ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/240/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Виробничого кооперативу "Пересувна механізована колона №151", суд-
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі-Позивач) звернулася з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Виробничого кооперативу "Пересувна механізована колона №151 (далі-Відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона №151» в сумі 28941,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районні Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області зазначає, що станом на 25 січня 2014 року у відповідача наявний податковий борг у розмірі 28941,51 грн., в тому числі по земельному податку в сумі 17806,75 грн. та по орендній платі за землю в сумі 11134,76 грн.
Зазначений податковий борг визначений платнику податків згідно поданих ним податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012-2013 роки.
Представник позивача до початку судового розгляду подав суду клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про отримання повістки.
Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Виробничий кооператив "Пересувна механізована колона №151" є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: вул. Чернівецька, 84, м. Сторожинець, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59000, ідентифікаційний код 01037583.
Станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 11134,76 грн., яка виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2012-2013 роки.
Крім цього, у відповідача також наявний податковий борг по земельному податку в розмірі 17806,75 грн., який виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підпунктом 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 175 Податкового Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами та органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає такому платнику податків податкову вимогу.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення - орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків.
Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8.07.2011 р. № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона №151» (вул. Чернівецька, 84, м. Сторожинець, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59000, ідентифікаційний код 01037583) в сумі 28941,51 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.В. Маренич
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2014 |
Оприлюднено | 15.05.2014 |
Номер документу | 38632518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні