Рішення

від 05.05.2014 по справі 905/2177/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.2014 Справа № 905/2177/14

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Позитив», Донецька обл., м. Авдіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕТОН», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн.

За участі представників:

від позивача: Семенихін С.С. за довіреністю від 01.03.2014р.

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Позитив», Донецька обл., м. Авдіївка, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕТОН», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн. основного боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №052-12 від 23.03.2012р., додаток № 1 від 21.03.2012р. до договору, рахунок № 315 від 28.10.2013 р., видаткову накладну №315 від 29.10.2013р., податкову накладну, вимогу №1 від 26.02.2014р. про сплату грошового зобов'язання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, за адресою згідно даних Витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АД № 075439: 83005, м.Донецьк, вул. Чемпіонна, 80.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

23.03.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Позитив» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «БІФЕТОН» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №052-12, відповідно до якого Продавець передає у власність покупця відновлені шини (товар) у асортименті та кількості відповідно до заявки покупця, узгодженої сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти чи в усній формі, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах цього договору. Згідно умов п. 8.3. він діє до 31.12.2012 р. включно, але у будь якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Означений договір підписаний та завірений печатками сторін без заперечень.

У відповідності з умовами п. 2.1. Договору товар постачається на умовах оплати, згідно п. 4.2. статті 4 цього договору. Ціна товару зазначена в рахунку, дійсна протягом часу, поки дійсним є рахунок (п. 2.3. договору).

Згідно п. 4.1. договору сторони визначили. що оплата товару здійснюється покупцем шляхом переведення безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється на умовах 100% передплати (п. 4.2. договору).

Загальна сума цього договору визначається як сума усіх видаткових накладних, підписаних обома сторонами (п. 4.3. договору).

На виконання умов договору, 28.10.2013 р. позивач виставив відповідачу рахунок №315 на загальну суму 10000,00 грн. з урахуванням ПДВ. за відновлені автошини 305x70 К22,5 у кількості 5 шт.

29.10.2013 року покупець звернувся до продавця Гарантійним листом № 01/220, в якому просив відвантажити товари згідно з рахунком-фактурою № 315 від 28.10.2013 року та зобов'язався оплатити товар в строк до 20.11.2013 р.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10000,00 грн., обумовлений договором купівлі-продажу №052-12 та видатковою накладною.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковою накладною №315 від 29.10.2013р. з відміткою про отримання товару уповноваженою особою згідно до довіреності №13 від 29.10.2013 р.

Як зазначено вище, умовами п. 4.2. Договору передбачено здійснення Покупцем 100% передплати за товар на підставі виставлених рахунків.

При цьому, зміна сторонами порядку оплати товару є їх правом, оскільки це безпосередньо передбачено умовами Договору та повністю кореспондується зі статтею 627 ЦК України.

Наведене свідчить, що сторони погодили проведення за Договором 100 % попередньої оплати, в той же час доказів виставлення платіжної вимоги-доручення на передоплату, господарському суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи поставка товару здійснена позивачем за видатковими накладними до здійснення відповідачем 100 % попередньої оплати за нього.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, позивач, який не одержав від відповідача належну за Договором попередню оплату, набув права вимагати від нього оплати фактично переданого товару.

Також, господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків. Дво- чи багатостороннім право чином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі- продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг в сумі 10000,00 грн. основного боргу не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Позитив», Донецька обл., м. Авдіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕТОН», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 10000,00 грн. основного боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕТОН» (86005, м. Донецьк, вул. Чемпіонна, 80, код ЄДРПОУ 36560861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Позитив» (83060, Донецька обл., м. Авдіївка, пров. Ясинуватський, 60, ЄДРПОУ 37644149) заборгованість у сумі 10000,00 грн. основного боргу судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко