Рішення

від 12.05.2014 по справі 921/365/14-г/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2014 р. Справа № 921/365/14-г/18 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глобалхім", вул. Дегтярівська, 21, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалхім-Захід", вул. Дубовецька, 3/4, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 14 700 грн. ( з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.04.2014 р.)

За участю представників:

позивача: не прибув;

відповідача: не прибув.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глобалхім" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалхім-Захід" про стягнення заборгованості в сумі 21 200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем взяті на себе зобов'язання по оплаті одержаного товару виконані неналежним чином, внаслідок чого допущено заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

28.04.2014 р. на адресу господарського суду надійшла заява ТОВ "Глобалхім" б/н б/д (вх. № 8792 від 28.04.2014 р.) про уточнення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме: 30.12.2013 р. останнім сплачено 1 500 грн., а 31.01.2014 р. - 5 000 грн., тобто загалом 6 500 грн. У зв'язку з вищенаведеним позивач просить суд стягнути з ТОВ "Глобалхім-Захід" заборгованість в сумі 14 700 грн.

Розглянувши заяву позивача б/н б/д (вх. № 8792 від 28.04.2014 р.) про уточнення позовних вимог, беручи до уваги, що ст. 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, суд розцінює дане уточнення як заяву зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду.

Отож, даний спір розглядається з врахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання 12.05.2014 р. не прибув. Втім, 12.05.2014 р. на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд розглядати спір без участі його повноважного представника, а також зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 700 грн. підтримує в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання 28.04.2014 р. та 12.05.2014 р. не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Відтак, справа розглядається без участі повноважних представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст. 205, ст. 638 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом, при цьому договір є укладеним в належній формі, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору щодо предмету договору, умов які визначені законом як істотні для даного виду договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На виконання умов правочину, укладеного контрагентами в усній формі, позивач передав, а відповідач отримав товар - сіль кам"яну в кількості 23 т вартістю 17 250 грн. (в т.ч. 2 875 грн. ПДВ) згідно видаткової накладної № 450 від 10.06.2013 р.; карбід кальцію фракції 50/80 в кількості 0,5 т та карбід кальцію Словацький в кількості 0,1 т загальною вартістю 6 360 грн. (в т.ч. 1 060 грн. ПДВ) згідно видаткової накладної № 475 від 17.06.2013 р.; хлорне вапно 3 ґатунку в кількості 0,528 т вартістю 3 432 грн. (в т.ч.572 грн. ПДВ) згідно видаткової накладної № 535 від 02.07.2013 р. (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Отже, ТОВ "Глобалхім-Захід" отримав товар від ТОВ "Торговий дім "Глобалхім" на загальну вартість 27 042 грн.

Втім, відповідачем частково здійснено погашення заборгованості за одержаний товар в сумі 13 842 грн., а відтак, непогашеним залишається борг в сумі 14 700 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У пункті 2 ст. 530 ЦК України законодавець вказав на те, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів, позивачем 12.12.2013 р. та 25.02.2014 р. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалхім-Захід" направлено претензії про сплату грошових коштів № 1 та № 3 відповідно з вимогою терміново сплатити суму боргу, які останнім залишені без реагування.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок покупця оплатити вартість одержаного товару обумовлений приписами ст. 655 ЦК України.

Незважаючи на це, відповідач в установлений законом строк грошові зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Незважаючи на наведену процесуальну норму, доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 14 700 грн. в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, чи документів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не представлено.

Станом на день розгляду спору за відповідачем - ТОВ "Глобалхім-Захід" рахується заборгованість в сумі 14 700 грн., а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та належним чином доведений.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалхім-Захід", (вул. Дубовецька, 3/4, м. Тернопіль, код 38535180) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глобалхім" ( вул. Дегтярівська, 21, м.Київ, код 38404454 ):

- 14 700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн. заборгованості за поставлений товар;

- 1 827 (одну вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3 . Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, протягом десяти днів з дня його підписання 13.05.2014 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька