Рішення

від 06.05.2014 по справі 911/1309/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Справа № 911/1309/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Білоцерківського навчально-виховного об'єднання «Перша Білоцерківська гімназія-школа І ступеня» Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення суми,

за участю представників:

позивача : Колесник Т.А. (дов. № 166 від 30.12.2013);

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Білоцерківського навчально-виховного об'єднання «Перша Білоцерківська гімназія-школа І ступеня» Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення суми.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю за державні кошти № 685 від 04.01.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.05.2014.

06.05.2014 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача, в якому він визнав позовні вимоги частково.

В судовому засіданні 06.05.2014 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 06.05.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

04.01.2013 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (учасник (теплопостачальна організація) та Білоцерківським навчально-виховним об'єднанням «Перша Білоцерківська гімназія-школа І ступеня» Білоцерківської міської ради Київської області (замовник (споживач) було укладено договір про закупівлю за державні кошти № 685, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого предметом договору є надання замовнику (споживачу) послуг з опалення та підігріву холодної води, учасник (теплопостачальна організація) постачає замовнику (споживачу) послуги з опалення та підігріву холодної води, а замовник (споживач) зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити послуги за встановленими тарифами органом місцевого самоврядування.

Оплата за спожиті послуги з опалення та підігріву холодної води здійснюється замовником (споживачем) шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті послуги з опалення та підігріву холодної води здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки послуг з опалення та підігріву холодної води. Оплата здійснюється через установи банків, каси учасника (теплопостачальної організації). Оплата може здійснюватися, як в готівковій формі, так і безготівковій формі. Допускаються інші форми проведення розрахунків, що не суперечать чинному законодавству (п.п. 4.3., 4.4. договору).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним законодавством (ст. 627 Цивільного кодексу України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано відповідачу у період з жовтня по грудень 2013 послуг з опалення та підігріву холодної води на загальну суму 386674,80 грн. Вказаний факт підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води № 685/13/11, № 685/13/10, № 685/13/12, що були підписані представниками сторін та скріплені печатками (копії містяться в матеріалах справи).

Отже, судом було встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, а відтак у відповідача виник обов'язок оплатити вартість прийнятих послуг.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог договору, прийняті послуги оплатив лише частково у сумі 199592,26 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 187082,54 грн, що, зокрема, підтверджується довідкою про заборгованість, підписаною начальником відділу збуту позивача (міститься в матеріалах справи).

Крім того, відповідач у своєму відзиві № 84 від 05.05.2014, що надійшов через канцелярію господарського суду Київської області 06.05.2014 визнав вказану суму боргу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі сумі 187082,54 грн, а відтак заявлена позовна вимога про його стягнення є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11335,12 грн пені, 2615,80 грн 3% річних, 1869,77 грн втрат від інфляції.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що за порушення строків оплати спожитих послуг з опалення та підігріву холодної води, зазначених в п. 4.3. даного договору замовник (споживач) сплачує на користь учасника (теплопостачальної організації) крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, складений позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Водночас, у своєму відзиві відповідач просить зменшити штрафні санкцій на 100% та відмовити у позові в цій частині, оскільки відповідач є організацією, що фінансується з державного бюджету та здійснює платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, якими відповідно не передбачено витрати на сплату штрафних санкцій.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Водночас, суд враховує, що відповідач частково виконав свої зобов'язання та продовжує погашати існуючу заборгованість, а також те, що останній є комунальним неприбутковим освітнім закладом та враховуючи ситуацію в державі, що склалася із фінансуванням освіти в Україні, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 100%.

Відтак, стягненню підлягає 2615,80 грн 3% річних, 1869,77 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківського навчально-виховного об'єднання «Перша Білоцерківська гімназія-школа І ступеня» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22207457) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (код ЄДРПОУ 04654336) 187082,54 грн боргу, 2615,80 грн 3% річних, 1869,77 грн втрат від інфляції, а також 4058,06 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз