Рішення

від 06.05.2014 по справі 902/437/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року Справа № 902/437/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом державного підприємства «Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№39)», селище Губник, м. Ладижин, Вінницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ЗС-Компані» ЛТД, м. Умань, Черкаська область

про стягнення 47190 грн. 48 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№39)» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ЗС-Компані» 20930 грн. 40 коп. боргу за надані послуги на підставі договору від 21.12.2010 №88 та 26260 грн. 08 коп. за надані послуги на підставі договору від 02.06.2011 №38.

Викликані у судове засідання представники сторін не з'явились.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неявки не повідомив.

Перевіркою установлено, що сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії на ухвалі суду про її відправку.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом розглянуто справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

З метою надання послуг по виготовленню продукції між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ЗС-Компані» ЛТД (замовник за договором, відповідач по справі) в особі директора Пащенка Олександра Дмитровича, що діє на підставі Статуту, та державним підприємством «Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№39)» (виконавець за договором, позивач по справі) в особі директора Стасюка Віталія Андрійовича, що діє на підставі Статуту, були укладені наступні договори про надання послуг на виготовлення продукції:

- від 21.12.2010 №88,

- від 02.06.2011 №38.

Відповідно до п. 1.1. договору №88 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виготовленню гайки крайньої згідно креслень і технічної документації замовника.

Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити її (п. 1.2. договору №88).

Ціна готової продукції підлягає перегляду у випадку зміни тарифів на електроенергію, цін на паливно-мастильні матеріали, сировину та матеріали, рівня мінімальної заробітної плати (п. 1.3. договору №88).

Вартість виготовлення гайки крайньої складає 12 грн. 24 коп. з ПДВ (п. 2.1. договору №88).

Обсяг виготовлення продукції - 4760 шт. (п. 2.2. договору №88).

Орієнтовна сума договору складає 58262,40 грн. з ПДВ (п. 2.3. договору №88).

Замовник здійснює 100% попередню оплату окремо за кожну партію виготовленої продукції (п. 2.4. договору №88).

Договір вступає в силу з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії від сторін не поступило письмової заяви на зміни, доповнення або припинення дії договору (п. 6.1. договору №88).

Відповідно до п. 1.1. договору №38 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню продукції, а саме сухара фрикційного амортизатора згідно креслень і технічної документації замовника.

Вартість послуг по виготовленню сухара фрикційного амортизатора складає 6 грн. 96 коп. з ПДВ (п. 2.1. договору №38).

Обсяг виготовлення продукції - 4540 шт. (п. 2.2. договору №38).

Загальна сума договору складає 31598,40 грн. з ПДВ (п. 2.3. договору №38).

16.05.2012 згідно з видатковою накладною №0134 та довіреністю б/н від 16.05.2012 позивачем була передана відповідачу гайка крайня в кількості 2280 шт. на суму 27907,20 грн. з ПДВ.

16.05.2014 відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 6976,80 грн.

01.07.2012 відповідач здійснив 100% попередню оплату за гайку крайню в кількості 132 шт.

04.07.2014 згідно з видатковою накладною №0185 від 04.07.2014 за довіреністю №22 від 04.07.2012 відповідач отримав продукцію на загальну суму 2027,52 грн.

Відтак, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг за договором №88 в повному обсязі та в установлені терміни не виконав, на суму 20930,40 грн.

04.07.2012 згідно з видатковою накладною №0187 та довіреністю №22 від 04.07.2012 відповідач отримав сухар фрикційного амортизатора в кількості 3773 шт. на загальну суму 26260,08 грн.

Вказані послуги відповідач не оплатив в повному обсязі.

Позивач направляв відповідачу претензію від 17.09.2013 за вих. №7/252 з вимогою сплатити борг.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договорів №88 та №38, які за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Свої зобов'язання за цими договорами позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги з виготовлення продукції.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг на умовах вищевказаних договорів.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги за договорами в розмірі 47190,48 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ЗС-Компані» ЛТД (вул. Піонтковського, 8, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 22806376) на користь державного підприємства «Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№39)» (вул. Гранітна, 15, селище Губник, м. Ладижин, Вінницька область, ідентифікаційний код 08679586) 47190 грн. 48 коп. боргу та 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12 травня 2014 року.

Суддя О.В. Чевгуз