Рішення

від 21.02.2014 по справі 755/28054/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/28054/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

"21" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Нестеровському Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з о обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, укладеного з ПАТ «ОТП Банк» в сумі 42 407,83 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 424,08 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ОТП Банк» з заявою на отримання кредиту, та надав всі необхідні для отримання кредиту документи. ПАТ «ОТП Банк» розглянувши заяву відповідача, та надані до неї документи, прийняв позитивне рішення про надання кредиту. Як результат, між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року. Згідно з умовами договору кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, ПАТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості, у сумі 29960,00 гривень, з кінцевим строком погашення до 04 квітня 2014 року. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями умов договору кредиту, сплачуючи поточні щомісячні платежі з прострочення дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року. Внаслідок істотних порушень відповідачем зобов'язань за договором кредиту, ПАТ «ОТП Банк» визнав строк повного повернення кредиту таким, що настав, та розпочав процедуру досудового врегулювання проблемної заборгованості, здійснюючи телефонні дзвінки, письмові повідомлення про необхідність сплати простроченої заборгованості. Але вимоги ПАТ «ОТП Банк», щодо погашення простроченої заборгованості за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, відповідачем були проігноровані, а прострочена заборгованість не сплачена. 06 березня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 08/03/2013, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, прострочена заборгованість за яким станом на 06 березня 2013 року складала: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 29 960,00 гривень; прострочені відсотки за користування кредитом - 0,00 гривень; прострочена комісія - 12 447,83 гривень. Разом - 42 407,83 гривень. Відповідно до договору факторингу № 08/03/2013 від 06 березня 2013 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», ТОВ «Росвен Інвест Україна» набув статусу нового кредитора за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 Станом на 06 березня 2013 року прострочена заборгованість за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, складала 42407,83 гривень. В період з 06 березня 2013 року по дату складання даної позовної заяви, відповідач сплатив в рахунок погашення простроченої заборгованості 0,00 гривень. Таким чином, не сплачена заборгованість за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, станом на дату складання даної позовної зави, складає 42 407,83 гривень. З метою вирішення питання, щодо сплати відповідачем простроченої заборгованості за договором кредиту 1001545424 від 04 квітня 2012 року, позивач неодноразово телефонував та надсилав повідомлення з проханням здійснити оплату заборгованості, а також надіслав відповідачу «Вимогу» про погашення простроченої заборгованості. Відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення простроченої заборгованості не здійснив, чим грубо порушив права позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутність, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чи ном повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача та за згодою представника позивача постановити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 1001545424, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 26 750 гривень 00 копійок строком на 24 місяців зі сплатою процентної ставки у розмірі 17% річних на споживчі цілі на придбання послуг продавця 1 та продавця 2.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 даного договору, продавець 1 - ПАТ «Страхова компанія «Кардіф», ідентифікаційний код 34538696, від імені якого діє, на підставі укладеного договору доручення № 46 від 01 липня 2010 року страховий агент: ПАТ «ОТП Банк» що реалізує послуги страхування в рамках програми споживчого кредитування кредитора. Продавець 2 - ТОВ «Майсейфеті», ідентифікаційний код 35690429, що реалізує пакет послуг в рамках програми споживчого кредитування кредитора.

Відповідно до п.п. 1.4.1. п. 1.4. договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредитору суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов'язання встановлені кредитним договором не пізніше 04 квітня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 08/03/2013, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає право грошової вимоги, що належить ПАТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с.9-12).

Згідно з витягом з реєстру передачі прав вимоги до договору факторингу № 08/03/2013 від 06 березня 2013 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» а ТОВ «Росвен Інвест Україна», до ТОВ «Росвен Інвест Україна» від ПАТ «ОТП Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1001545424 від 04 квітня 2012 року, укладеним з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 42407,83 гривень (а.с.13).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, закріпленим в частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 1.4.3. - 1.4.4. п. 1.4. договору про надання споживчого кредиту, проценти за користування кредитом сплачуються щомісяця одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1. даного договору. Розмір щомісячних процентів, належний до сплати, зазначений в Графіку платежів. За обслуговування кредиту позичальник щомісяця, одночасно з погашенням суми кредиту і процентами, сплачує комісію, розмір якої зазначений в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною даного договору.

Так, відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору про надання фінансових послуг № 1001545424 від 04 квітня 2012 року - Графіку платежів, за користування кредитом встановлена плата по кредиту (комісія) у розмірі 2,5 % від суми кредиту щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як роз'яснено в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобов'язання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна заборгованість відповідача станом на 06 березня 2013 року за договором про надання споживчого кредиту № 1001545424 від 04 квітня 2012 року, складає 42 407,83 гривень, яка складається із: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 29 960,00 гривень; прострочені відсотки за користування кредитом - 0,00 гривень; прострочена комісія - 12 447,83 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості. Разом з тим, дана вимога залишилася поза увагою відповідача та заборгованість погашена не була.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, відсотків, комісії підлягає судовому захисту в порядку визначеному пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України, а відповідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором кредиту підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1001545424 від 04 квітня 2012 року у розмірі 42 407,83 гривень.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує відповідачу до сплати на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 424 гривень 08 копійок, які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 611, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, ст.ст. 10, 14, 60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1001545424 від 04 квітня 2012 року у розмірі 42 407 гривень 83 копійки та судовий збір у розмірі 424 гривень 08 копійок, а всього 42 831 (сорок дві тисячі вісімсот тридцять одну) гривню 91 (дев'яносто одну) копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: