Рішення

від 08.05.2014 по справі 925/132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 925/132/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін: від позивача - Шпак Т.Г. - представник за довіреністю, від відповідача - Маслюк І.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою позивача публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", м. Київ до відповідача приватного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства, с. Плоске, Смілянського району, Черкаської області про стягнення 42952,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК" звернулося з позовом до приватного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору (кредитної лінії) №168/11-КЛ від 26.09.2011 в розмірі 74040,52 грн., в тому числі: 55088,75 грн. - основна сума кредиту, 4606,00 грн. - прострочені проценти за користування кредитом та 14345,77 грн. - пеня за прострочене тіло кредиту та прострочені проценти.

У судовому засіданні 08.05.2014 представник позивача подала клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначила, що у зв'язку з тим, що відповідач частково погасив заборгованість банк надає суду уточнений розрахунок заборгованості та зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилась та становить 42952,57 грн. із яких: 23090,63 грн. основної заборгованості, прострочені проценти за користування кредитом становлять 866,24 грн., 3605,04 грн. пені по несплаченому кредиту, 390,66 грн. пені по відсотках та штраф у сумі 15000,00 грн.

Клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідає наданому позивачу праву встановленому статтею 22 ГПК України, тому підлягає прийняттю до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві та клопотанні про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом та відсотками визнав, щодо стягнення штрафних санкцій заперечив, посилаючись на запевнення банку щодо їхньої відмови від стягнення цих штрафних санкцій.

З 06.05.2014 до 08.05.2014 у судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

26.09.2011 між публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (далі - банк, позивач у справі) та приватним сільськогосподарським інкубаторно-платіхівничим підприємством (далі - позичальник, відповідач у справі) було укладено кредитний договір №168/11-КЛ (далі - договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою визначеною в договорі, повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Ліміт кредитної лінії становить 300000,00 грн., максимальний ліміт кредитування впродовж дії цього договору залишається без зміна або зменшується згідно з графіком ( пункт 1.1.1 договору).

Згідно пункту 1.1.3 договору процентна ставка за користування кредитом становить 22% річних.

Термін остаточного повернення кредиту - 25 липня 2012 року включно.

Крім того, додатковою угодою від 07.03.2012 №01 до договору сторони встановили форму кредиту, як відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом кредитування в сумі 300000,00 грн. та встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 23% річних.

25.07.2012 між сторонами договору було укладено додаткову угоду №02, згідно з якою термін остаточного повернення кредиту встановлено 23 липня 2013 року включно та встановлена плата за користування кредитом в розмірі 25% річних.

Відповідно до пункту 2.7.1 договору проценти за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно не пізніше 10 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно виписки з позичкового рахунку боржника № 2062.7.14625.001 позичальника, банк перерахував кошти кількома траншами по системі «Клієнт-банк».

Позивач зазначає, що свої зобов'язання по договору ним виконано належним чином згідно умов договору, однак позичальник своїх зобов'язань не виконав - кредитні кошти, у строк визначений договором не повернув та не сплатив відсотки за їх користування, внаслідок чого станом на 07.05.2014 у нього перед банком виникла заборгованість у сумі 23090,63 грн. основної заборгованості, 866,24 грн., процентів за користування кредитом. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 3605,04 грн. пені за порушення строків повернення кредитних коштів, 390,66 грн. пені за прострочення сплати відсотків та 15000 грн. штрафу у розмірі 5% від суми кредиту за порушення зобов'язань за договором.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли згідно договору про відкриття кредитної лінії №168/11-КЛ від 26.09.2011 та додаткових угод до нього, положення цього договору відповідають змісту статті 1054 ЦК України, якою встановлено, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до статей 202 ГК України, 525, 526, 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень договору, ліміт кредитування складає 300000,00 грн., порядок нарахування та визначення розміру процентів, визначені сторонами у договорі та додаткових угод до нього.

Виконання банком своїх зобов'язань у частині надання грошових коштів в межах визначеного ліміту, підтверджується випискою банку (а. с.15-68).

Відповідач проти отримання кредитних коштів згідно вказаного ліміту не заперечив.

Обов'язок відповідача повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за його користування, передбачено пунктами 1.1.2,2.7.1 договору та додатків до нього.

За доводами та розрахунками позивача, позичальник належним чином по кредиту та процентах за його користування не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 23090,63 грн., а заборгованість по процентах за період з 26.09.2011 по 30.04.2014 складає 866,24 грн.

Заперечень проти розрахунку позивача заборгованості по процентах відповідач суду не надав, суд з поданим розрахунком процентів погоджується, відповідно з відповідача на користь позивача до примусового стягнення підлягає 23090,63 грн. основного боргу та 866,24 грн. заборгованості по процентах за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту, сплати процентів та комісій, передбачена п.4.2 договору, відповідно до якого позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної процентної , визначеної у п.1.1.3 цього договору.

На підставі п. 4.2 договору, позивач нарахував до стягнення із відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення розрахунків по тілу кредиту у сумі 3605,04 грн., (за період з 24.07.2013 по 21.01.2014) по відсотках за користування кредитом - 390,66 грн. (за період з 11.02.2013 по 07.05.2014), а всього 3995,70 грн.

Заперечень проти правильності нарахування позивачем пені та доказів її належної сплати відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3995,70 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача нарахований штраф згідно п. 4.3договору (порушення позичальником обов'язків передбачених пунктами 3.3.2 та 3.3.15 договору) у розмірі 5% від суми отриманого кредиту за кожен випадок допущеного порушення у сумі 15000.00 грн.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного: у відповідності до ч. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З цих підстав визначені сторонами розмір штрафу та порядок його нарахування відповідає вимогам чинного законодавства. Розрахунок штрафу зроблені вірно та згідно умов кредитування.

Доказів про виконання умов договору між сторонами, які б спростували підстави нарахування позивачем штрафу, відповідач суду не надав і проти розрахунку штрафу не заперечив, тому позовні вимоги про стягнення 15000,00 грн. штрафу підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи та норми законодавства суд вважає, що відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користування, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові, відтак суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 23090,63 грн. основного боргу, 866,24 грн. заборгованості по процентах за користування кредитним лімітом, 3995,70 грн. пені та 15000 грн. штрафу.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати на сплату судового збору в сумі 1827,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход спеціального фонду Державного бюджету України, виходячи з наступного.

Згідно постанови правління Національного банку України від 09.01.2013 №4 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "ЕРДЕ БАНК". Відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЕРДЕ БАНК" призначено Куреного О.В.

За приписом пункту 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Оскільки, позовна заява подана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку "ЕРДЕ БАНК", позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд даної справи, отже, судовий збір належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства, (20762, Черкаська область, Смілянський район, с. Плоске, вул. Комунарська, буд. 37, код 05390721) на користь публічного акціонерного товариства "Ерде Банк (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера «А», код 34817907) - 23090,63 грн. основного боргу, 866,24 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3995,70 грн. пені та 15000 грн. штрафу.

Стягнути з приватного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства, (20762, Черкаська область, Смілянський район, с. Плоске, вул. Комунарська, буд. 37, код 05390721) в дохід державного бюджету через Смілянську ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 12.05.14

Суддя О.І. Кучеренко