Рішення

від 07.05.2014 по справі 910/4281/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4281/14 07.05.14

За позовом Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмерія-Еліт»

про стягнення заборгованості в розмірі 18 808,73 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Щербанюк А.В., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмерія-Еліт» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 18 808,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/4281/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014 р.

У судове засідання 16.04.2014 р. представники позивача з'явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4281/14 позивач виконав.

У судове засідання 16.04.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4281/14 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 16.04.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4281/14, розгляд справи було відкладено на 07.05.2014 р.

У судове засідання 07.05.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.05.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між Комунальним підприємством «Залізничне» Солом'янської районної у місті Києві адміністрації (далі - позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альмерія-Еліт» (далі - відповідач, орендар, власник) був укладений Договір «Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території» № 310/з (далі - Договір), предметом якого є надання підприємством за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю загальною площею 87,6 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 29, к 1, і участь орендаря (власника) у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення Договору становить 66,58 грн. (0,76 грн. - діючий на момент укладення Договору тариф помножений на 87,6 кв.м. - площа приміщення).

Крім того, зазначеним пунктом Договору встановлено, що розмір експлуатаційних витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат.

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим Договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно з розрахунком позивача, ним були нараховані експлуатаційні витрати в період з 01.11.2012 р. по 01.01.2014 р. з урахуванням ПДВ в загальному розмірі 3 691,20 грн., тобто 246,08 грн. за місяць.

Крім того, позивачем, на вимогу суду, у якості доказу розміру заборгованості були надані належним чином засвідчені копії табуляграм, виставлених Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Публічним акціонерним товариством «Київводоканал» за спірний період та акти звіряння розрахунків між сторонами за Договором.

В свою чергу, відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в загальному розмірі 17 218,20 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1 104,25 грн., 3% річних в розмірі 387,85 грн. та інфляційні втрати в розмірі 98,43 грн.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналогічне положення щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань викладене у п. 2.9. Договору.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір пені.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 104,25 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної складової боргу та встановлено, що позивачем були вірно розраховано зазначені показники.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 387,85 грн. та 98,43 грн. відповідно.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 17 218,20 грн., пені в розмірі 1 104,25 грн., 3% річних в розмірі 387,85 грн. та інфляційних втрат в розмірі 98,43 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмерія-Еліт» ( 01103, м. Київ, вул. Щорса, будинок 29; ідентифікаційний код: 31992229 ) на користь Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 3А; ідентифікаційний код: 35756945) заборгованість за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційної складової боргу, в розмірі 18 808 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 12.05.2014 р.

Суддя О.В. Нечай