Рішення

від 05.05.2014 по справі 922/1146/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р.Справа № 922/1146/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ДП "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25), м. Харків до ТОВ "Будівельна компанія "Сплат", м. Харків про стягнення коштіву розмірі 143 337,01 грн. за участю представників сторін:

позивач: Конотоп Ю.О., доручення від 26.02.2014 р.

відповідач: не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25), м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення на його користь з відповідача, ТОВ "Будівельна компанія "Сплат", м. Харків, 143 337,01 грн., які складаються з суми основного боргу у розмірі 137272,80 грн., 4 118,18 грн. пені, 846,20 грн. 3% річних та 1 099,83 грн. інфляційних втрат. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором підряду № 27/09-1 від 27 вересня 2013 року в частині проведення розрахунків за виконані позивачем роботи. В якості правових підстав звернення з позовом до суду позивачем визначено статті 526, 530, 550, 625, 598 ЦК України, 193, 231 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 березня 2014 року прийнято позовну заяву позивача до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1146/14 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05 травня 2014 року.

17 квітня 2014 року позивачем через канцелярію суду (вх. № 13237) надано до матеріалів справи витребувані судом докази, які долучено до матеріалів справи.

В засідання суду 05 травня 2014 року представник позивача з'явився, просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази: довідку про заборгованість відповідача та докази часткової оплати, які долучено судом до матеріалів справи з подальшою реєстрацією через канцелярію суду за вх. № 14694. Позовні вимоги підтримує та, водночас, вказує на частково проведений відповідачем розрахунок під час розгляду справи судом.

Відповідач в засідання суду 05 травня 2014 року не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду від 27 березня 2014 року про порушення провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, з огляду на те, що ухвалою суду від 27 березня 2014 року сторони повідомлені про можливість розгляду судом справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 вересня 2013 року між сторонами у справі було укладено договір підряду № 27/09-1 за умовами якого позивач зобов'язувався виконати з власних матеріалів, за дорученням відповідача, роботи по виготовленню секцій огорожі та стовпів, найменування яких визначено у специфікації № 1 до договору, а відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи за актом здачі-прийняття (накладної тощо) та оплатити вказані роботи впродовж 30 календарних днів після відвантаження продукції у вигляді 100 % оплати.

Умовами договору (п. 2.1 договору) сторонами визначено загальну суму договору - 152 272,80 грн. Робота виконується відповідно до плану виконання робіт (п. 1.4 договору).

До договору сторонами було складено та підписано специфікацію № 1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за накладними: № 4241, № 4257 та № 4258 від 07 жовтня 2013 року, № 5331 від 11 грудня 2013 року (порядок передання виконаних робіт за накладними передбачено п. 7.3 договору) передав відповідачеві виконані роботи загальною вартістю 152 272,80 грн.

Відповідачем, після прийняття робіт, оплату їх вартості проведено частково у розмірі 15 000 грн. (банківська виписка: платіжне доручення № 3128 від 25.12.2013 р.) та з порушенням визначеного п. 3.1 договору терміну. Станом на 31 грудня 2013 року між сторонами складено акт звіряння взаєморозрахунків яким підтверджено заборгованість відповідач перед позивачем у розмірі 137 272,80 грн., проте подальші розрахунки відповідачем не проведено, що й стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Відповідно статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно до умов договору, сторонами передбачено оплату робіт впродовж 30 календарних днів після відвантаження продукції за актом здачі-приймання або накладної.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 132 000 грн. боргу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

По позовним вимогами позивача у розмірі 5 272,80 грн. бору провадження у справі підлягає припиненню за п. 1.1 ст. 80 ГПК України, оскільки дану суму відповідачем сплачено на користь позивача під час розгляду справи судом (плат. доручення від 17.04.2014 р.).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до п. 8.2 договору сторонами визначено відповідальність відповідача перед позивачем за порушення строків оплати. Згідно вказаного пункту договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем на підставі вказаного пункту договору за період з 10 січня 2014 року до 25 березня 2014 року нараховано пеню у розмірі 4 118,18 грн.

Враховуючи наведені норми закону, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача пені підлягаючими частковому задоволенню у загальній сумі 3 617,99 грн. за період з 11 січня по 25 березня 2014 року. В решті позовних вимог позивача 500,10 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити виходячи з того, що позивачем невірно проведено розрахунок як по строку - прострочення з 11 січня 2014 року (30 календарних днів від дати 11 грудня 2013 року з якої позивачем здійснено розрахунок) так і по обліковій ставці НБУ (денна ставка становить 13 : 365=0,03561643835, позивачем же визначено 0,04).

Позивачем на підставі статті 625 ЦК України за період з 10 січня 2014 року до 25 березня 2014 року нараховано до стягнення 846,20 грн. 3% річних та 1 099,83 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги позивача в частині стягнення 834,92 грн. річних та 1099,83 грн. інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, відповідають вимогам закону та задовольняються судом. В решті позовних вимог позивача щодо стягнення річних у розмірі 11,28 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити, при цьому суд виходить із наступних підстав: позивачем помилково, без врахування п. 3.1 договору (про що вказано вище в рішенні суду) проведено розрахунок з 10 січня 2014 року, водночас, прострочення відповідача - отже право позивача на нарахування виникає в останнього з 11 січня 2014 року.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у розмірі 2 856,51 грн. судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сплат", 61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3 (в тому числі з р/р 26006267883900 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36986534) на користь Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25), 61051, м. Харків, вул. Цезаря Кюі, 44 (р/р 26003439160700 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 08680879) 132 000 грн. боргу, 3 617,99 грн. пені за період з 11 січня по 25 березня 2014 року, 834,92 грн. річних, 1099,83 грн. інфляційних втрат за період з 11 січня по 25 березня 2014 року та 2 856,51 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогами 5 272,80 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 06.05.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1146/14