Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/3908/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3908/14 28.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» Простягнення 23 725,02 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пащенко А.О. - дов. № 11-01-53/535 від 02.04.2014 року; Шмельов М.М. - дов. № 11-01-54/1741 від 16.10.12 року;

від відповідача: Лоєнко К.О. - дов. № б/н від 27.03.2014 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» про стягнення 494 599,88 грн. основного боргу, 19 213,14 грн. пені та 4 511,88 грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2014 року порушено провадження у справі № 910/3908/14, розгляд справи призначено на 04.04.2014 року.

Представник позивача до канцелярії суду а також письмове підтвердження про відсутність тотожного спору та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Також представник позивача 04.04.2014 року до канцелярії суду подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» 318 324,90 грн., з них суму боргу в розмірі 294 599,88 грн., пеню в сумі 19 213,14 грн. та 3 % річних - 4 511,88 грн.

Судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 04.04.2014 року представники позивача подали клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив його клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 28.04.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2014 р. надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» 23 725,02 грн., з них - пеню в сумі 19 213,14 грн. та 3 % річних - 4 511,88 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.04.2014 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метростройкомплект» (покупець) було укладено договір № 11 12/010033/с, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар у кількості визначеній у специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених в цьому договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1 вищезазначеного договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити продукцію протягом 30 днів з моменту перерахування авансового платежу на розрахунковий рахунок покупця.

Умовами п. 4.1 договору зазначено, що сплата суми за поставлену продукцію виконується покупцем шляхом перерахування авансового платежу на рахунок постачальника в розмірі 50 % від вартості продукції, остаточний розрахунок здійснюється протягом 30-ти календарних днів після отримання продукції на складі покупця.

Відповідно до п. 3.3. договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної.

Умовами п. 3.2 договору передбачено, що поставка продукції проводиться на умовах EXW (Інкотермс-2010), м. Кременчук. Можлива доставка транспортом постачальника за рахунок покупця. Транспортні витрати компенсуються покупцем, відповідно до окремо виставленого рахунку, з обов'язковим складенням акту виконаних робіт.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору № 11 12/010033/с від 06.07.2012 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» було поставлено товар на суму 964 046,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 848 від 30.10.2013 р. та № 849 від 30.10.2013 р. Також позивачем відповідачу були надані автопослуги з доставки продукції на суму 14 143,68 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (наданих транспортних послуг) від 25.11.2013 р. У відповідності до п. 3.2 договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 1110 від 25.11.2013 р. на суму 14 148,68 грн. для сплати автопослуг.

В свою чергу, відповідач поставлений товар та послуги з доставки продукції оплатив після порушення провадження по даній справ, у зв'язку з чим позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 18 901,27 грн. пені та 3 % річних у розмірі 4 438, 65 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами п. 4.1 договору зазначено, що сплата суми за поставлену продукцію виконується покупцем шляхом перерахування авансового платежу на рахунок постачальника в розмірі 50 % від вартості продукції, остаточний розрахунок здійснюється протягом 30-ти календарних днів після отримання продукції на складі покупця.

Умовами п. 3.2 договору передбачено, що поставка продукції проводиться на умовах EXW (Інкотермс-2010), м. Кременчук. Можлива доставка транспортом постачальника за рахунок покупця. Транспортні витрати компенсуються покупцем, відповідно до окремо виставленого рахунку, з обов'язковим складенням акту виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 11 12/010033/с від 06.07.2012 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» було поставлено товар на суму 964 046,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 848 від 30.10.2013 р. та № 849 від 30.10.2013 р. Також позивачем відповідачу були надані автопослуги з доставки продукції на суму 14 143,68 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (наданих транспортних послуг) від 25.11.2013 р.

В свою чергу, відповідач поставлений товар та надані транспортні послуги оплатив, проте з порушенням строків, у зв'язку з чим позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 9.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 18 901,21 грн. пені, у зв'язку з простроченням здійсненням оплати за накладними № 848 від 30.10.2013 р. та № 849 від 30.10.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 18 901,27 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» просить суд також стягнути з відповідача 4 438,65 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 відсотків річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 438,65 грн. Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок часткової сплати відповідачем суми боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, оскільки сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (місцезнаходження : 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус «А», кімнати 609, 611, код ЄДРПОУ 36592315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (місцезнаходження: 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І. Приходька, 139, код ЄДРПОУ 21073227) 18 901 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот одну) грн. 27 коп. пені, 4 438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 65 коп. три відсотки річних та 10 366 (десять тисяч триста шістдесят шість) грн. 50 судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.