий період діяла з 06.10.2012р. по 09.06.2013р.; з 10.06.2013р. по 04.07.2013р. слід застосовувати при обрахуванні пені облікову ставу 7.0%, що складає 232437.21грн.

Суд, дослідивши надані суду письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

18.07.2008 року вона уклала договір позики з відповідачем ОСОБА_3, за яким позикодавець передав позичальнику 2600000,00 грн., а позичальник в свою чергу зобовязався повернути передані позикодавцем кошти в строк до 20.03.2012 року 500000.00грн., а до 05.10.2012.року 2100000.00гр., про що надав письмову розписку. Відповідач відмовився добровільно повертати борг у звязку із відсутністю у нього коштів.

Взяті на себе зобовязання ОСОБА_2 виконала повністю, надавши відповідачу обумовлені кошти у сумі 2100000.00грн., разом з тим, на виконав умови договору відповідач своєчасно не повернув в обумовлений строк до 20.03.2012р. першу частку позики у сумі 500000.00грн., яка була стягнута з відповідачів відповідно до рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва № 2/488/44/2013р. від 15.05.2013р. та другу частину боргу у сумі 2100000.00грн. в обумовлений строк до 05.10.2012р. На даний час грошові кошти у сумі 2100000.00грн. відповідачем позивачу не повернуті.

18.07.2008р. на забезпечення виконання зобовязання зо договором позику ОСОБА_2 та ПП Вест-СВ уклали договір поруки без номеру та в той же день позивачка та ТОВ Вимпел також уклали договір поруки без номеру. Поручителі зобовязалися перед кредитором відповідати у солідарному порядку за виконання боржником зобовязань у повному обсязі 2600000.00грн. зо договором позики від 18.07.2008р. П.2.1 поруки передбачає, у разі невиконання боржником будь-якого зобовязання за договором позики від 18.07.2008р. у строк, обумовлений договором позики, поручитель зобовязується виконати зобовязання боржника протягом пяти днів з дати одержання від кредитора вимоги про виконання зобовязання за договором позики від 18.07.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.10.2012р. ОСОБА_2 передала вимоги ПП Вест-СВ та ТОВ Вимпел про виконання зобовязання ОСОБА_3, однак поручителі у встановлений строк вимоги позивачки не виконали.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦУ України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України за порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачка просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 3% річних з простроченої суми у 2100000.00грн. за період з 06.10.2012р. по 04.07.2013р. у сумі 46774.60грн. ( 2100000.00 х 3 : 365 = 172.60грн.день; 172.60грн. х 271дн. = 46774.60грн.), яка підлягає задоволенню.

Позовні вимоги позивачки щодо стягнення витрат від інфляції у за період з 01.11.2012р. по 31.05.2013р. сумі 10500.00грн. підлягають частковому задоволенню оскільки їх розрахунок не відповідає вимогам Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляцій при розгляді судових справ, наданих листом Верховного суду України №62-97Р від 03.04.1997р., згідно якого інфляція нараховується наростаючим підсумком за весь період нарахування.

Сумарний індекс інфляції за період з 01.11.2012р. по 31.05.2013р. складає:

99.9% х 100.2% х 100.2% х 99.9% х 100.0% х 100.0% х 100.1% = 100.3%

2100000.00 х 100.3% = 2106300.00грн. 2106300.00 - 2100000.00 = 6300.00грн.

Отже витрати від інфляції які підлягають стягненню складають 6300.00грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору позики у разі неповернення або несвоєчасного повернення позикодавцю грошових коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню від неповернутої або несвоєчасно повернутої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який застосовується пеня.

Відповідно до норм ст.ст. 553, 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

Позовні вимоги позивачки щодо стягнення пені за період з 06.10.2012р. по 04.07.2013р. у сумі 233875.71грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки з 10.06.2013р. постановою НБУ №209 від 06.06.2013р. встановлена облікова ставка у розмірі 7.0% річних, яка діяла по 12.08.2013р., а не 7.5% річних, як визначила позивач у розрахунку пені.

Період з 06.10.2012р. по 09.06.2013р. 246 днів.

2100000.00 х 15% : 365 = 863.01грн. 863.01 х 246 = 212300.46грн.

Період з 10.06.2013р. по 04.07.2013р. 25 днів.

2100000.00 х 14% : 365 = 805.47грн. 805.47 х 25 = 20136.75грн.

212300.46грн. + 20136.75грн. = 232437.21грн.

Отже пеня, яка підлягає стягненню складають 232437.21грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають

задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути судові витрати у сумі 1147.00 грн. судового збору з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218, 223, 294 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, Приватного підприємства Вест-СВ, ідентифікаційний код 24788240, місце знаходження: м. Миколаїв, проспект Корабелів, 4, кв. 117, Товариства з обмеженою відповідальністю Вимпел, ідентифікаційний код 30738649, місце знаходження: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, заборгованість за договором позики та поруки без номеру від 18.07.2008р. у сумі 2100000.00грн., пені у сумі - 232437.21грн., витрати від інфляції - 6300.00грн., 3% річних у сумі - 46774.60грн. на загальну суму - 2385511.81грн.

Стягнути з ОСОБА_3, Приватного підприємства Вест-СВ, Товариства з обмеженою відповідальністю Вимпел, на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1147.00 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Селіщева