Постанова

від 12.05.2014 по справі 812/2912/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2912/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тихонов І.В.

при секретарі: Білоконь Д.І.

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги» про стягнення заборгованості в розмірі 82,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги» про стягнення заборгованості в розмірі 82,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є юридичною особою, зареєстрований платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Згідно сформованого звіту ф4 ФСС станом на 01.07.2008 за страхувальником рахується заборгованість в сумі 82,57 грн. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 82,57 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240) роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону № 2240 встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Відповідно до статті 30 Закону № 2240 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Судом установлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги», є юридичною особою та взятий на облік у Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції ЛОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків (арк. справи 4, 6, 7).

У порушення вищевказаних норм Закону № 2240 відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.07.2008 складає 82,57 грн.

Згідно зі звітом Ф4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, за перше півріччя 2008 року, сформованим позивачем, заборгованість на кінець звітного періоду складає товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги». (арк. справи 9).

Згідно з довідкою Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності станом на 01.01.2014 ТОВ «Оцінка нерухомості та юридичні послуги» має заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 82,57 грн. (арк. справи 8).

01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На час розгляду справи судом заборгованість зі страхових внесків відповідачем не сплачено. На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги» про стягнення заборгованості в розмірі 82,57 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оцінка нерухомості та юридичні послуги» (код ЄДРПОУ 32797674, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Советська, 47/201) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського,13) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 82,57 грн. (вісімдесят дві гривні 57 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Тихонов